ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року справа № 380/15960/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в складанні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 01.01.2026 р., за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", п. 1 наказу МО України № 90 від 01.03.2018, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, із визначенням розміру посадового окладу за 13 тарифним розрядом шляхом множення тарифного коефіцієнту посадового окладу 2 на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2026 р. Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік», та із визначенням розміру окладу за військовим званням «майор» шляхом множення тарифного коефіцієнту за військовим званням 0,76 на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2026 р. Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про державний бюджет України на 2025 рік», відповідно, та визначенням на їх підставі відповідно: надбавки за вислугу років - 50%, надбавки за особливості проходження служби у розмірі - 65%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «таємно» 10%, з 01.01.2026 премії-467%;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 01.01.2026 р., за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", п. 1 наказу МО України № 90 від 01.03.2018, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, із визначенням розміру посадового окладу за 13 тарифним розрядом шляхом множення тарифного коефіцієнту посадового окладу 2 на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2026 р. Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про державний бюджет України на 2025 рік», та із визначенням розміру окладу за військовим званням «майор» шляхом множення тарифного коефіцієнту за військовим званням 0,76 на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2026 р. Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік», відповідно, та визначенням на їх підставі відповідно: надбавки за вислугу років - 50%, надбавки за особливості проходження служби у розмірі - 65%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «таємно» 10%, з 01.06.2026 премії - 467%.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Вказала, що у зв`язку з прийняттям рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 №320/29450/24, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», він набув права на перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 1.01.2026. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у видачі вказаної довідки протиправними та такими, що порушує право позивача на належний соціальний захист, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 7 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ( далі - відповідач ) у встановлений судом строк відзив на позов не подав. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку копії ухвали від 8.08.2026 до електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Станом на момент розгляду цієї справи жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив у якому зазначає про таке. За останньою штатною посадою ОСОБА_2 встановлено 13 тарифний розряд, за яким з 1.01.2026 визначено щомісячну премію у розмірі 467% та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65%. Зазначені виплати визначені відповідними рішеннями Міністра оборони України та застосовуються до військовослужбовців, які займають посади з відповідним тарифним розрядом, а тому не мають індивідуального чи випадкового характеру. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 та Порядку, затвердженого наказом МО України № 260, додаткові види грошового забезпечення враховуються при визначенні його загального розміру. Відповідно до статей 43, 51, 63 Закону № 2262-ХІІ пенсія підлягає перерахунку у разі зміни хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або запровадження нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення чи премій у встановлених законодавством розмірах. При цьому перерахунок, не проведений з вини державного органу, який видає довідку, здійснюється з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Закон не встановлює вимоги щодо форми акта, яким має бути підвищено грошове забезпечення, а визначальним є сам факт такого підвищення. Посилання відповідача на роз`яснення Департаменту соціального забезпечення МО України № 423/6682 від 13.10.2023 не спростовують наведеного, оскільки такі роз`яснення мають рекомендаційний характер і не можуть змінювати чи підміняти нормативне регулювання спірних правовідносин. Наведений підхід узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постановах від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 та від 23.05.2024 у справі № 380/19324/23, якими підтверджено необхідність врахування додаткових видів грошового забезпечення у довідках, що видаються уповноваженими органами для перерахунку пенсій. Водночас висновки у справі № 592/5164/16-а є нерелевантними, оскільки там спір стосувався дій органу Пенсійного фонду, тоді як у цій справі відповідачем є орган, уповноважений на видачу відповідної довідки. Отже, з урахуванням наведеного та відповідно до обов`язку суду враховувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, відповідач зобов`язаний видати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1.01.2026 із зазначенням усіх належних складових, зокрема мінімальної премії у розмірі 467% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, для подальшого перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся із заявою до відповідача у якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення заявника, станом на 01.01.2026.
Відповідач станом на час подання позовної заяви відповіді на вказану заяву не надав.
Позивач вважає такі дії протиправними, відтак звернувся із вказаним позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини п`ятої ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч.3 ст.43 та ч.4 ст.63 Закону №2262-XII.
Так, згідно з ч.3 ст.43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII визначений Порядком №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною 4 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 цієї Постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018), пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із п.6 Постанови №103.
Отже, станом на 01.03.2018, пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Таким чином, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено; визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Таким чином, з 29.01.2020, тобто, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, приписи п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 втратили чинність та була відновлена дія п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первісній редакції.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, зауважив, що на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови № 103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (далі - Постанова №481), яка набрала чинності з 20.05.2023 та була чинною станом на 01.01.2025, абзац перший пункту 4 Постанови №704 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, Постановою №481 визначено, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється виходячи саме з розміру 1762 грн, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 залишено без змін. Таким чином, починаючи з 18.06.2025 діє редакція пункту 4 постанови №704, що була чинною до змін, внесених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481.
Проте, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" - відмовлено.
Суд наголошує, про те що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц та від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 сформульовано висновки, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
В постанові від 16.07.2026 по справі №320/29450/24 Верховний Суд дійшов висновків, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Уряду, тобто зазначене питання є сферою правового регулювання саме Кабінету Міністрів України (у тому числі, встановлення базової величини).
Також Верховний Суд вказав, що у жодних з профільних законодавчих актів законодавець не визначив базовий критерій для здійснення розрахунку посадового окладу грошового забезпечення, що, відповідно, не дозволяє суду констатувати, що вносячи зміни до Постанови №704 у частині встановлення базової величини для розрахунку грошового забезпечення, Уряд діяв не в межах своєї компетенції, визначеної статтею 117 Конституції України, та поза повноважень, установлених статтею 20 Закону №794-VII.
Як наслідок, Верховний Суд уважає помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанцій у справі №320/29450/24 про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі, оскільки таке не передбачено та не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили (Закону №1774-VІІІ).
Оскільки згідно з ст.43 Закону України №2262-ХІІ грошове забезпечення є розрахунковою базою для обчислення розміру пенсії згідно з ст.13, 63 Закону України №2662-ХІІ, то наведене припиняє і суб`єктивне право заявника (і будь-які розумні очікування чи обґрунтовані сподівання) на перерахунок пенсії за довідкою про підвищене грошове забезпечення.
Суд враховує, що правовою підставою звернення позивача із заявою про оформлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення стало його переконання щодо відновлення дії пункту 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачала визначення посадових окладів шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Однак, такі доводи ґрунтувалися на тому, що пункт 4 Постанови №704 в редакції Постанови №481 не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили (Закону № 1774-VІІІ) в частині встановлення розрахункової величини у розмірі 1762 грн, яка підлягає застосуванню при визначенні розміру грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 сформував обов`язковий для врахування судами висновок про те, що Кабінет Міністрів України, реалізовуючи надані йому законом повноваження, вправі визначати базову величину, яка застосовується для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, у тому числі шляхом встановлення її у фіксованому розмірі. Відтак, пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України №481 є чинним, а встановлена ним розрахункова величина у розмірі 1762 грн підлягає застосуванню при визначенні розміру грошового забезпечення.
Крім того, суд зауважує, що постановою Верховного Суду від 16.07.2026 по справі №320/29450/24 не змінено правову позицію Верховного Суду чи формульовано інший підхід до тлумачення чи застосування норми матеріального права, а вирішено спір по суті, який має юридичне значення для визнання правомірності постанови Кабінету Міністрів України № 481 з дати її прийняття та набуття чинності.
Отже, з 20.05.2023 пункт 4 Постанови № 704 діє у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови № 704.
Враховуючи актуальну правову позицію Верховного Суду в постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, суд не вбачає підстав для отримання позивачем довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1.01.2026.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позов слід відмовити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Брильовський Роман Михайлович