ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/15874/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення з 01.03.2026 індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, що визначено за 2020, 2021, 2022 роки у розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796 х 1,115 х 1,121;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який визначено за 2020, 2021, 2022 роки у розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796 х 1,115 х 1,121, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2026 року.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 було первинно призначено пенсію за вислугу років згідно статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ). За заявою від 07.02.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з проханням призначити йому пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), і з 07.02.2023 йому призначено пенсію за віком за вказаним Законом (Рішення №913060828887 від 10.02.2023). Зазначає, що при призначенні пенсії за віком з 07.02.2023 відповідач для визначення середньомісячного заробітку врахував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки в сумі 3764,40 грн, тоді як, з огляду на те, що мало місце нове призначення пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший, відповідно до статті 40 Закону №1058-IV мав бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 роки в сумі 12236,71 грн. Крім того, в подальшому, здійснюючи з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 індексацію пенсії, відповідач застосував коефіцієнти індексації до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки (3764,40 грн), а мав застосувати їх до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (12236,71 грн), що передує року призначення пенсії за віком. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на відсутність підстав для здійснення індексації та перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026. Зазначає, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 15.11.2017 відповідно до Закону №1788-ХІІ, а з 07.02.2023 позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. На переконання відповідача, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а новий показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовується під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Вказує, що індексація пенсії позивача проводилася відповідно до постанов Кабінету Міністрів України з урахуванням норм ч.2 ст.42 Закону №1058-IV та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01 жовтня 2017 року з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника. Вважає, що розмір пенсії обчислено на підставі поданих документів, відповідно до норм чинного законодавства, законні підстави для здійснення індексації та перерахунку пенсійної виплати з 01.03.2026 відсутні. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
ОСОБА_1 первинно було призначено пенсію за вислугу років з 15.11.2017 відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.
За заявою від 07.02.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з проханням призначити йому пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. З 07.02.2023 позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону №1058-IV, що підтверджується Рішенням №913060828887 від 10.02.2023. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії визначено в сумі 11422,54 грн.
Як убачається з наданого відповідачем розрахунку заробітку для обчислення пенсії за віком з 07.02.2023, для визначення середньомісячного заробітку (11422,54 грн) відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки в сумі 3764,40 грн.
У подальшому відповідач здійснював щорічні перерахунки пенсії позивача у зв`язку з проведенням індексації: Рішенням №913060828887 про перерахунок пенсії з 01.03.2024, середньомісячний заробіток визначено в сумі 14761,15 грн; Рішенням №913060828887 про перерахунок пенсії з 01.03.2025, середньомісячний заробіток визначено в сумі 16458,67 грн; Рішенням №913060828887 про перерахунок пенсії з 01.03.2026, середньомісячний заробіток визначено в сумі 18450,17 грн. При цьому з наданих відповідачем розрахунків заробітку для обчислення пенсії за віком з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 убачається, що коефіцієнти індексації відповідач застосовував до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки в сумі 3764,40 грн, послідовно збільшеного на коефіцієнти індексації.
Вважаючи, що при новому призначенні пенсії за віком з 07.02.2023 та при подальших щорічних перерахунках (індексаціях) пенсії відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2020-2022 роки в сумі 12236,71 грн, а не показник за 2014-2016 роки в сумі 3764,40 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійне забезпечення в Україні здійснюється відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, а також інших нормативно-правових актів.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом №1058-IV. Преамбулою указаного Закону закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Згідно з абз.7 ч.2 ст.5 Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Щодо визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який підлягав застосуванню при призначенні позивачу пенсії за віком з 07.02.2023.
Частиною 1 ст.9 Закону №1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років, зазначеною статтею не передбачено.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови та порядок призначення пенсії за вислугу років визначалися Законом №1788-ХІІ. Призначення пенсії за вислугу років згідно Закону №1788-ХІІ не входить до правового регулювання Закону №1058-IV, а регулюється виключно Законом №1788-ХІІ, оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з ч.2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, при обрахунку пенсії за віком відповідно до вимог ст.40 Закону №1058-IV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення.
У спірному випадку позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років за іншим законом, тобто за Законом №1788-ХІІ. За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше. Отже, в даному випадку мало місце не переведення з одного виду пенсії на інший на підставі ст.45 Закону №1058-IV, а нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із новим обчисленням у відповідності до приписів ст.40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням позивач звернувся вперше.
Верховний Суд у постановах від 20.02.2025 у справі №380/4842/24, від 31.01.2025 у справі №200/1478/24, від 25.03.2025 у справі №380/3740/24 виклав правову позицію про те, що якщо позивачу було первинно призначено пенсію за вислугу років згідно Закону №1788-ХІІ, тоді при призначенні пенсії за віком згідно Закону №1058-IV відбувається «нове» призначення пенсії в розумінні ст.9 Закону №1058-IV (такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років, у даній статті не передбачено).
Аналогічну правову позицію Верховний Суд підтвердив у постанові від 13.05.2026 у справі №560/9942/25, зазначивши, що у разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону №1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, такий перехід не може вважатися «переведенням на інший вид пенсії» у розумінні ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, а є призначенням нового виду пенсії, а тому має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Таким чином, при призначенні позивачу з 07.02.2023 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV відповідач для визначення середньомісячного заробітку зобов`язаний був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 роки в сумі 12236,71 грн, а не показник за 2014-2016 роки в сумі 3764,40 грн. Отже, доводи відповідача про те, що у спірних правовідносинах мало місце переведення з одного виду пенсії на інший, за якого зберігається показник середньої заробітної плати попереднього виду пенсії, суперечать наведеному правовому регулюванню та є безпідставними.
Щодо застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні під час індексації пенсії позивача.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно приписів ст.2 цього Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Так, частиною 5 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20.02.2019 року видав постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124).
Згідно з п.5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, не узгоджені з приписами ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
В іншому випадку, відповідно до ч.3 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України чи закону України кореспондує з принципом верховенства права. У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Отже, абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 11.02.2025 у справі №340/2785/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 12.03.2025 у справі №620/8157/24, від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, які в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для врахування судом. Так, у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 Верховний Суд виснував, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках згідно з Законом №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV; з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, положень пункту 5 Порядку №124 є протиправним.
Ураховуючи, що при призначенні позивачу пенсії за віком з 07.02.2023 відповідач зобов`язаний був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки в сумі 12236,71 грн, саме цей показник підлягав збільшенню на коефіцієнти індексації під час щорічних перерахунків пенсії позивача, зокрема: у 2024 році - 1,0796 згідно з п.1 Постанови №185; у 2025 році - 1,115 згідно з п.1 Постанови №209; у 2026 році - 1,121 згідно з п.1 Постанови №236.
Відповідно, здійснення відповідачем перерахунку (індексації) пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки в сумі 3764,40 грн, послідовно збільшеного на коефіцієнти індексації, замість показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки в сумі 12236,71 грн, є протиправним.
Відповідно до ст.7 Закону №1058-IV, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що в даному випадку порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2026 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки в сумі 12236,71 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796 х 1,115 х 1,121 відповідно до п.1 постанов Кабінету Міністрів України №185, №209 та №236, та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 01.03.2026, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо судового збору, то ураховуючи, що суд ухвалює рішення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, а також зважаючи на документальне підтвердження понесених позивачем витрат у вигляді судового збору на суму 1331,20 грн, наявні підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в :
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення з 01.03.2026 індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки (12236,71 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 х 1,115 х 1,121.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 01.03.2026 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796 х 1,115 х 1,121, та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 01.03.2026, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.