ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/14600/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у відмові скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії ОСОБА_2 станом на 18.06.2025, із обов`язковим зазначенням основних видів грошового забезпечення, вказаних у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 » №1159/12/5953 від 08.04.2026 та визначених на їх підставі додаткових видів грошового забезпечення та премії ОСОБА_2 , а саме - НОПС у розмірі 65% та щомісячної премії за 13 тр у розмірі 467%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 10%;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , для подальшого перерахунку пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника, скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії ОСОБА_2 станом на 18.06.2025, із обов`язковим зазначенням основних видів грошового забезпечення, вказаних у довідці ЛОТЦКСП «Про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 » №1159/12/5953 від 08.04.2026 та визначених на їх підставі додаткових видів грошового забезпечення та премії ОСОБА_2 , а саме - НОПС у розмірі 65%, щомісячної премії за 13 тр у розмірі 467%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 10%.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є вдовою військового пенсіонера майора ОСОБА_2 та з 01.09.2021 отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказала, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №380/21853/25 відповідача зобов`язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18.06.2025 з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. На виконання цього рішення відповідач видав довідку №1159/12/5953 від 08.04.2026, в якій надбавку за особливості проходження служби визначено у розмірі 1% та премію - у розмірі 10%. Позивач вважає, що надбавка за особливості проходження служби мала бути зазначена у розмірі 65%, а щомісячна премія за 13 тарифним розрядом - у розмірі 467%, оскільки саме такі розміри встановлені для всіх військовослужбовців, які займають посади за 13 тарифним розрядом, окремими дорученнями Міністра оборони України, зокрема Окремим дорученням №156/уд від 09.01.2025. Стверджує, що зазначені додаткові види грошового забезпечення не є індивідуальними чи тимчасовими, а підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців є підставою для перерахунку пенсії. Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що надбавка за особливості проходження служби та премія встановлюються керівниками державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, а розмір щомісячної надбавки і премії встановлює Міністр оборони України. Вказав, що визначаючи у довідці надбавку за особливості проходження служби у розмірі 1% та премію у розмірі 10%, діяв у межах базових, гарантованих Урядом розмірів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Зазначив, що телеграми та окремі доручення Міністра оборони України є відомчими, внутрішніми документами, які мають тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують правових підстав для проведення перерахунку пенсій колишніх військовослужбовців. Послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримала позицію, викладену у позовній заяві, та зазначила, що відповідач не спростував тверджень і аргументів стосовно суті позовних вимог. Наголосила, що підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців є безумовною підставою для перерахунку пенсії, а окремі доручення Міністра оборони України видані в межах компетенції на виконання доручень Кабінету Міністрів України та є легітимними. Просила позов задовольнити.
Ухвалою судді від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , є вдовою військового пенсіонера майора ОСОБА_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 01.09.2021 отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №380/21853/25 ІНФОРМАЦІЯ_3 зобов`язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18.06.2025 з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із обов`язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення, доплати, надбавки) та премій для перерахунку пенсії.
На виконання зазначеного рішення суду відповідач склав та супровідним листом від 08.04.2026 №1159/12/5953/1 направив до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 08.04.2026 №1159/12/5953 станом на 18.06.2025, за посадою старшого інструктора з пропаганди та військово-масової роботи будинку офіцерів гарнізону, в якій зазначено: посадовий оклад (13 т.р.) - 6060,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - майор - 2300,00 грн; надбавка за вислугу років 50% - 2430,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 1% - 72,90 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 352,00 грн; премія 10% - 352,00 грн, а всього - 11566,90 грн.
Не погодившись із відсотковими розмірами надбавки за особливості проходження служби (1%) та премії (10%), зазначеними у цій довідці, вважаючи, що надбавка за особливості проходження служби має становити 65%, а премія - 467% за 13 тарифним розрядом, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.5 ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
За змістом ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), згідно із п.1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку №45, зокрема, передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Постановою від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) Кабінет Міністрів України збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п.2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Постанови №704, керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати, зокрема, надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також відповідно до підпункту 2 пункту 5 Постанови №704 - здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів.
Механізм реалізації цього права закріплений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку №260, військовослужбовцям щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків, при цьому мінімальний розмір цієї надбавки, який не може перевищувати 65 відсотків, встановлює Міністр оборони України.
Пунктом 5 розділу VI Порядку №260 передбачено, що виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 розділу XVI Порядку №260, розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців, а виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.
Як вбачається з матеріалів справи, спірним у ній є питання правомірності зазначення відповідачем у виданій на виконання рішення суду довідці про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 надбавки за особливості проходження служби в розмірі 1% та щомісячної премії в розмірі 10%, тоді як, на думку позивача, надбавка за особливості проходження служби має бути зазначена у розмірі 65%, а премія - у розмірі 467% за 13 тарифним розрядом на підставі окремих доручень Міністра оборони України, зокрема Окремого доручення №156/уд від 09.01.2025.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Згідно з ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, проведене на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов, порядку та розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини щодо правильності зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, встановлених окремими дорученнями (телеграмами) Міністра оборони України, були предметом розгляду Верховного Суду.
Так, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 (провадження №К/990/36443/24) зробила висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що 16.01.2024 з метою виконання завдань Президента України та Кабінету Міністрів України, направлених на забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, організації виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і забезпечення виконання поставлених перед Міністерством оборони України завдань щодо своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати та нагородження особового складу, Міністр оборони України видав окреме доручення №183/уд, яким відповідним керівникам, зокрема Збройних Сил України, доручено в 2024 році встановити, зокрема військовослужбовцям (крім військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України): надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячну премію: з 01.01.2024 - у розмірах згідно з Додатком 1 до цього доручення.
Зі змісту зазначеного доручення встановлено, що останнє адресоване керівникам військових формувань, які входять до складу Збройних Сил України системи Міністерства оборони України, є розпорядчим актом, метою якого є належна та своєчасна виплата у 2024 році грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, категорії яких визначено в додатках до доручення. Вказане доручення Міністра оборони України є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.
Отже, вказаний документ Міністра оборони України не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
У цій же постанові Верховний Суд вказав, що наведені висновки суду щодо правової природи окремого доручення Міністра оборони України в контексті підстав для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення колишнього військовослужбовця, яке враховується для перерахунку пенсії, узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 11.06.2024 у справі №520/17087/23, від 17.09.2024 у справі №520/17089/23 та від 30.01.2025 у справі №520/27798/23.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.05.2020 у справі №592/5164/16-а зробила висновок про те, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть стосуватися колишніх військовослужбовців. Таким чином, встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оборони України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Верховний Суд у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 підсумував, що окреме доручення Міністра оборони України не є обставиною, яка, відповідно до статей 43, 51, 63 Закону №2262-ХІІ, є підставою для перерахунку пенсії.
Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 15.05.2026 у справі №160/9416/25 (адміністративне провадження №К/990/6798/26), у якій спірним було питання правомірності відмови у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% та премії у розмірі 405%, встановлених окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з.
У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що згідно з пунктом 17 розділу 1 Порядку №260, який застосовується з 24.02.2022 на період дії воєнного стану, виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. Керуючись вимогами пункту 17 розділу І Порядку №260, Міністр оборони України видав Окреме доручення №2683/з, яким відповідним керівникам, зокрема Збройних Сил України, доручено в 2023 році встановити, зокрема, іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України): надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячну премію: з 01.01.2023 - у розмірах згідно з Додатком 1 до цього доручення; з 01.02.2023 - у розмірах згідно з Додатком 2 до цього доручення.
Верховний Суд у цій постанові дійшов висновку про те, що вищезазначене рішення Міністра оборони України у формі окремого доручення, адресоване керівникам військових формувань, які входять складу Збройних Сил України, системи Міністерства оборони України, є розпорядчим актом, прийняття якого було зумовлене введенням в Україні воєнного сану Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», та метою якого, є належна та своєчасна виплата у 2023 році грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, категорії яких чітко визначено в додатках до цього документу Міністра оборони України та не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Натомість зазначене рішення є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд у постанові від 15.05.2026 у справі №160/9416/25 дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку його пенсії, з урахуванням Окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, оскільки судами не встановлено, що станом на відповідну дату за рішенням Уряду відбулись зміни розміру грошового забезпечення за відповідною посадою, як обов`язкової передумови для виникнення у відповідача обов`язку видати таку довідку. Водночас Верховний Суд визнав наявним право особи на отримання довідки із обов`язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) без прив`язки до конкретних збільшених відсоткових розмірів, встановлених окремим дорученням Міністра оборони України.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, суд зазначає, що окремі доручення (телеграми) Міністра оборони України, зокрема Окреме доручення №156/уд від 09.01.2025, Телеграма №248/9240 від 28.12.2018 та інші аналогічні їм документи, на які посилається позивач, за своєю правовою природою є відомчими, внутрішніми, розпорядчими документами, що носять тимчасовий характер та не містять нормативно-правових приписів. Окреме доручення №156/уд від 09.01.2025, яким для військовослужбовців за 13 тарифним розрядом встановлено надбавку за особливості проходження служби 65% та щомісячну премію 467%, видане Міністром оборони України на підставі пункту 17 розділу I Порядку №260, тобто на період дії воєнного стану, а тому за своєю правовою природою є тотожним окремим дорученням, оцінку яким надано Верховним Судом у постановах від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 та від 15.05.2026 у справі №160/9416/25. Такі доручення не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого закон пов`язує обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням конкретних збільшених відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії. Відтак вказані доручення не породжують у відповідача обов`язку зазначати у довідці для перерахунку пенсії надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% та премію у розмірі 467%.
Суд звертає увагу на те, що надбавка за особливості проходження служби та премія є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, розмір яких у межах, визначених Постановою №704 (надбавка за особливості проходження служби - до 100 відсотків, премія - не менше 10 відсотків), встановлюється керівником державного органу та Міністром оборони України і залежить від наявного фонду грошового забезпечення, складності та важливості виконуваних обов`язків, особистого внеску військовослужбовця в загальний результат служби, військової дисципліни та інших показників. Постанова №704 не містить імперативної вказівки на обов`язковий фіксований відсоток виплати надбавки за особливості проходження служби (65%) чи премії (467%), а передбачає лише їх мінімальні та граничні розміри.
Визначаючи у довідці від 08.04.2026 №1159/12/5953 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 1% та премію у розмірі 10%, відповідач діяв у межах базових, гарантованих Постановою №704 розмірів, які регламентовані нормативно-правовим актом. За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у його діях відсутня протиправна поведінка, яка порушувала б права позивача.
Суд відхиляє посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у справі №380/19324/23 та на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, оскільки викладені у них висновки сформульовані до прийняття Верховним Судом постанови від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 та постанови від 15.05.2026 у справі №160/9416/25, у яких наведено висновки щодо застосування норм права саме у правовідносинах щодо визначення підстав для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окремих доручень Міністра оборони України, виданих на період дії воєнного стану. Відповідно до вимог ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує саме останню правову позицію Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Необґрунтованими є також посилання позивача на те, що при нарахуванні грошового забезпечення ОСОБА_2 вже було враховано надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% (довідка №1159/12/8448 від 02.05.2025), оскільки предметом спору у цій справі є правомірність зазначення відповідних складових у довідці від 08.04.2026 №1159/12/5953, виданій на виконання рішення суду у справі №380/21853/25, а не в інших довідках.
Стосовно посилань позивача на арифметичну помилку при обрахунку надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії (10% від посадового окладу 6060,00 грн), суд зазначає, що з довідки від 08.04.2026 №1159/12/5953 вбачається зазначення надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії у розмірі 352,00 грн, тоді як 10% від посадового окладу 6060,00 грн становить 606,00 грн. Разом з тим, вимоги про виправлення такої арифметичної розбіжності позивач у цій справі не заявляла, а сформулювала позовні вимоги виключно щодо зобов`язання зазначити надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% та премію у розмірі 467%, у задоволенні яких, з наведених вище підстав, суд відмовляє.
Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, з урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 та від 15.05.2026 у справі №160/9416/25, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 08.04.2026 №1159/12/5953 надбавки за особливості проходження служби у розмірі 1% та премії у розмірі 10%, а також щодо відмови зазначити надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% та премію у розмірі 467%, вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання таких дій протиправними та про зобов`язання вчинити дії задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо судового збору, то згідно з п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач як член сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця звільнена від його сплати, а відтак у зв`язку з відмовою у задоволенні позову його розподіл на підставі ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в :
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.