ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 вересня 2026 року Справа №160/28388/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро звіт Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі № 160/28388/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі № 160/28388/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2018 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2018 року з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року залишено без змін. Рішення набрало законної сили 17 червня 2026 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України подати до суду письмовий звіт про виконання рішення суду протягом 20 календарних днів з дня отримання ухвали.
28 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 надійшов звіт про виконання рішення суду, у якому відповідач повідомляє, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року виконано військовою частиною в добровільному порядку: ОСОБА_1 здійснено перерахунок грошового забезпечення та нараховано 17 678,65 грн; 24 грудня 2025 року виплачено нараховану індексацію в розмірі 16 794,72 грн (платіжна інструкція № 14181); утримано та перераховано до бюджету військовий збір у розмірі 883,93 грн (платіжна інструкція № 14182) та перераховано суму компенсації податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3 182,16 грн (платіжна інструкція № 14183). Відповідач просить прийняти звіт.
До звіту додано довідку про нарахування та виплату індексації, відомість нарахування одноразових видів грошового забезпечення від 24 грудня 2025 року № 1 за грудень 2025 року, платіжні інструкції від 24 грудня 2025 року № 14181, № 14182, № 14183.
Вирішуючи питання про прийняття звіту, суд виходить з такого.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Частиною першою статті 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, зокрема, відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування, відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Відповідно до частин першої, другої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
За частиною третьою статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина четверта статті 382-3 КАС України).
Межами судового контролю, встановленого за правилами статей 382-382-3 КАС України, є перевірка своєчасності та повноти виконання судового рішення, яке набрало законної сили; перевірка правильності виконання судового рішення здійснюється в порядку статті 383 КАС України (постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2026 року у справі № 280/7868/25). Тому суд у цій ухвалі не оцінює правильність обчислення нарахованих відповідачем сум, а перевіряє, чи охоплено нарахуванням і виплатою весь обсяг обов`язку, покладеного на відповідача рішенням суду.
Рішенням суду від 21 листопада 2025 року на відповідача покладено обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за два періоди:
перший - з 21 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;
другий - з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2018 року з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Як убачається з довідки про нарахування та виплату індексації, доданої до звіту, відповідач провів розрахунок за період з 24 жовтня 2017 року по 24 квітня 2018 року, однак фактично нарахування здійснено лише за жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень та лютий 2018 року на загальну суму 17 678,65 грн. Ця ж сума зазначена у відомості від 24 грудня 2025 року № 1 та покладена в основу виплати за платіжною інструкцією від 24 грудня 2025 року № 14181.
Отже, за період з 21 жовтня 2016 року по 23 жовтня 2017 року індексацію грошового забезпечення позивачу не нараховано і не виплачено. Звіт не містить жодного пояснення, чому цей період не охоплено розрахунком, хоча рішенням суду обов`язок нарахувати індексацію визначено саме з 21 жовтня 2016 року.
За період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2018 року довідка не містить ні нарахування, ні розрахунку, з якого можна було б встановити, що відповідач вирішив питання про наявність у позивача права на індексацію-різницю відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078. При цьому в мотивувальній частині рішення від 21 листопада 2025 року суд встановив, що збільшення грошового забезпечення позивача в березні 2018 року внаслідок підвищення посадового окладу становило 1 855,12 грн, а сума можливої індексації в березні 2018 року - 4 463,15 грн, тобто розмір підвищення доходу не перевищив суму можливої індексації, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до дати звільнення зі служби.
Відтак твердження відповідача про повне виконання рішення суду доданими до звіту доказами не підтверджується: рішення виконано лише в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за жовтень 2017 року - лютий 2018 року.
Водночас звіт не містить відомостей, передбачених пунктом 6 частини другої статті 382-2 КАС України: відповідач не навів обставин, які ускладнюють виконання рішення суду в решті, не зазначив орієнтовних строків його виконання та заходів, які вживаються для такого виконання.
Аналогічний підхід застосовано Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 02 квітня 2026 року у справі № 160/30923/24, якою скасовано ухвалу про прийняття звіту військової частини та відмовлено у прийнятті звіту з огляду на те, що наданий розрахунок не охоплював період, визначений рішенням суду, а військова частина не довела вжиття достатніх і вичерпних заходів для виконання рішення в повному обсязі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень не навів обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, а вжиті ним заходи є недостатніми для повного виконання судового рішення, що відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України є підставою для відмови у прийнятті звіту.
Водночас, вирішуючи питання про наслідки відмови у прийнятті звіту, суд враховує, що рішення суду частково виконано відповідачем у добровільному порядку ще до встановлення судового контролю (виплата 24 грудня 2025 року), а також мету судового контролю, яка полягає насамперед у спонуканні суб`єкта владних повноважень до повного виконання судового рішення, що набрало законної сили. З огляду на це суд вважає за доцільне надати відповідачу можливість виконати рішення суду в повному обсязі та встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення. Аналогічного підходу дотримався Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 02 квітня 2026 року у справі № 160/30923/24, відмовивши у прийнятті звіту військової частини та встановивши їй новий строк для подання звіту.
Відповідно до частини третьої статті 382-3, частини третьої статті 382-1 КАС України суд встановлює відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - три місяці з дня отримання копії цієї ухвали. Такий строк, на переконання суду, з урахуванням обсягу нарахування за періоди, не охоплені проведеним розрахунком, є достатнім для повного виконання рішення суду та не перевищує максимального строку, визначеного частиною третьою статті 382-1 КАС України.
Керуючись статтями 14, 241, 243, 248, 256, 294, 370, 381-1, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі № 160/28388/25 - відмовити.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України новий строк для подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі № 160/28388/25 - три місяці з дня отримання копії цієї ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез