ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
28 вересня 2026 року справа № 380/19667/26
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. одержала позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби, з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням попередньо виплачених сум, а також ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 15.05.2026 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та не оформлення і не надання до територіального органу Пенсійного фонду України нових грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії для перерахунку пенсії позивача, з моменту її призначення;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням попередньо виплачених сум;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4648-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2026 по 15.05.2026 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нові грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Постанови КМУ № 704 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на календарний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з моменту її призначення.
Ухвалою суду від 21.09.2026 позовну заяву залишено без руху.
На адресу суду від представника позивачки надійшла заява про усунення недоліків. В обґрунтування такої зазначив, що даний спір не стосується фактично виплат, які належали при звільненні (адже розгляду підлягають не виплати, належні при звільнення, як от грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток, одноразова грошова допомога при звільненні, компенсація за неотримане речове майно ), спір стосується виплат, які здійснювалися у період проходження військової служби, тобто ті виплати, до яких підлягає застосуванню частина перша статті 233 КзПП України, яка з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 на момент звільнення ОСОБА_1 не передбачала строку не звернення до суду.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, яка діяла до 19.07.2022), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, яка діяла з 19.07.2022), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд звертає увагу позивачки на те, що частина 1 статті 233 КзПП стосується військовослужбовців, які проходять публічну службу, а до осіб які звільнені з військової служби слід застосовувати ч. 2 ст. 233 КзПП, відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як слідує із доказів долучених представником позивачки до заяви про усунення недоліків, зокрема, Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) позивачку виключено зі списків особового складу частини з 15.05.2026.
Тому, суд дійшов висновку, що процесуальний строк на звернення з цим позовом до суду розпочався для позивачки з 15.05.2026 та відповідно закінчився через три місяці, тобто 15.08.2026.
Оскільки до суду позивачка звернулася 16.09.2026, то тримісячного процесуального строку на звернення, передбаченого ч. 2 ст. 233 КЗпП України не дотрималася.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачка не надала до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
Враховуючи викладене, суддя дійшла висновку, що позивачкою не усунуто недоліків позовної заяви, які вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ураховуючи те, що позивачкою не усунуто недоліків позовної заяви, визначених ухвалою від 21.09.2026, в повному обсязі, суддя з метою забезпечення права позивачки на доступ до правосуддя вважає можливим продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою від 21.09.2026, на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 118, 121, 160, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, суддя -
у х в а л и л а:
1. Продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 21.09.2026 у справі № 380/19667/26 для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви про поновлення строку звернення до суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду.
2. Повторно роз`яснити позивачці, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур