ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань залишення позову без розгляду
28 вересня 2026 року справа № 380/18640/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мартинюка Віталія Ярославовича, розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові питання про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправними дій,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по 30.11.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 р., в період з 01.03.2018 по 30.11.2019 - березень 2018 р., згідно з абзацом 2 пункту 1-1, абзацами 2, 5 пункту 4, абзацом 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
зобов`язати нарахувати та виплатити поточну індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по 30.11.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 р., в період з 01.03.2018 по 30.11.2019 - березень 2018 р., згідно з абзацом 2 пункту 1-1, абзацами 2, 5 пункту 4, абзацом 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за періоди проходження служби з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 02.12.2025 згідно з вимогами абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 02.12.2025, виходячи з щомісячної фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати щомісячного грошового забезпечення за період служби з 01.01.2019 по 02.12.2025 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019-2025 рр. з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 із застосуванням розміру 1762 грн для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
зобов`язати здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення за період служби з 01.01.2019 по 02.12.2025 (включно), а також щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2019-2025 рр. в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24) за періоди: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2019; з 01.01.2020 по 31.12.2020 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; з 01.01.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023; з 01.01.2024 по 31.12.2024 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024; з 01.01.2025 по 02.12.2025 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та витребувано для долучення до матеріалів справи від позивача та від відповідача до 16.09.2026 року належним чином завірені копії грошового атестата позивача; доказів його вручення та отримання позивачем; доказів виплати позивачу усіх належних сум його грошового забезпечення при звільненні; повідомлення позивача про виплачені суми при звільненні в порядку визначеному ч.1 ст.116 КЗпП України.
Ухвалою суду від 18.09.2026 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.
22.09.2026 року представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що до позовних вимог за період з 01.01.2016 до 19.07.2022 строки звернення до адміністративного суду не застосовуються. Всі платежі за період з 19.07.2022 по 02.12.2025 від нині ліквідованого 9 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області здійснювалися без конкретизації складових (оклад, премія, за звання, одноразова допомога, індексація тощо). Тобто початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову у відповідній частині позовних вимог слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що у цій справі відбулося шляхом надання відповідачем відповіді на звернення представника позивача (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Отже, саме дата отримання позивачем зазначеного документа є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду. Грошовий атестат не містить інформацію про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою за його складовими за минулі періоди служби. Варто додати, що хоч грошовий атестат і містить інформацію про суми, нараховані та виплачені позивачеві при звільненні, тобто є повідомленням про ці суми у значенні, вжитому в частині другій статті 233 КЗпП України, з отриманням якого ця норма пов`язує початок перебігу тримісячного строку звернення до суду, однак обсяг відомостей, які у ньому мають відображатися, визначено нормативно і зпоміж таких немає інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою за складовими такого грошового забезпечення за минулі періоди служби, зокрема, в цьому конкретному випадку. Чинне законодавство не передбачає форми такого документа та способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат. Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об`єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат. Саме на відповідачі (8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області) лежить обов`язок довести і надати докази одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при вибутті із загону. Звідси ОСОБА_1 не мав змоги до 28.08.2026 (отримання відповіді на запит в даному випадку) зрозуміти про невиплату у повному обсязі відповідних спірних сум грошового забезпечення чи здійснити розрахунки правильності та повноти нарахування та виплати свого грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 02.12.2025. Більше того, у вказаних платежах не вказувався застосований базовий місяць і суми індексації, а також застосований прожитковий мінімум за відповідний рік, що дало б змогу ОСОБА_1 здійснити перевірку нарахованих сум грошового забезпечення. Тільки отримавши 28.08.2026 відповідь на адвокатський запит до 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області, ОСОБА_1 дізнався про фактичне порушення своїх прав. До того позивач не мав інформації про своє грошове забезпечення, оскільки отримував його на свій банківський рахунок без будьякої розшифровки складових. Посилається на введення воєнного стану на території України.
Розглядаючи питання дотримання строку звернення до адміністративного суду, суд врахував наступні норми чинного законодавства та виходив з таких мотивів.
При цьому судом окреслюється предмет судового дослідження, яким є:
- правова природа спірних правовідносин;
- строк звернення до суду, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах;
- правова природа строку звернення до адміністративного суду;
- початок перебігу строку звернення до адміністративного суду;
- закінчення строку звернення до адміністративного суду;
- наявність поважних причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Щодо правової природи спірних правовідносин.
У відповідності до положень п.2 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Даною нормою передбачено три види правовідносин публічної служби (прийняття, проходження та звільнення), для звернення до суду за захистом яких законодавством визначено різні строки.
Позивач проходив військову службу у відповідача.
Наведені обставини та згадані норми вказують на те, що спірними правовідносинами є відносини щодо звільнення з військової служби, щодо виплати сум при звільненні.
У цьому контексті слід зазначити, що спірні суми не можуть уважатись періодичними виплатами, оскільки позивача звільнено з військової служби, а тому заборгованість з виплати грошового забезпечення набуває правового статусу невиплачених сум при звільненні.
При цьому визначаючи правову природу періодичних виплат судом враховано такі норми чинного законодавства.
Як передбачено абзацом першим частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 2011-XII), Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Урядом України прийнято постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від від 30 серпня 2017 року № 704, з наступними змінами та доповненнями, на виконання п.3 якої Міністерством внутрішніх справ України наказом від 20.07.2018 року № 623, зареєстровано в в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 936/32388, з наступними змінами та доповненнями, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція №623).
Пунктом 3 Розділу І цього Інструкції №623 передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Абзацом першим пунктом 10 цього ж розділу передбачено, що виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється щомісяця у період із 20 по 25 число.
Як наслідок, після звільнення зі служби невиплата періодичних платежів не є триваючою, а заборгованість з виплати грошового забезпечення визначається законодавцем як невиплачені суми при звільненні.
Щодо строку звернення до суду, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Загальною нормою, ч.5 ст.122 КАС України, встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спеціальною нормою, ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, серед іншого визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Враховуючи те, що спірними у даній справі є правовідносини з приводу звільнення, зокрема, виплата сум при звільненні, а не поточних виплат грошового забезпечення, законодавцем визначено тримісячний строк звернення до суду.
Щодо правової природи строку звернення до адміністративного суду.
Строки визначені статтею 122 КАС України є процесуальними оскільки такі:
знаходяться в процесуальному законі;
наслідки застосування таких є процесуальними (повернення позовної заяви або залишення позовної заяви без розгляду), а не матеріальними - відмова в захисті порушеного права за наслідками розгляду справи по суті (у випадку пропуску строків позовної давності).
При цьому слід зазначити, що бланкетна норма - ч.1 ст.122 КАС України (відсилає до іншого закону - ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України) - не змінює процесуальної природи строку звернення до адміністративного суду.
Визначення правової природи строку звернення до адміністративного суду має значення при виборі норми права, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Так, у відповідності до положень ч.3 ст.3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З урахуванням того, що строк звернення до суду є процесуальним, його дотримання перевіряється судом на підставі норм КАС України та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, чинних на момент подання позову, незалежно від того, коли виникли матеріальні правовідносини.
Також, не можуть бути враховані висновки Верховного Суду викладені у постанові від 21.03.2025 року, справа №460/21394/23, оскільки такі стосуються застосування ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України у триваючих правовідносин, а у даному випадку такі припинились у момент звільнення військовослужбовця, про що більш детально зазначено вище.
Також не може бути враховане офіційне тлумачення положення ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України надане Конституційним Судом України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, оскільки таке надано до набрання чинності новою, чинною на час звернення до суду редакції наведеної норми (ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України).
Щодо початку перебігу строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується з днем одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені праівникові при звільненні.
При цьому, законодавцем не визначено форми такого письмового повідомлення, а тому таким може бути будь-який письмовий документ, який містить повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Представником позивача на виконання ухвали суду від 09.09.2026 року було долучено лист-повідомлення про встановлені види грошового забезпечення, нараховані та виплачені суми при звільненні, з якого вбачається, що йому 02.12.2025 року було виплачено належні, на думку відповідача, складові грошового забезпечення.
На вказаному листі-повідомленні присутній особистий підпис позивача про ознайомлення із встановленими видами грошового забезпечення, а також нарахованими та виплаченими сумами при звільненні (дата ознайомлення - 19.12.2025 року).
Таким чином, роботодавець виконав свій обов`язок щодо письмового повідомлення позивача про суми, які нараховані та підлягають виплаті при здійсненні з ним остаточного розрахунку, із зазначенням окремо кожного виду виплати.
Відсутність у згаданому листі-повідомленні певних складових грошового забезпечення, зокрема складових грошового забезпечення, обчислених у певному розмірі, свідчить про їх не нарахування та невиплату позивачу.
У цьому контексті слід зазначити і про те, що у відповідності до положень статті 110 Кодексу законів про працю України, при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:
а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Дана норма встановлює обов`язок роботодавця повідомляти працівника щодо виплати грошового забезпечення при кожній такій виплаті, тобто повідомляти про суми періодичних, поточних виплат під час проходження військової служби.
Враховуючи те, що спірними у даному випадку є правовідносини з приводу виплати сум у повному обсязі при звільненні, а не періодичних, поточних виплат положення статті 110 Кодексу законів про працю України не підлягають застосуванню.
Підсумовуючи викладене, суд уважає, що початком перебігу строку звернення до суду щонайпізніше слід уважати 20.12.2025 року (наступний день після ознайомлення із листом-повідомленням).
Щодо закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з приписами ч.3 ст.120 КАС України, строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Як наслідок строк звернення до суду закінчився 20.03.2026 року.
Таким чином, позивач, звернувшись до суду з даним позовом лише 04.09.2026 року, пропустив трьохмісячний строк звернення до адміністративного суду.
Щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Оцінюючи наведені позивачем доводи суд враховує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду.
Відсутність доказів об`єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду, за умови обізнаності особи про прийняте рішення чи вчинену дію (бездіяльність), виключає можливість поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки правова система не може "виправдовувати" пасивну поведінку або байдужість учасника справи до власних прав та інтересів.
На переконання суду, посилання представника позивача на отримання відповіді - листа відповідача не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а вказує на триваючу пасивну поведінку позивача.
Окрім того, його посилання на те, що до позовних вимог за період з 01.01.2016 до 19.07.2022 строки звернення до адміністративного суду не застосовуються не беруться до уваги, оскільки позивача було виключено зі списків особового складу відповідача у період, коли ч.2 ст.233 КЗпП України, передбачала обмеження строку звернення до суду тьома місяцями, а спірним у даній справі є випалта сум при звільненні, а не поточного грошового забезпечення, які стосуються проходження публічної служби.
Враховуючи те, що позивачем не подано доказів існування об`єктивних, непереборних та незалежних від волі позивача обставин, які б перешкоджали йому звернутися до суду у визначений законом строк, суд не вбачає правових підстав для визнання причин пропуску строку поважними.
Підсумовуючи викладене, суд уважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права щодо виплати періодичних платежів у повному розмірі та не наведено поважності причин його пропуску, а тому немає правових підстав для поновлення такого строку.
В силу положень п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За викладених обставин, суд уважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у х в а л и в :
адміністративний позов ОСОБА_1 до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправними дій - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Мартинюк Віталій Ярославович