ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 вересня 2026 року Справа №160/27411/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., при розгляді в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративної справи за позовом адвоката Биваліна Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
31.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Биваліна Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - відповідач І), військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (далі - відповідач ІІ), військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач ІІІ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 відкрито провадження в справі № 160/26775/26.
Ухвалою суду від 03.09.2026 роз`єднано позовні вимоги, виділено в самостійне провадження вимоги до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96- ВР, п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII, за 2016 рік; зобов`язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96-ВР, п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551- XII, за 2016 рік.
Ухвалою суду від 07.09.2026 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом адвоката Биваліна Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96- ВР, п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII, за 2016 рік; зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96-ВР, п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551- XII, за 2016 рік, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також: довідку щодо кількості невикористаних ОСОБА_1 днів додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96- ВР, п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII, за 2016 рік; інформацію, чи виплачувалася ОСОБА_1 компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96- ВР, п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII, за 2016 рік.
Ухвалою суду від 09.09.2026 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про витребування доказів та продовження строку на надання відзиву у справі за позовом адвоката Биваліна Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
24.09.2026 представником позивача надано заяву про зміну предмету позову, обґрунтовану таким.
18 вересня 2026 року представником позивача в підсистемі «Електронний Суд» отримано відзив. Зі змісту відзиву позивач дізнався розмір грошового забезпечення, з якого йому мала бути обчислена компенсація втрати частини доходів, що дозволяє остаточно вирішити спір шляхом присудження позивачу грошової компенсації в конкретному розмірі.
На підставі викладеного представник позивача просить прийняти до провадження заяву про зміну предмету позову, та:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96- ВР, п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII, за 2016 рік;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96-ВР, п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551- XII, за 2016 рік у розмірі у розмірі 13354,15 грн.
24.09.2026 відповідачем надано заперечення проти заяви про зміну предмету позову, в обґрунтування яких зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Щодо суті «зміни предмета»: Під предметом позову розуміється матеріальноправова вимога позивача до відповідача, стосовно якої суд повинен ухвалити рішення. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги (наприклад, заміна вимоги про зобов`язання вчинити дії вимогою про стягнення збитків або визнання акта недійсним). У даній заяві Позивач залишив матеріально-правову вимогу незмінною (зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за відпустку) і лише зазначив конкретну суму (13 354,15 грн). Отже, за своєю правовою природою ця заява є заявою про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог, а не зміною предмета позову.
Помилковість обґрунтування Позивача: Позивач у заяві посилається на те, що дізнався з відзиву про розмір грошового забезпечення і це нібито дозволяє остаточно вирішити спір щодо компенсації втрати доходів (при цьому у вимогах висуває компенсацію за відпустку). Помилкова кваліфікація власної процесуальної дії свідчить про необґрунтованість поданого клопотання.
Позивач вимагає стягнути грошову компенсацію за невикористані 14 днів додаткової відпустки за 2016 рік у розмірі 13 354,15 грн.
Проте, як вбачається з Довідки фінансового відділення Військової частини НОМЕР_1 НГУ № 751, грошове забезпечення Позивача на дату його звільнення (12.10.2016) складало 4 486,00 грн. Згідно з розрахунком фінансового відділення, відповідно до норм законодавства, розмір компенсації за 14 днів невикористаної відпустки (у разі наявності правових підстав для її виплати) розраховується наступним чином: 4 486,00 грн х 14 діб / 30 діб = 2 093,47 грн.
Розрахунок Позивача на суму 13 354,15 грн є економічно та юридично необґрунтованим, сформованим без урахування реального розміру грошового забезпечення військовослужбовця станом на момент звільнення у жовтні 2016 року.
Щодо відсутності правових підстав для нарахування та виплати компенсації - відповідач підтверджує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву від 17.09.2026.
Правова природа відпустки: Додаткова відпустка учасникам бойових дій (ст. 16-2 Закону України «Про відпустки», п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») є соціальною пільгою, а не щорічною відпусткою. Станом на момент звільнення Позивача (жовтень 2016 року) спеціальним законодавством не передбачалося виплати грошової компенсації за невикористані дні такої відпустки при звільненні.
Законодавчі обмеження в особливий період: Згідно з п. 17, 18 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент звільнення в жовтні 2016 року), в особливий період надання інших видів відпусток (крім щорічних основних та за станом здоров`я) припинялося.
Дотримання вимог ст. 19 Конституції України: Військова частина НОМЕР_1 діяла чітко у межах повноважень та у спосіб, визначений нормативноправовими актами МВС України та спеціальним законодавством, чинним на дату виключення Позивача зі списків особового складу.
На піждставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні заяви позивача про зміну предмета позову (в частині вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію у розмірі 13 354,15 грн); відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Розглянувши питання про прийняття до провадження заяви про зміну предмету позову, з урахуванням заперечень відповідача, суд зазначає таке.
Статтями 44, 47 КАС України визначені права та обов`язки учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Згідно із частиною третьою статті 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження в даній справі відкрито 07.09.2026, тому заява подана в строки, визначені статтею 47 КАС України.
Предметом доказування у цій справі є наявність чи відсутності протиправності у бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96- ВР, п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII, за 2016 рік.
Заява, подана представником позивача, не містить інших підстав позову, а предмет позову доповнено виключно сумою компенсації, на яку, за його твердженням, має право позивач.
Доводи відповідача, що така заява є заявою про збільшення позовних вимог, є помилковими, в первісному позову конкретних сум компенсації заявлено не було.
При цьому суд зауважує, що позивач не змінює у заяві спосіб захисту порушеного права на стягнення, а просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію в певній сумі.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне прийняти до провадження заяву про зміну предмету позову.
Керуючись статтями 44, 47, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Прийняти до провадження заяву адвоката Биваліна Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про зміну предмету позову у справі № 160/27411/26, подану 24.09.2026.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення суддею та не може бути оскаржена окремо від судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська