ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28 вересня 2026 року Справа № 280/5735/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області (ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, Держпром, 3 під, 2 пов, м. Харків, харківська область, 61022), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, місто Слов`янськ, Донецька обл. 84122; адреса для листування: вул. Надії Алексєєнко, буд. 106, м. Дніпро, 49008; ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які полягають в незарахуванні, при розгляді заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 08 квітня 2024 року - про призначення пенсії по інвалідності наступних періодів: - з 01 вересня 1990 року по 25 червня 1996 року - навчання в Запорізькому державному медичному університеті на спеціальності «лікувальна справа»; - з 01 серпня 1996 року по 28 липня 1997 року - проходження інтернатури на посаді лікарі-інтерна у Запорізькій обласній клінічній лікарні; - з 01 вересня 1997 року по 31 серпня 1999 року - навчання в клінічній ординатурі кафедри госпітальної терапії 2 Запорізького державного медичного університету; - з 01 грудня 1999 року по 23 листопада 2000 року - навчання в аспірантурі Запорізького державного медичного університету;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наступні періоди: - з 01 вересня 1990 року по 25 червня 1996 року - навчання в Запорізькому державному медичному університеті на спеціальності «лікувальна справа»; - з 01 серпня 1996 року по 28 липня 1997 року - проходження інтернатури на посаді лікарі-інтерна у Запорізькій обласній клінічній лікарні; - з 01 вересня 1997 року по 31 серпня 1999 року - навчання в клінічній ординатурі кафедри госпітальної терапії 2 Запорізького державного медичного університету; - з 01 грудня 1999 року по 23 листопада 2000 року - навчання в аспірантурі Запорізького державного медичного університету;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням зарахованого стажу, починаючи з 18 березня 2024 року до 30 квітня 2026 року та виплатити заборгованість, що виникла внаслідок недоплати пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачу під час первинного призначення пенсії по інвалідності у березні 2024 року органом пенсійного фонду до страхового стажу не зараховано наступні періоди: - з 01 вересня 1990 року по 25 червня 1996 року - навчання в Запорізькому державному медичному університеті на спеціальності «лікувальна справа»; - з 01 серпня 1996 року по 28 липня 1997 року - проходження інтернатури на посаді лікарі-інтерна у Запорізькій обласній клінічній лікарні; - з 01 вересня 1997 року по 31 серпня 1999 року - навчання в клінічній ординатурі кафедри госпітальної терапії 2 Запорізького державного медичного університету; - з 01 грудня 1999 року по 23 листопада 2000 року - навчання в аспірантурі Запорізького державного медичного університету. Про таке не зарахування позивачу стало відомо лише після зміни групи інвалідності. Позовну заяву просить задовольнити.
Від представника ГУ ПФУ в Запорізькій області на адресу суду надійшов відзив, у якому останній повідомляє, що згідно із даними, наявними в підсистемі «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи «Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України «ІКІС ПФУ», заява позивача від 08 квітня 2024 року щодо призначення пенсії по інвалідності в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківський області. Вказує, що у разі задоволення позову не зможе виконати рішення суду, оскільки питання щодо призначення пенсії позивачу з урахуванням принципу екстериторіальності належало до компетенції іншого органу пенсійного фонду, який має бути залучений у якості співвідповідача по справі.
09 липня 2026 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на адресу суду надійшли додаткові пояснення, у яких останнє зазначає, що 08 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058- VI. Вказана заява про призначення пенсії в порядку екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. За результатами розгляду документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області призначено пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 18 березня 2024 року. Тобто, при призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківськім області страховий стаж ОСОБА_1 обчислено у загальному розмірі 33 роки 1 місяць 21 день. У подальшому ОСОБА_1 звернувся із заявою від 10 травня 2026 року про перерахунок призначеної пенсії. За принципом екстериторіальності заява позивача від 10 травня 2026 року розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 10 травня 2025 року, а саме: у рішенні зазначено: група інвалідності, причина - третя група, загальне захворювання серія та номер МСЕК - №52/26/671 дата встановлення інвалідності - 04 березня 2026 року період встановлення інвалідності - з 04 березня 2026 року по 31 березня 2027 року. Вказує, що при здійсненні перерахунку пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області страховий стаж ОСОБА_1 обчислено у загальному розмірі 41 рік 11 місяців 15 днів, про що свідчить розрахунок стажу доданий до даних пояснень. Отже, станом на 01 травня 2026 року розмір пенсії з надбавками складає 6370,76 грн. Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області зараховано до загального страхового стажу оспорюванні періоди, а саме: 01 вересня 1990 року по 25 червня 1996 року; з 01 серпня 1996 року по 28 липня 1997 року; з 01 вересня 1997 року по 31 серпня 1999 року, але не зараховано період навчання в аспірантурі Запорізького державного медичного університету з 01 грудня 1999 року по 23 листопада 2000 року. Враховуючи наведену інформацію, звертає увагу суду, що наразі існує необхідність для залучення Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області у якості співвідповідача по справі.
10 липня 2026 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з урахуванням доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладених у відзиві на позов.
23 липня 2026 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання у якому вказує, що не вбачає підстав для залучення Головного управління в Донецькій області у якості співвідповідача по справі.
Ухвалою сулу від 27 липня 2026 року залучено до участі у справі №280/5735/26 у якості співвідповідачів Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області правом на подання відзиву у строки, встановлені ухвалою суду від 27 липня 2026 року не скористались.
17 вересня 2026 року представником позивача до суду долучено копії документів, наданих ГУ ПФУ в Запорізькій області у відповідь на адвокатський запит в інтересах позивача.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 18 березня 2024 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як одержувач пенсії за інвалідності.
Пенсія по інвалідності в порядку екстериторіальності призначалась позивачу Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
У 20 травня 2026 року позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із запитом про надання інформації щодо зарахованих до страхового стажу позивача під час призначення йому у березні 2024 року інвалідності.
У відповідь на вищезазначений запит ГУ ПФУ в Запорізькій області надало позивачу копію рішення про перерахунок пенсії від 21 травня 2024 року №083850021499, оформленого відповідним протоколом; - розрахунок заробітної плати та стажу. Згідно доданих до відповіді на адвокатський запит документів тривалість стажу ОСОБА_1 на 21 травня 2024 року становить 33 роки 1 міс. 21 день, з яких страховий стаж до 01 січня 2004 року становить 3 роки 4 міс. 0 днів Страховий стаж після 01 січня 2004 року становить 20 років 3 міс. 0 днів. Додатковий стаж - 9 років 6 місяців 21 день.
З наданого розрахунку стажу позивачу стало відомо про не зарахування до його страхового стажу наступних періодів роботи: з 01 вересня 1990 року по 25 червня 1996 року - навчання в Запорізькому державному медичному університеті на спеціальності «лікувальна справа»; - з 01 серпня 1996 року по 28 липня 1997 року - проходження інтернатури на посаді лікарі-інтерна у Запорізькій обласній клінічній лікарні; - з 01 вересня 1997 року по 31 серпня 1999 року - навчання в клінічній ординатурі кафедри госпітальної терапії 2 Запорізького державного медичного університету; - з 01 грудня 1999 року по 23 листопада 2000 року - навчання в аспірантурі Запорізького державного медичного університету.
Про підстави не зарахування вищезазначених періодів до страхового стажу у березні 2024 року позивач Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не повідомлявся.
Позивач не погодившись з діями органів пенсійного фонду України в частині не зарахування до страхового стажу вищезазначених періодів під час призначення пенсії по інвалідності у березні 2024 року, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
За приписами статті 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп у віці від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-ІV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина 2 статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).
Отже, з вищезазначеного вбачається, що страховий стаж, отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку, обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону №1058-IV.
Своєю чергою відповідно до статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закону №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до пункту «д» частини 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Порядок ведення трудових книжок до 29 липня 1993 року регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року №252, зі змінами внесеними постановою Держкомпраці СРСР від 19 жовтня 1990 року №412 ) (далі - Інструкція №162). У подальшому наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок (далі - Інструкція №58), із прийняттям цього наказу Інструкція №162 не застосовується.
Згідно з пунктом 1.1 Інструкції №162, що діяла на початок заповнення трудової книжки позивачки, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 Інструкції №162).
Відповідно до пунктів 2.10-2.12 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка.
Зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові та даті народження здійснюються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер та дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище чи ім`я, по батькові, дата народження та записуються нові дані.
Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Суд зауважує, що положення Інструкції №162 та Інструкції №58 узгоджуються за своєю структурою й змістом, а відтак не потребують повторення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналогічні вимоги містяться також у постанові Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06 вересня 1973 року №656 «Про трудові книжки робітників та службовців», яка була чинною на час початку заповнення трудової книжки позивачки.
Із аналізу вказаних норм висновується, що всі записи які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено. Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Як встановлено судом, позивачем при зверненні до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності року надано, зокрема трудову книжку серії НОМЕР_2 від 05 серпня 1996 року видану на ім`я « ОСОБА_1 », яка містить такі записи трудової діяльності, зокрема: 01 вересня 1990 року по 25 червня 1996 року - навчання в Запорізькому державному медичному університеті на спеціальності «лікувальна справа»; - з 01 серпня 1996 року по 28 липня 1997 року - проходження інтернатури на посаді лікарі-інтерна у Запорізькій обласній клінічній лікарні; - з 01 вересня 1997 року по 31 серпня 1999 року - навчання в клінічній ординатурі кафедри госпітальної терапії 2 Запорізького державного медичного університету; - з 01 грудня 1999 року по 23 листопада 2000 року - навчання в аспірантурі Запорізького державного медичного університету.
Жодних зауважень до записів у трудовій книжці відповідачами по справі не вказано, зокрема, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яким приймалось рішення про призначення позивачу пенсії по інвалідності з 18 березня 2024 року та проводився розрахунок стажу.
Крім того, позивачем із заявою про призначення пенсії по інвалідності надано диплом про вищу медичну освіту за спеціальністю «Лікувальна справа».
Згідно з пунктом 8 порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Отже, весь період навчання за денною (очною) формою навчання у вищому навчальному закладі, професійних навчально-виховних закладах зараховується до страхового стажу особи.
Водночас Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області при визначені загального трудового стажу позивача без зазначення на те правових підстав не взято до уваги трудову книжку позивача та його диплом.
Суд звертає увагу, що відповідачі не заперечують та не спростовують достовірність записів у трудовій книжці позивача за весь період її трудової діяльності. Судом також не встановлено ознак недостовірності зазначених записів чи трудової книжки в цілому, відповідні відомості підлягають дослідженню на предмет встановлення обсягу страхового стажу та, як наслідок, наявності чи відсутності в позивача права на призначення пенсії станом на дату звернення до органу Пенсійного фонду України. Інших підстав для відмови у призначенні пенсії матеріали справи не містять.
Додатково слід зазначити, що наявність у відповідача сумнівів щодо достовірності наданих документів може слугувати підставою для проведення відповідної перевірки із з`ясуванням обставин, що перешкоджають зарахуванню спірних періодів, однак не може само по собі нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення.
За таких обставин, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача з 18 березня 2024 року з 01 вересня 1990 року по 25 червня 1996 року - навчання в Запорізькому державному медичному університеті на спеціальності «лікувальна справа»; - з 01 серпня 1996 року по 28 липня 1997 року - проходження інтернатури на посаді лікарі-інтерна у Запорізькій обласній клінічній лікарні; - з 01 вересня 1997 року по 31 серпня 1999 року - навчання в клінічній ординатурі кафедри госпітальної терапії 2 Запорізького державного медичного університету; - з 01 грудня 1999 року по 23 листопада 2000 року - навчання в аспірантурі Запорізького державного медичного університету є протиправними.
Оскільки питання щодо призначення позивачу пенсії з 18 березня 2024 року вирішувалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, то зарахування спірних періодів має здійснити саме цей орган пенсійного фонду.
При цьому, з огляду на місце проживання позивача та місце перебування на обліку пенсійного фонду, виплата перерахованої пенсії має здійснюватися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд вважає необхідним у відповідності до вимог статті 139 КАС України стягнути з відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, як органу пенсійного фонду, яким вчинено протиправній дії у відношенні позивача, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 1064,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в незарахуванні, при розгляді заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 08 квітня 2024 року - про призначення пенсії по інвалідності наступних періодів: - з 01 вересня 1990 року по 25 червня 1996 року - навчання в Запорізькому державному медичному університеті на спеціальності «лікувальна справа»; - з 01 серпня 1996 року по 28 липня 1997 року - проходження інтернатури на посаді лікарі-інтерна у Запорізькій обласній клінічній лікарні; - з 01 вересня 1997 року по 31 серпня 1999 року - навчання в клінічній ординатурі кафедри госпітальної терапії 2 Запорізького державного медичного університету; - з 01 грудня 1999 року по 23 листопада 2000 року - навчання в аспірантурі Запорізького державного медичного університету.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наступні періоди: - з 01 вересня 1990 року по 25 червня 1996 року - навчання в Запорізькому державному медичному університеті на спеціальності «лікувальна справа»; - з 01 серпня 1996 року по 28 липня 1997 року - проходження інтернатури на посаді лікарі-інтерна у Запорізькій обласній клінічній лікарні; - з 01 вересня 1997 року по 31 серпня 1999 року - навчання в клінічній ординатурі кафедри госпітальної терапії 2 Запорізького державного медичного університету; - з 01 грудня 1999 року по 23 листопада 2000 року - навчання в аспірантурі Запорізького державного медичного університету, у зв`язку із чим здійснити перерахунок пенсії з 18 березня 2024 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням зарахованого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області стажу, починаючи з 18 березня 2024 року до 30 квітня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 вересня 2026 року.
Суддя Д.В. Татаринов