ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/18902/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, а також перебування відпустці для лікування за висновком військово-лікарської комісії у зв`язку з травмою (контузією, пораненням, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини за періоди з 02.11.2022 року по 11.11.2022 року включно, з 15.11.2022 року по 10.12.2022 року включно, з 12.12.2022 року по 03.01.2023 року включно, з 05.01.2023 року по 19.01.2023 року, з 27.01.2023 року по 17.02.2023 року включно;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нараховування та виплату ОСОБА_1 , додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, а також перебування відпустці для лікування за висновком військово-лікарської комісії у зв`язку з травмою (контузією, пораненням, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини за періоди з 02.11.2022 року по 11.11.2022 року включно, з 15.11.2022 року по 10.12.2022 року включно, з 12.12.2022 року по 03.01.2023 року включно, з 05.01.2023 року по 19.01.2023 року, з 27.01.2023 року по 17.02.2023 року включно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.05.2024 позивач під час виконання обов`язків військової служби отримав поранення, що підтверджується довідкою від 18.04.2023 №674. У зв`язку із отриманою травмою, ОСОБА_1 перебував на лікуванні в різних медичних закладах. У період перебування позивача на лікуванні за період з 02.11.2022 року по 11.11.2022 року включно, з 15.11.2022 року по 10.12.2022 року включно, з 12.12.2022 року по 03.01.2023 року включно, з 05.01.2023 року по 19.01.2023 року, з 27.01.2023 року по 17.02.2023 року йому не було нарахована додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн. Позивач не погоджується із такою бездіяльністю, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що позивач у вказаний період проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . А тому, належним відповідачем є військова частина НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 30.04.2026 залучено військову частину НОМЕР_2 до участі у справі в якості другого відповідача. Продовжено строк розгляду справи, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Військовою частиною НОМЕР_2 відзиву на адміністративний позов не подано.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Як зазначено позивачем в позовній заяві та не спростовано відповідачем, внаслідок отриманого поранення позивач проходив лікування, зокрема безперервно у період з 02.11.2022 по 11.11.2022 року, з 12.12.2022 по 03.01.2023 року та з 05.01.2023 по 19.01.2023 року.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача та просив здійснити виплату додаткової винагороди передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168. Проте відповіді відповідач не надав.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини між Державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII.
Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно з п.1 ст.9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцю на підставі висновку ВЛК надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби (абзацу 2 пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ).
Наказом Міністра оборони України №260 від 07 червня 2018 року затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з першим-третім абзацами пункту 9 розділу І Порядку №260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.
Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Згідно з пунктом 12 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (в редакції, чинній на час звільнення позивача з військової служби), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
При цьому, встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Як зазначалось раніше, 05.10.2022 позивач отримав травму, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби та у зв`язку з цим перебував на стаціонарному лікуванні.
Зокрема, з 02.11.2022 по 11.11.2022 року позивач проходив стаціонарне лікування в Комунальному підприємстві «Лікарня №2 ім. В.П.Павлусенка» Житомирської міської ради з діагнозом: "Перелом унаслідок тиску, не класифікований в інших рубриках, множинні локалізації, ділянка таза та стегно. Стрес перелом латерального виростка правої стегнової кістки. Часткове пошкодження медіальної каллатерральної зв`язки. Синовіїт правого колінного суглобу. Препателярний та іфрапателярні бурсити правого колінного суглобу", що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №9985 від 11.11.2022 року.
Згідно із випискою з медичної картки стаціонарного хворого №3280 позивач проходив стаціонарне лікування з 12.12.2022 по 03.01.2023 в КНП "Романівська лікарня" Романівської селищної ради, Житомирської області, згідно якої позивачу встановлено діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): основний: стан після стресового перелому латерального виростку правої стегнової кістки.
Випискою із медичної картки стаціонарного хворого №46 підтверджується, що в період з 05.01.2023 по 19.01.2023 року проходив лікування з діагнозом: слабо консолідуючий перелом латерального виростка правої стегнової кістки S 72.4.
Довідкою №11 про тимчасову непрацездатність особи рядового або начальницького складу, який має військове звання видану 03.01.2023 року КНП "Романівська лікарня" підтверджується тимчасова непрацездатність позивача.
Суд враховує, що довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 27.07.2023 №271 підтверджено, що позивач в період з 04.05.2022 по 10.08.2022 та з 20.08.2022 по 27.10.2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, видану на підставі: витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №71 від 04.05.2022; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №169 від 10.08.2022; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №179 від 20.08.2022; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №247 від 27.10.2022; витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 .
Водночас, довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) підтверджено, що солдат ОСОБА_1 отримав травму, у зв`язку з нещасним випадком, а саме став на нерівну поверхню та підвернув ногу. Травмування не відноситься до виконання бойових чи спеціальних завдань та не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення. Не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, навмисно заподіяння собі тілесних ушкоджень.
Крім того, довідкою військово-лікарської комісії від 19.01.2023 року №14 встановлено, що травма пов`язана з проходженням військової служби.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено, що травма пов`язана саме із захистом Батьківщини.
Отже, судом не встановлено наявність двох умов, необхідних для виплати позивачу збільшеної до 100 000 гривень винагороди за період з 02.11.2022 року по 11.11.2022 року включно, з 15.11.2022 року по 10.12.2022 року включно, з 12.12.2022 року по 03.01.2023 року включно, з 05.01.2023 року по 19.01.2023 року, з 27.01.2023 року по 17.02.2023 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача є правомірними щодо не виплати позивачу додаткової винагороди.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не проводиться судом у зв`язку із відмовою у позові.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 28 вересня 2026 р.
28.09.26