ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
28 вересня 2026 року справа № 380/18680/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк Віталій Ярославович розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати в періоди з 02 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 02 лютого 2022 року по 19 травня 2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та витребувано для долучення до матеріалів справи від позивача та від відповідача до 17.06.2026 року належним чином завірені копії грошового атестата позивача; доказів його вручення та отримання позивачем; доказів виплати позивачу усіх належних сум його грошового забезпечення при звільненні; повідомлення позивача про виплачені суми при звільненні в порядку визначеному ч.1 ст.116 КЗпП України; журналу обліку видачі грошових атестатів.
23.09.2026 року представником відповідача подано витребувані документи, зокрема, аркуш бесіди, з якого вбачається, що із позивачем 25.05.2026 року було проведено бесіду із роз`ясненням нарахування та виплати відповідачем йому грошового забезпечення при звільненні з військової служби. У вказаному аркуші перелічені складові грошового забезпечення та їх розмір, які були виплачені позивачу при звільненні. Окрім того, зазначено, що остаточний розрахунок належного при звільненні грошового забезпечення буде виплачено до 31.05.2026 року. В кінці аркуша бесіди позивач власноруч написав, що із доведеною інформацією ознайомлений, заперечень щодо термінів та виплат не має. Позивач підписав своїм підписом аркуш бесіди.
Позивач звернувся із даним позовом 05.09.2026 року, пропустивши трьохмісячний строк звернення до суду.
При цьому, представником позивача первинно до позову було долучено заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення виникли у період, коли діяла редакція ч.2 ст.233 КЗпП України, яка не передбачала обмежень строку звернення до суду. Посилається на введення карантину на території України та практику Верховного Суду.
Однак, суддя зазначає, що позивача було звільнено у травні 2026 року, коли строк звернення до суду обмежувався трьома місяцями.
Також неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, а тому не можуть вважатись поважними.
При запровадженні обмежувальних заходів у зв`язку з коронавірусною хворобою суди Львівської області не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак, позивачу слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду із даним позовом з обгрунтуванням інших причин пропуску такого.
За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху у відповідності до ч.13 ст.171 КАС України, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256, 293, 294, КАС України, суддя, -
у х в а л и в :
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням інших причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Мартинюк Віталій Ярославович