ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 року справа № 380/17800/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.08.2026 №93[телефон приховано] про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправним та скасувати його;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 78 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді зазначеній у довідці Верховного Суду від 05.08.2026 №3221/0/2-26.
- виплати здійснювати починаючи із 25 червня 2026 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є суддею Вищого адміністративного суду України у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, право на яке набув на підставі статті 142 та пункту 14-4 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв`язків судді» від 09.06.2026 №4905-IX, який набрав чинності 25 червня 2026 року, частину третю статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено абзацом, за яким для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», у розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Оскільки статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 3328 грн, після 25 червня 2026 року базовий розмір посадового окладу судді підлягає обчисленню саме з цієї величини, унаслідок чого змінився розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. На підтвердження цього позивач посилається на видану Верховним Судом довідку про суддівську винагороду від 05.08.2026 №3221/0/2-26, згідно з якою станом на 25 червня 2026 року суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 416000,00 грн. Із цією довідкою позивач 06.08.2026 звернувся через портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок, зареєстрованою за №5894, проте рішенням від 13.08.2026 №93[телефон приховано] у перерахунку відмовлено з мотивів незмінності прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки оцінка правильності даних довідки Верховного Суду не належить до компетенції органів Пенсійного фонду України, а подальше застосування величини 2102 грн суперечить правилам подолання колізій: частина третя статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є нормою спеціального закону, яка набрала чинності пізніше за статтю 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а за частиною другою статті 130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Ухвалою судді від 27.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні повністю. Зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402). З 01.04.2021 постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» від 16.12.2020 №25-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №339/35961, запроваджено технологію екстериторіального призначення (перерахунку) пенсій, за якою згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів структурний підрозділ, що опрацьовує заяву, визначається засобами програмного забезпечення незалежно від місця подання заяви та місця проживання пенсіонера. За цим принципом заяву позивача опрацьовано відповідачем, який 13.08.2026 прийняв рішення №93[телефон приховано] про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Після прийняття такого рішення електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення передано до органу, що призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації) особи, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (пункт 4.10 розділу IV Порядку №22-1), а функції відповідача щодо розгляду заяви позивача вичерпані. По суті спору відповідач вказав, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання є зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (частина четверта статті 142 Закону №1402, пункт 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1). На думку відповідача, такої зміни не відбулося, оскільки статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, установлюється на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025, а статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» таку величину визначено у розмірі 2102 грн. Ці приписи є чинними, Конституційним Судом України неконституційними не визнавалися, а тому підлягають обов`язковому застосуванню. На підтвердження своєї позиції відповідач послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, якою відступлено від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13.07.2023 у справі №280/1233/22 та від 21.03.2024 у справі №620/4971/23, а також зазначив, що довідка про суддівську винагороду не є безумовною підставою для перерахунку, оскільки зазначений у ній розмір може бути врахований лише за умови його визначення відповідно до вимог чинного законодавства. Додатково відповідач вказав, що бюджетні призначення, затверджені Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для судової влади, на покриття таких зобов`язань не передбачені, та послався на рішення Конституційного Суду України №20-рп/2011, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України» від 03.06.2014, пункт 2 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, і постанову Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №263/14242/17 щодо спеціально-дозвільного типу правового регулювання діяльності органів державної влади.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 є суддею Вищого адміністративного суду України у відставці. Він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного відповідно до Закону №1402.
Згідно з рішенням про перерахунок пенсії №93[телефон приховано] загальний відсоток розрахунку утримання від заробітку становить 78 %; розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача визначено у сумі 204945,00 грн із суддівської винагороди 262750,00 грн.
25 червня 2026 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв`язків судді» від 09 червня 2026 року №4905-IX, яким частину третю статті 135 Закону №1402 доповнено абзацом про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Листом Вищого антикорупційного суду від 31 липня 2026 року №03.10-03/54/2026 Верховний Суд повідомлено, що з 25 червня 2026 року посадовий оклад судді Вищого антикорупційного суду обчислюється з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн (3328 грн х 50 прожиткових мінімумів х 1,25) та становить 208000,00 грн.
За результатами розгляду заяви позивача Верховний Суд листом від 05 серпня 2026 року повідомив про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та видав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 05.08.2026 №3221/0/2-26 за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1. Згідно з цією довідкою станом на 25 червня 2026 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 416000,00 грн, у тому числі: посадовий оклад - 208000,00 грн; доплата за вислугу - 145600,00 грн; доплата за науковий ступінь - 31200,00 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, - 20800,00 грн; щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 10400,00 грн.
06.08.2026 позивач через портал електронних послуг Пенсійного фонду України подав до органу Пенсійного фонду України заяву про призначення (перерахунок) пенсії, зареєстровану за №5894 від 06.08.2026, до якої долучив, зокрема, довідку про суддівську винагороду від 05.08.2026 №3221/0/2-26.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.08.2026 №93[телефон приховано] (від 14.08.2026 № 46942/03-16) у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу відмовлено. Підставою відмови зазначено, що законом про Державний бюджет України встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, тобто розмір цієї величини на 2026 рік не змінився, а тому підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду станом на 25.06.2026 відсутні.
Не погодившись із рішенням про відмову у перерахунку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд керується таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Частиною другою статті 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів; розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до статті 4 Закону №1402 судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 135 Закону №1402 установлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Згідно з частиною другою цієї статті суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом; суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Частиною третьою статті 135 Закону №1402 визначено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Законом №4905-IX цю частину доповнено абзацом такого змісту: для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Згідно з частиною четвертою статті 135 Закону №1402 до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
За частиною п`ятою статті 135 Закону №1402 суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. Згідно з частиною шостою цієї статті суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. За частиною сьомою цієї статті суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Відповідно до частини восьмої цієї статті суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Цілком таємно», - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «Таємно», - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402 судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Згідно з частинами третьою - п`ятою цієї статті щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, із збільшенням на два відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років; у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання; щомісячне довічне грошове утримання виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 14-4 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529 із наступними змінами), мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у порядку та розмірі, визначених частиною третьою статті 142 цього Закону, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду. Особові справи суддів, зазначених у цьому пункті, підлягають зберіганню у Верховному Суді, на який покладається видача документів для призначення/перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966) прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №966 прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн та передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, установлюється на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року, тобто у розмірі 2102 грн.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (далі - Порядок №3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402 органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді) Пенсійний фонд України повідомляється, зокрема, Верховним Судом у місячний строк з дня виникнення таких підстав. Згідно з пунктом 6 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає таке утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду, надісланої відповідним органом, або за зверненням судді у відставці. Перерахунок проводиться з дня виникнення права на нього (пункт 9 розділу IV Порядку №3-1).
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача на підставі довідки про суддівську винагороду від 05.08.2026 №3221/0/2-26. Ключовим для вирішення спору є питання про те, чи відбулася після 25 червня 2026 року зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, чи був зобов`язаний орган Пенсійного фонду України провести перерахунок на підставі поданої довідки і чи мав він повноваження по суті переглядати визначений у ній розмір суддівської винагороди.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що до 25 червня 2026 року базовий розмір посадового окладу судді визначався як кратна кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, без визначення у Законі №1402 конкретної вартісної величини такого прожиткового мінімуму. Саме ця неврегульованість давала змогу законами про Державний бюджет України на відповідний рік установлювати для цілей обчислення посадового окладу судді окрему величину, відмінну від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, затвердженого для цієї соціальної і демографічної групи населення.
Із набранням чинності Законом №4905-IX таке регулювання змінилося. Доповнення частини третьої статті 135 Закону №1402 містить пряму заборону застосовувати для визначення базового розміру посадового окладу судді будь-яку іншу вартісну величину, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону №966, у розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Оскільки статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 3328 грн, з 25 червня 2026 року базовий розмір посадового окладу судді підлягає обчисленню саме з цієї величини.
Наведене підтверджується і фактичними обставинами справи: листом Вищого антикорупційного суду від 31 липня 2026 року №03.10-03/54/2026 повідомлено, що з 25 червня 2026 року посадовий оклад судді цього суду обчислюється з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн і становить 208000,00 грн. Отже, розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, після 25 червня 2026 року змінився, що за частиною четвертою статті 142 Закону №1402 є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Доводи відповідача про те, що змін розміру складових суддівської винагороди не відбулося, ґрунтуються виключно на приписі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» щодо збереження величини 2102 грн. Такий припис перебуває у колізії з абзацом, яким частину третю статті 135 Закону №1402 доповнено Законом №4905-IX. Ця колізія вирішується на користь Закону №1402 з таких підстав. По-перше, за частиною другою статті 130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій, а за частиною першою статті 135 Закону №1402 суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. По-друге, відповідно до статті 4 Закону №1402 зміни до нього вносяться виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто закон про Державний бюджет України не може змінювати встановлений спеціальним законом порядок обчислення посадового окладу судді. По-третє, норма частини третьої статті 135 Закону №1402 у редакції Закону №4905-IX набрала чинності 25 червня 2026 року, тобто пізніше за Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX, а за загальним правилом подолання темпоральної колізії застосуванню підлягає норма, прийнята пізніше.
Висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, на які посилається відповідач, не є релевантними для обставин справи, що розглядається, адже такі висновки викладені за іншого правового врегулювання та обставин справи. Зазначену постанову ухвалено до доповнення частини третьої статті 135 Закону №1402 Законом №4905-IX, тобто за правового регулювання, яке не містило заборони застосовувати для визначення базового розміру посадового окладу судді іншу вартісну величину, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом про Державний бюджет України для цієї соціальної і демографічної групи населення. Крім того, предметом розгляду у справі №240/9028/24 був розрахунок виплат при звільненні судді, тоді як у цій справі предметом спору є перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. З цих же підстав не є релевантними і посилання відповідача на постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №280/1233/22 та від 21.03.2024 у справі №620/4971/23, від яких Велика Палата Верховного Суду відступила.
Натомість до спірних правовідносин підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25, згідно з яким у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні такого утримання, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У цій же постанові Верховний Суд відступив від висновку, викладеного у постанові від 17 листопада 2025 року у справі №520/32171/24, щодо застосування для цих цілей окремо визначеної величини.
За змістом пункту 6 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає таке утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду, надісланої відповідним органом, або за зверненням судді у відставці. Наведене нормативне регулювання не наділяє органи Пенсійного фонду України повноваженнями самостійно перевіряти та переоцінювати зазначений у довідці уповноваженого органу розмір суддівської винагороди: обчислення такого розміру щодо суддів Вищого адміністративного суду України у відставці згідно з пунктом 14-4 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 покладено на Верховний Суд, а орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок на підставі отриманих документів.
Доводи відповідача про те, що сама по собі довідка не є безумовною підставою для перерахунку і що орган Пенсійного фонду України зобов`язаний перевіряти відповідність зазначених у ній даних законодавству, у спірних правовідносинах суд відхиляє. Така перевірка означала б перебирання органом Пенсійного фонду України повноважень Верховного Суду з обчислення розміру суддівської винагороди для цілей перерахунку. За результатами такої перевірки розмір суддівської винагороди, зазначений у довідці від 05.08.2026 №3221/0/2-26, відповідає вимогам частин другої - восьмої статті 135 Закону №1402 у редакції Закону №4905-IX, оскільки обчислений з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду, визначеного з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328 грн із застосуванням регіонального коефіцієнта 1,25.
Суд також враховує, що в оскаржуваному рішенні від 13.08.2026 №93[телефон приховано] положення Закону №4905-IX, який набрав чинності до звернення позивача із заявою про перерахунок, не проаналізовано, а мотиви, з яких відповідач вважав за можливе не застосовувати доповнену частину третю статті 135 Закону №1402, не наведено. Отже, оскаржуване рішення прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Посилання відповідача на непередбачення бюджетних призначень для покриття відповідних зобов`язань є безпідставним, оскільки обсяг бюджетних асигнувань не змінює змісту встановленого законом права судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та не віднесений законом до підстав для відмови у його проведенні. Висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України №20-рп/2011 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України» від 03.06.2014, стосуються допустимості зміни законодавцем механізму нарахування соціальних виплат, тоді як у цій справі законодавець такий механізм не обмежив, а, навпаки, Законом №4905-IX усунув можливість застосування зниженої вартісної величини.
Доводи відповідача про те, що після передачі електронної пенсійної справи до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві його функції щодо розгляду заяви позивача вичерпані, суд відхиляє. Оскаржуване рішення про відмову у перерахунку прийнято саме відповідачем у межах екстериторіального опрацювання заяви, а тому він є належним відповідачем у спорі про протиправність цього рішення та зобов`язаний усунути допущене порушення шляхом проведення перерахунку за результатами нового розгляду заяви позивача. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №263/14242/17 щодо спеціально-дозвільного типу правового регулювання діяльності органів державної влади не спростовує наведеного, а навпаки, підтверджує обов`язок відповідача діяти у спосіб, визначений Законом №1402 та Порядком №3-1.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 25 червня 2026 року в розмірі 78 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду від 05.08.2026 №3221/0/2-26, а оскаржуване рішення відповідача від 13.08.2026 №93[телефон приховано] про відмову у перерахунку є протиправним і підлягає скасуванню. Відповідно підлягають задоволенню й похідні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок та здійснювати виплати перерахованого утримання починаючи з 25 червня 2026 року.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Оскаржуване рішення відповідача наведеним критеріям не відповідає.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а за частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач правомірності оскаржуваного рішення та обґрунтованості своєї позиції не довів.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд враховує, що ефективним є такий спосіб, що забезпечує поновлення порушеного права і виключає необхідність повторного звернення до суду. З огляду на встановлені обставини позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, присуджуються на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13 серпня 2026 року №93[телефон приховано] (від 14.08.2026 № 46942/03-16) про відмову у проведенні перерахунку пенсії (щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) здійснити судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 25 червня 2026 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 78 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 05 серпня 2026 року №3221/0/2-26, виданій Верховним Судом та провести її виплату, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.