ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами
"29" вересня 2026 р. справа № 300/2367/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши заяву про перегляд рішення суду від 30.07.2026 за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 у справі № 300/2367/25 позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця за період з 24.11.2020 по 10.03.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатні особи у відповідному році.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також додаткові види грошового забезпечення за період з 24.11.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також додаткові види грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також додаткові види грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також додаткові види грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також додаткові види грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також додаткові види грошового забезпечення за період з 01.01.2025 по 10.03.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Рішення набрало законної сили 28.10.2025.
11.08.2026 від представника відповідача надійшла заява про перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 у справі № 300/2367/25 за нововиявленими обставинами (а.с.50-57).
Вказана заява вмотивована тим, що після набрання цим рішенням законної сили Верховним Судом прийнято постанову від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24, якою скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у цій справі та відмовлено у задоволенні позову щодо оскарження пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481. На думку відповідача, зазначені судові рішення у справі №320/29450/24 мали преюдиційне значення та суттєво вплинули на вирішення справи №300/2367/25 у частині визначення розрахункової величини для обчислення посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023 по 10.03.2025. Відповідач посилається на те, що у постанові від 16.07.2026 Верховний Суд дійшов висновку про наявність у Кабінету Міністрів України повноважень установлювати умови, порядок, розміри складових грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базову розрахункову величину, та не встановив протиправності дій Уряду при прийнятті постанови № 481. У зв`язку з цим відповідач вважає, що правові підстави для здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, відсутні. Відповідач зазначає, що скасування Верховним Судом судових рішень у справі № 320/29450/24, які, за його твердженням, були покладені в основу рішення у цій справі, є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 3 частини другої статті 361 КАС України. З огляду на наведене відповідач просить задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 300/2367/25 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Розгляд поданої позивачем заяви за нововиявленими обставинами призначено до розгляду у судовому засіданні на 21 вересня 2026 року.
Учасники процесу у судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлені вчасно та належним чином.
Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд поданої заяви без його участі (а.с.74).
Згідно з частинами 1-2 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 9 статті 205, частини 2 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про перегляд рішення суду від 30.07.2026 за нововиявленими обставинами у порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи та заяву про перегляд рішення суду від 30.07.2026 за нововиявленими обставинами, вказує на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17).
Разом із тим аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є:
існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Відповідно до частини 4 статті 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Тобто, обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, не можуть визнаватися нововиявленими.
Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, а підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення.
Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20.
Разом з тим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Частиною шостою статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Так, з матеріалів справи встановлено, що в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник послався на те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасування пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - відмовлено.
Отже, обґрунтування заяви стосуються виключно зміни правового регулювання, а саме фактичне визнання Верховним Судом чинною постанови Кабінету Міністрів України №481.
Відповідно до частини 3 статті 361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Суд звертає увагу, що при первинному розгляді справи судом повно та всебічно досліджено всі наявні докази у справі, надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності у діях відповідача протиправності щодо нарахування та виплати позивачу щомісячного грошового забезпечення з 24.11.2020 по 10.03.2025 з застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи розмірі 1762 грн., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік".
Відповідно до частин 4, 6 статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Непогодження заявника з рішенням, яке набрало законної сили, не може бути підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
Прийняття Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасування пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - відмовлено, не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення від 30.07.2026, яке набрало законної сили, саме щодо позивача, та не потребує перегляду рішення суду у межах даної справи № 300/2367/25.
Доказів існування будь-яких істотних для справи обставин, які не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, заявником до суду не надано. Інших підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами заявником не доведено, а судом не встановлено.
Обґрунтування заяви стосуються виключно зміни правового регулювання, а саме фактичне визнання Верховним Судом чинною постанови Кабінету Міністрів України Постанови № 481, що не є нововиявленою обставиною у розумінні вищевикладених норм КАС України.
Окрім того, в рішенні від 30.07.2026 по справі № 300/2367/25, яким задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та про перегляд якого просить відповідач за нововиявленими обставинами, суд не спирався як на виключні висновки для задоволення позову на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24.
Суд в рішенні від 30.07.2026 по справі № 300/2367/25 зробив самостійні висновки, надав оцінку доводам сторін, зокрема, суд також врахував, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти. Наведене свідчить про те, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення та додаткових виплат виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Отже, суд висновує, що обставини, на які посилається заявник в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, не відповідають ознакам нововиявлених обставин.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У справі «Христов проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Крім того, у справі «Желтяков проти України» ЄСПЛ вказав, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
З огляду на викладене, суд висновує про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 300/2367/25.
Відповідно до частини 1 статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 248, 256, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про перегляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 у справі № 300/2367/25 - залишити без змін.
Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з частиною 1 статті 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.