ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
25 вересня 2026 року Справа №160/21548/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/21548/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Військова частина НОМЕР_1 подала до суду заяву про роз`яснення судового рішення у справі №160/21548/25 у якій просить суд вказати із застосуванням якого місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) необхідно провести вказані перерахунки і виплати позивачу по справі №160/21548/25 в частині, що стосується вимог про:
«Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену ипостановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01.01.2016 ироку по 28.02.2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового изабезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум».
Справа №160/21548/25 розглядалась у спрощеному позовному проваджені, отже суд ухвалив розглянути заяву у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи та поданої заяви, встановив наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі № 160/21548/25 адміністративний позов - задоволено частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.07.2018 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01.03.2018 року по 02.07.2018 року в розмірі 3585,09 грн в місяць, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 рік з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017, 2018 роки.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017, 2018 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби без врахування індексації грошового забезпечення.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення.
В решті позовних вимог відмовити.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 в адміністративній справі №160/21548/25 залишено без змін.
Таким чином, рішення суду набрало законної сили 23.06.2026.
Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно з вимогами ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз`яснення судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.
Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 року у зразковій справі №806/3265/17.
Крім того, суд наголошує, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення або порядку його виконання у зв`язку із зміною правового регулювання питань вже після набрання рішенням законної сили. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі незгоди сторони з, на його думку, невірним виконанням суб`єктом владних повноважень приписів Законів та інших нормативно-правових актів, звернутися до суду в разі порушення прав.
Питання щодо порядку виконання судового рішення не охоплюється правилами статті 254 КАС України.
Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення формальних недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 18.10.2018 року у справі №823/867/16, від 21.08.2018 року у справі №803/3805/15 тощо. Касаційний суд відмовив у задоволенні заяв про роз`яснення судового рішення, виходячи з того, що із зазначених заявниками мотивів звернення не вбачалося зв`язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення. Тобто заявники не вказали, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість останнього та неточність формулювань, застосованих в рішенні суду, та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Верховний Суд підкреслив необхідність чіткого визначення в заяві про роз`яснення судового рішення, у чому саме полягає незрозумілість його змісту; які формулювання викликають труднощі у його розумінні або виконанні.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Разом з тим, визначений ст.254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення..
Відповідачем подано заяву про роз`яснення судового рішення, в якому просить суд вказати із застосуванням якого місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) необхідно провести вказані перерахунки і виплати позивачу заборгованість.
Апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 залишена без задоволення, Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 в адміністративній справі №160/21548/25 залишити без змін.
Виходячи з цього судом всебічно досліджено та надано повне обґрунтування позовним вимогам позивача.
Рішення винесено судом відповідно до встановлених обставин, є чітким та зрозумілим.
Суд наголошує, що зміст заяви про роз`яснення судового рішення свідчить про те, що заявник по суті просить не роз`яснити резолютивну частину рішення, яка має зобов`язальний характер, а просить роз`яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.
Суд звертає увагу, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.
Законодавцем розмежовано порядок роз`яснення судового рішення, якщо таке є незрозумілим (ст.254 КАС України), та встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.09.2020 року у справі №806/984/18.
Суд визначився щодо порядку виконання судового рішення, залишеним в силі Третім апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до резолютивної частини судового рішення, її текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення чітка та не двозначна, тому тлумачення, шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Крім того, заявник не зазначає жодних обставин та обґрунтованих доводів щодо незрозумілості саме змісту рішення суду, зокрема, які висновки чи мотиви судового рішення є незрозумілими, з яких суд виходив при прийнятті рішення та застосування положень законодавства, яким суд керувався.
Наведені обставини виключають можливість роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі №160/21548/25 в порядку ст.254 КАС України.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про роз`яснення судового рішення, оскільки рішення є зрозумілим, його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, заявником не наведено жодних обставин, які вказують на те, що рішення суду є незрозумілим.
Керуючись ст. 14, 241-246, 256, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/21548/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова