Ухвала № 140148677 у справі № 758/11715/19 від 28.09.2026

УХВАЛА

28 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 758/11715/19

провадження № 61-11652ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Кушнір Валерією Дмитрівною, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2026 року,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Автокооперативу «Червона гвоздика» про визнання права власності на гараж,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Автокооперативу «Червона гвоздика» з позовом про визнання права власності на гараж.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16 травня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про визнання права власності.

23 липня 2025 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову, повний текст якої складено 05 серпня 2026 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником Кушнір В. Д., залишено без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року - без змін.

04 вересня 2026 року адвокат Кушнір В. Д., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2026 року й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328,00 грн.

Ціна позову в цій справі становить 99 880,00 грн та станом на 01 січня 2026 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн).

У касаційній скарзі зазначено, що суди попередніх інстанцій визнали будівництво гаража самочинним без встановлення передбачених статтею 376 ЦК України ознак такого будівництва. Скаржник вказує, що гараж розташований у межах гаражно-будівельного кооперативу на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні кооперативу, а тому питання самочинності будівництва в такому контексті потребує застосування положень статті 22 Закону України «Про кооперацію» та статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На думку скаржника, це питання має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що наведені заявником обставини, на які він посилається як на підставу касаційного оскарження відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав вважати, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Вирішуючи питання про наявність правового питання, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, Верховний Суд виходить із того, що таким може бути визнано питання, яке є ключовим для правозастосовної діяльності та водночас має винятково важливе значення для забезпечення єдності судової практики. Наявність таких ознак оцінюється з урахуванням предмета спору, значущості відповідного правового питання для держави і суспільства, а також його впливу на практику застосування норм права.

Разом із тим заявник не навів належних і переконливих доводів на підтвердження того, у чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики. Зокрема, у касаційній скарзі не зазначено новітніх, проблемних, засадничих або таких, що раніше не були предметом ґрунтовного дослідження, питань права, відповідь на які з боку суду касаційної інстанції могла б забезпечити нове, уніфіковане розуміння та застосування відповідних норм права не лише для сторін цього спору, а й для невизначеного, однак широкого кола учасників подібних правовідносин.

Також скаржник зазначає, що справа має виняткове значення для нього, оскільки через невидачу головою кооперативу довідки про членство та сплату пайового внеску він позбавлений можливості оформити право власності на гараж. Посилається на те, що така ситуація створює правову невизначеність та унеможливлює подальшу державну реєстрацію права власності, у зв`язку з чим вважає наявними передбачені законом підстави для перегляду справи в касаційному порядку.

Оцінка того, чи має справа виняткове значення для учасника справи, здійснюється судом з урахуванням доводів, наведених особою, яка подає касаційну скаргу, за умови належного обґрунтування нею відповідних обставин. При цьому виняткове значення справи повинно виходити за межі звичайних несприятливих наслідків, які настають для сторони у зв`язку з ухваленням судового рішення не на її користь.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Кушнір Валерією Дмитрівною, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Автокооперативу «Червона гвоздика» про визнання права власності на гараж.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко