УХВАЛА
м. Вінниця
29 вересня 2026 р. Справа № 120/2857/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.05.2023, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023, крім іншого, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січня 2008 року.
14.09.2026 стягувачем, в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України подано до суду заяву про зміну способу виконання судового рішення.
Розпорядженням керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду №320 від 14.09.2026 року, у зв`язку із тим, що суддя Томчук А.В. відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду №003-к від 27.02.2026 виключений зі штату Вінницького окружного адміністративного суду, призначений повторний автоматизований розподіл заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду передано до розгляду судді Бошкової Ю.М.
Ухвалою суду від 15.09.2026 розгляд заяви про зміну способу виконання судового рішення призначено на 28.09.2026 р. о 14:30 год.
24.09.2026 на адресу суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить забезпечити участь їх представника у судовому засіданні, призначеному на 28.09.2026, в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 28.09.2026 у задоволенні клопотання про забезпечення судом участі представників через ВКЗ відмовлено.
Відтак, сторони у судове засідання не з`явились.
Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно із положеннями частина 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду без участі заявника та осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Дослідивши зміст заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення та додані до неї матеріали, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно з статтею 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 6 цієї Конвенції, статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-ІХ, який набрав чинності 19.12.2024 року, внесені зміни до Розділу 4 КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».
Положеннями абзацу 1 частини 1 статті 378 КАС встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Варто зазначити, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З 19.12.2024 року положення частини 3 статті 378 КАС на підставі Закону №4094-IX були доповнені абзацом 2 такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».
Аналіз зазначених змін до КАС, внесених Законом №4094-ІХ, свідчить про те, що законодавцем встановлені правові норми, які вдосконалюють захист осіб, що звернулися до суду з позовами щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо від тривалого невиконання судових рішень.
Як вже зазначалось, рішенням суду від 31.05.2023, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023, крім іншого, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січня 2008 року.
Разом з тим, суд зауважує, що зазначені норми, які передбачені частиною 3 статті 378 КАС, мають спеціальний та вичерпний характер і застосовується виключно у випадках невиконання судових рішень щодо обчислення, призначення, перерахунку та виплати пенсійних і соціальних виплат, перелік яких наведений у цій нормі.
Водночас, питання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни чи будь-яких інших соціальних виплат, що визначені частиною 3 статті 378 КАС України, не було предметом розгляду у даній справі.
Натомість спір стосувався індексації грошового забезпечення військовослужбовця, що регламентується Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII та деталізується Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року, та є складовою грошового забезпечення, а не соціальною чи пенсійною виплатою.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що правові підстави для застосування спеціального механізму, передбаченого частиною 3 статті 378 КАС, до спірних правовідносин відсутні.
Разом з тим, суд наголошує, розрахунок суми заборгованості у перерахованому розмірі, що належить до виплати ОСОБА_1 , при ухваленні рішення від 31.05.2023 у справі № 120/2857/23 судом не здійснювався, тому зміна способу його виконання із зобов`язання виплатити грошове забезпечення у перерахованому розмірі на стягнення конкретної суми виходить за межі позовних вимог та тих питань, які були предметом судового розгляду і оцінки при вирішенні справи.
Також суд враховує, що можливість задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення напряму залежить від встановлення неможливості виконання рішення у визначений ним спосіб.
Позивач просить фактично змінити зміст резолютивної частини рішення суду шляхом стягнення на користь позивача суми грошового забезпечення. При цьому, судом не встановлювалось жодних сум, які належать до виплати позивачу, не приймалось рішення про стягнення таких сум з відповідача, тощо.
Відповідно до частини 3 статті 378 КАС України невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для застосування частини 3 статті 378 КАС України, адже грошове забезпечення позивача, перерахунок та виплату якого здійснює Військова частина на виконання рішення суду у даній справі, не відноситься до виплат, зазначених в частині 3 статті 378 КАС України.
Враховуючи викладене та досліджені матеріали справи підстави для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду 31.05.2023 у справі №120/2857/23, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна