ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року справа № 380/17545/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) з вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові ОСОБА_1 щодо підготовки та надання до ГУ ПФУ у Львівській області нової довідки про розмір мого грошового забезпечення станом на 1 січня 2026 року, в якій складові (в тому числі і щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії) повинні бути визначені відповідно до вимог пункту 4 Постанови КМУ № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (1 січня 2026 року) в залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік";
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підготувати та надати до ГУ ПФУ у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 1 січня 2026 року, в якій на підставі вимоги пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у первинній редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - 01 січня 2026 року, зазначити оновлені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" (3328 гривень), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 та 14 до цієї постанови, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки та премії), розрахованих з врахуванням оновлених величин посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з величини відсоткової надбавки за особливості проходження служби та премію в розмірі 65 % та 140 % відповідно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є офіцером у відставці (полковник), звільненим з військової служби у 1997 році, якому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII). Позивач зазначає, що розміри його посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, з яких обчислюється пенсія, підлягають визначенню відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) у первинній редакції, тобто шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. На обґрунтування позову позивач посилається на те, що Законом України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі - Закон №4695-IX) з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб збільшено до 3328 грн, унаслідок чого зріс і розмір складових його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Позивач вважає, що з 01 січня 2026 року відбулося підвищення розміру його грошового забезпечення, а тому в силу вимог ст.43, 51 і 63 Закону №2262-XII у нього виникло право на перерахунок призначеної пенсії, а відповідно й право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року, без якої такий перерахунок є неможливим. Позивач зазначає, що 18 травня 2026 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку якого перебуває, із заявою про оформлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року, розрахованого з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн, проте відповідач у наданні такої довідки відмовив, пославшись на відсутність правових підстав складати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026. Наведену відмову позивач вважає протиправною, оскільки, за його доводами, обов`язок зі складання та надання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовим пенсіонерам покладено саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а за наявності передбаченої законодавством підстави для перерахунку пенсії уповноважений орган зобов`язаний скласти відповідну довідку. Позивач також обґрунтовує необхідність зазначення у резолютивній частині рішення суду конкретних розмірів окремих складових грошового забезпечення, зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, сформований у зразковій справі №380/19324/23. За доводами позивача, відсоткові показники надбавки за особливості проходження служби та премії, які підлягають зазначенню у довідці про розмір грошового забезпечення, визначено рішенням Міністра оборони України від 04.03.2022 №248/1210, а саме: надбавка за особливості проходження служби - 65% та премія - 140% посадового окладу. З огляду на викладене позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 25.08.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечено. Відповідач зазначив, що з 01.01.2026 не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій військовослужбовців, призначених відповідно до Закону №2262-XII, а тому підстави для видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відсутні. Відповідач вказав, що з 20.05.2023 підлягає застосуванню п.4 Постанови №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі - Постанова №481), якою передбачено сталу розрахункову величину 1762,00 грн при обчисленні посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців. Чинність Постанови №481, за доводами відповідача, підтверджено постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, згідно з якою Кабінет Міністрів України уповноважений установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі, і реалізація таких повноважень не суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Відповідач також зазначив, що встановлення з 01.01.2026 абзацом четвертим статті 7 Закону №4695-IX прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховуються розміри посадових окладів та окладів за військовим званням, а отже і самого грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки право на визначення розміру грошового забезпечення надано Кабінету Міністрів України, який інших рішень про визначення посадового окладу не приймав. На переконання відповідача, у позивача відсутнє право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, оскільки станом на цю дату за рішенням Уряду не відбулось змін розміру грошового забезпечення за відповідною посадою як обов`язкової передумови для виникнення обов`язку видати довідку. На підтвердження відповідач послався на постанови Верховного Суду від 17.09.2024 у справі №520/17089/23, від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, від 26.06.2025 у справі №480/7154/24 та від 21.01.2026 у справі №200/8730/24. Крім того, відповідач заперечив проти включення до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії надбавки за особливості проходження служби та премії у зазначених позивачем розмірах, вказавши, що рішення Міністра оборони України у формі окремого доручення або телеграми, якими встановлюються конкретні розміри складових грошового забезпечення для діючих військовослужбовців, є відомчими внутрішніми документами тимчасового характеру, не містять нормативно-правових приписів та не породжують правових підстав для перерахунку пенсії відповідно до ст.63 Закону №2262-XII (з посиланням на постанову Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №520/17087/23). Відповідач також зазначив, що оскільки на час звернення позивача до суду довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 ще не виготовлялась і питання про розмір складових грошового забезпечення не розглядалось, вказані позовні вимоги стосуються правовідносин, які можливо матимуть місце в майбутньому, а тому в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають (з посиланням на постанови Верховного Суду від 31.07.2024 у справі №500/3870/22, від 04.07.2024 у справі №240/12224/23, від 22.08.2024 у справі №580/12209/23, від 15.04.2025 у справі №320/15506/23 та від 18.06.2025 у справі №380/24303/23). З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю.
На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав заявлені вимоги. Позивач зазначив, що відповідач не спростував наведених у позовній заяві доводів щодо наявності факту підвищення розміру його грошового забезпечення з 01 січня 2026 року, наявності права на перерахунок пенсії та права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Позивач вказав, що постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, на яку посилається відповідач, не впливає на його право на визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням у залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року (3328 грн), оскільки це право ґрунтується на правовому висновку Верховного Суду у складі судової палати, викладеному в постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, який не змінено та не скасовано. Позивач також послався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19, згідно з якими за наявності передбаченої законодавством підстави для перерахунку пенсії на уповноважений орган покладається обов`язок скласти відповідну довідку, а відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України, невнесення ним змін до підзаконного порядку або бюджетні обмеження не усувають такого обов`язку.
До матеріалів справи позивачем також подано клопотання про долучення додаткової інформації, в якому позивач спростував довід відповідача про передчасність вимоги щодо зазначення у резолютивній частині рішення відсоткових значень надбавки за особливості проходження служби та премії. Позивач зазначив, що необхідність зазначення у рішенні суду конкретних розмірів окремих складових грошового забезпечення зумовлена тим, що ненадання такої конкретизації надає відповідачу можливість скласти довідку про розмір грошового забезпечення за встановленою формою, але з викривленими розмірами складових, унаслідок чого його право не буде відновлено і він буде змушений повторно звертатися до суду, що суперечить завданню адміністративного судочинства, визначеному п.1 ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, клопотання, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 є офіцером у відставці, звільненим з військової служби у 1997 році, якому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-XII.
Пенсію позивачу обчислено з грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення №С/445 від 26.03.2021, виданій ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 05 березня 2019 року за посадою, аналогічною останній штатній посаді позивача, в якій розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розраховані із застосуванням в якості розрахункової величини фіксованого розміру 1762 грн, а розмір премії - 35% посадового окладу.
Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області пенсію позивача перераховано станом на 01 березня 2026 року, при цьому суму грошового забезпечення для обчислення пенсії визначено у розмірі 27261,75 грн виходячи з наявної довідки про розмір грошового забезпечення.
18 травня 2026 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про оформлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року для перерахунку пенсії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом №4695-IX (3328 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови №704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати) та премії.
У наданні такої довідки відповідач відмовив, пославшись на відсутність правових підстав складати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, а своє право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року порушеним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-XII).
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством. Відповідно до ч.4 ст.43 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою ст.51 Закону №2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Статтею 63 Закону №2262-XII визначено, що перерахунок пенсій, призначених згідно з цим Законом, провадиться відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких п.4 викладено у новій редакції, що передбачала множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, яким, зокрема, було внесено зміни до п.4 Постанови №704. Отже, з 29.01.2020 - дня набрання законної сили зазначеним судовим рішенням - була відновлена дія п.4 Постанови №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 п.4 Постанови №704 знову викладено у новій редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №820/29450/24 визнано протиправним та скасовано пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 щодо внесення змін до п.4 Постанови №704, який у подальшому постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 залишено чинним.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 (пункт 48 постанови) сформулював правовий висновок, згідно з яким п.4 Постанови №704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того, чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин. Відповідно до цього висновку у правовідносинах, пов`язаних з оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися п.4 Постанови №704 у первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн для обчислення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Згідно з ч.1 - 3 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 сформулювала загальний висновок, відповідно до якого суд на підставі ст.7 КАС України повинен застосовувати закон, а не підзаконний нормативно-правовий акт, який йому не відповідає, незалежно від того, чи був такий підзаконний акт формально скасований або визнаний нечинним.
Прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт (стаття 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III) щороку затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 грн, а Законом №4695-IX із 1 січня 2026 року його збільшено до 3328 грн, у зв`язку з чим з 1 січня 2026 року відбулася зміна відповідного державного соціального стандарту, з якою правові висновки Верховного Суду, викладені у справах №440/6017/21 та №520/5814/24, пов`язують необхідність актуалізації розмірів грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії.
З урахуванням наведеного та застосування п.4 Постанови №704 у первинній редакції розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивача станом на 01 січня 2026 року визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом №4695-IX (3328 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови №704, що зумовлює зростання зазначених складових грошового забезпечення порівняно з попереднім періодом, у якому такі складові були розраховані виходячи з фіксованої розрахункової величини 1762 грн, встановленої Постановою №481.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в осіб з числа військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, за наявності передбаченої законодавством підстави для перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на уповноважений орган покладається обов`язок скласти відповідну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19, згідно з якою за наявності передбаченої законодавством підстави для перерахунку пенсії на уповноважений орган покладається обов`язок скласти відповідну довідку, а відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України, невнесення ним змін до підзаконного порядку або бюджетні обмеження не усувають такого обов`язку.
Обов`язок зі складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій осіб, звільнених з військової служби, покладено саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що передбачено Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, та пунктом 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937. Відтак на ІНФОРМАЦІЯ_2 покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовим пенсіонерам.
Суд відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 як на підставу для відмови у задоволенні позову з огляду на таке.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Разом з тим врахування правового висновку Верховного Суду не означає його автоматичного поширення на будь-які правовідносини, пов`язані з грошовим забезпеченням військовослужбовців. Для застосування відповідного висновку суд повинен встановити подібність спірних правовідносин за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 констатувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо оцінки правовідносин на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.08.2025 у справі №320/11622/22, висновки, викладені в постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку з обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі, а тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.
Предметом спору у справі №320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття постанови від 12.05.2023 №481 та вимога про скасування пункту 2 цієї постанови як нормативно-правового акта, яким внесено зміни до п.4 Постанови №704. У зазначеній справі Верховний Суд досліджував передусім межі нормотворчої компетенції Кабінету Міністрів України у сфері встановлення грошового забезпечення діючих військовослужбовців. Натомість у цій справі Кабінет Міністрів України не є відповідачем, нормативно-правовий акт не є предметом оскарження, а позивач просить зобов`язати уповноважений орган скласти документ, необхідний для реалізації права на перерахунок пенсії відповідно до положень Закону №2262-XII. Правовідносини у цій справі виникли між пенсіонером та органом, уповноваженим видавати довідки для перерахунку пенсій, а їх зміст становлять право пенсіонера на отримання належної довідки та кореспондуючий обов`язок уповноваженого органу скласти таку довідку за наявності передбаченої законом підстави. Таким чином, у цій справі застосуванню підлягає спеціальне пенсійне законодавство, тоді як у справі №320/29450/24 Верховний Суд вирішував питання застосування ч.4 ст.9 Закону №2011-XII у відносинах щодо визначення розміру грошового забезпечення.
Суд також враховує, що у постанові від 16.07.2026 Верховний Суд сам визнав відмінними правовідносини у справі №320/29450/24 від правовідносин у справі №440/6017/21, в якій безпосередньо вирішувалося питання про обов`язок уповноваженого органу видати довідку для перерахунку пенсії станом на 1 січня календарного року, і не заявив про відступ від висновку у справі №440/6017/21, а мотивував його незастосування саме неподібністю правовідносин. Так само у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 відсутній відступ від правового висновку судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24. З огляду на це постанова у справі №320/29450/24 не може розглядатися як така, що скасувала або змінила зазначені правові висновки Верховного Суду щодо обов`язку скласти довідку станом на 1 січня календарного року в разі зміни встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, наявність у Кабінету Міністрів України повноважень на визначення розміру грошового забезпечення не означає, що будь-яке прийняте в межах цієї сфери рішення автоматично відповідає закону. Чинність п.4 Постанови №704 у редакції Постанови №481 сама по собі не позбавляє суд повноваження перевірити можливість застосування його положень у конкретних пенсійних правовідносинах на відповідність нормам Закону №2262-XII. Така перевірка не означає визнання нормативно-правового акта нечинним, а полягає у вирішенні питання про те, чи може підзаконна норма бути застосована у конкретній справі з урахуванням положень Закону №2262-XII та правових висновків Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду.
Використання сталої величини 1762 грн, що відповідала прожитковому мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, унеможливлює зміну основних складових грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії незалежно від подальшої зміни законодавчо встановленого прожиткового мінімуму, а тому за своїми правовими наслідками виходить за межі технічного визначення способу обчислення грошового забезпечення та безпосередньо впливає на можливість реалізації передбаченого Законом №2262-XII права на перерахунок пенсії. За таких обставин суд не відступає від висновків Верховного Суду, викладених у справі №320/29450/24, а визнає їх нерелевантними до обставин цієї справи через відмінність правовідносин за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
Посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 17.09.2024 у справі №520/17089/23, від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, від 26.06.2025 у справі №480/7154/24 та від 21.01.2026 у справі №200/8730/24 суд також відхиляє, оскільки викладені в них висновки сформульовані за інших фактичних обставин та іншого правового врегулювання, зокрема під час дії Постанови №481 і за відсутності правового висновку Верховного Суду у складі судової палати, викладеного у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, а відтак не є релевантними для обставин справи, що розглядається.
Разом з тим суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зазначити у довідці про розмір грошового забезпечення конкретні розміри (відсоткові значення) окремих щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% та премії у розмірі 140% посадового окладу, з огляду на таке.
Визначення конкретного розміру кожної складової грошового забезпечення потребує застосування відповідних нормативно-правових актів та первинних документів (тарифних коефіцієнтів за займаною посадою і військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, рішень щодо встановлення відсоткових розмірів окремих надбавок та премій тощо) і належить до компетенції відповідача як органу, на який покладено функції зі складання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій. Суд не вправі підміняти суб`єкта владних повноважень у здійсненні таких розрахунків та у визначенні конкретних відсоткових значень складових грошового забезпечення.
Крім того, на час звернення позивача до суду довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відповідачем ще не виготовлялась, а питання про розмір складових грошового забезпечення не розглядалось, а тому вимоги в частині зобов`язання зазначити у довідці конкретні відсоткові значення надбавки за особливості проходження служби та премії стосуються правовідносин, які можуть виникнути в майбутньому, і в цій частині є передчасними. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2024 у справі №500/3870/22, від 04.07.2024 у справі №240/12224/23, від 22.08.2024 у справі №580/12209/23, від 15.04.2025 у справі №320/15506/23 та від 18.06.2025 у справі №380/24303/23.
Суд також враховує, що рішення Міністра оборони України, якими встановлюються конкретні відсоткові розміри окремих складових грошового забезпечення діючих військовослужбовців, приймаються на відповідний період та можуть змінюватися, а тому встановлення судом таких розмірів на майбутнє є передчасним. За наведеного суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зазначити у довідці конкретні розміри (відсоткові значення) надбавки за особливості проходження служби та премії задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 у справі №766/12481/16-а, конкретизуючи поняття «ефективне поновлення права», зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним, тобто таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення суду не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства суд дійшов висновку, що у ІНФОРМАЦІЯ_4 були відсутні правові підстави для відмови позивачу у складанні довідки станом на 01.01.2026 про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії із зазначенням складових грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а тому дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні такої довідки є протиправними.
За таких обставин з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-XII та положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом №4695-IX (3328 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови №704, а також відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати) та премії у розмірах, встановлених законодавством, без визначення судом їх конкретних відсоткових значень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено позовну вимогу немайнового характеру, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст.2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року для перерахунку пенсії.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (3328 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а також відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати) та премії у розмірах, встановлених законодавством.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.