МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 р. № 400/1123/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Міністерства оборони України, просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168,
треті особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,
про визнання протиправним та скасування рішення від 21.03.2025 року № 19/В; зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі по тексту - Відповідач), треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Третя особа 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), військова частина НОМЕР_1 (далі - Третя особа 2) з вимогами про:
- визнання протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене від 21.03.2025 року №19/В комісії рішення Міністерства оборони України з розгляду питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. засідання комісії Міністерства оборони України;
- зобов`язання Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги від 21.03.2025 року, призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як члену сім`ї (дружині) загиблого (померлого) під час захисту Батьківщини військовослужбовця гр. ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого Відповідачем рішення, оформленого Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.03.2025 року №19/В, про відмову у призначенні Позивачці одноразової грошової допомоги як члену сім`ї (дружині) загиблого (померлого) під час захисту Батьківщини військовослужбовця гр. ОСОБА_2 , відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Представник Позивача разом з позовною заявою подав заяву про витребування у ДСУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» копію акту №269 за 2022 рік трупа ОСОБА_2 , 1988 р.н.
Ухвалою від 16.02.2026 року суд залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 19.02.2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).
Окремою ухвалою суду від 19.02.2026 року зобов`язано ДСУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» надати суду копію акту №269 за 2022 рік трупа ОСОБА_2 , 1988 р.н.
03.03.20126 року, на виконання ухвали суду від 19.02.2026, ДСУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» надано до суду завірену копію Висновку експерта експертизи трупа ОСОБА_2 № 269 від 22.09.2022 року на 5-ти аркушах.
09.03.2026 року представником ІНФОРМАЦІЯ_3 подано пояснення третьої особи, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не є суб`єктом прийняття рішення щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013. Рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймається Міністерством оборони України як головним розпорядником бюджетних коштів, у межах наданих законом повноважень, а Третя особа 1 виконувала виключно функції з оформлення та направлення документів до Міністерства оборони України та не приймала оскаржуваного рішення.
23.03.2026 р. представником Відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки згідно зі статтею 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій в стані наркотичного сп`яніння». Хоч і біологічною причиною смерті військовослужбовця було захворювання, проте згідно з листом Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи від 25.08.2023 року №2065-02 смерть є наслідком (результатом) вчинення військовослужбовцем дій (життєдіяльності) саме у стані наркотичного сп`яніння, що є правовою підставою для прийняття законного рішення Комісією Міноборони про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Тому Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ухвалила цілком законне та обґрунтоване рішення від 21.03.2025 № 19/в про відмову в призначенні матері, дружині та двом синам померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб 30.05.2017 року, актовий запис №246.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 у березні 2022 року.
Після призову він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Надалі військовослужбовець перебував на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, а також у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно виписки з військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2022 року №1792 щодо ОСОБА_2 , останній поступив у відділення невідкладної хірургії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону зі скаргами на наявність грижового вип`ячування в ділянці пупка, болі в ділянці вип`ячування. Повним діагнозом є: набута пупкова грижа. Стан після защемлення (15.08.2022 року). Серома пупочної ділянки.
16.09.2022 року було проведено оперативне втручання, а саме лапароскопічну алогерніопластика пупочної грижі композитим алотрансплантатом по методу ІРОМ.
19.09.2022 року проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_1 .
Згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 22.09.2022 року №269 причиною смерті зазначено: гостра серцева недостатність; кардіоміопатія неуточнена.
У відповідь на адвокатський запит від 11.08.2023 року №5796 щодо надання інформації про перебування (не перебування) ОСОБА_2 на час смерті у стані алкогольного сп`яніння, ДСУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» зазначило: 22.09.2022 року судово-медичним експертом ОСОБА_4 на підставі постанови слідчого ВП №4 ОРУП №2 лейтеманта поліції Шихотар А., була проведена експертиза трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (висновок експерта №269).
21.03.2025 року Комісія Міністерства оборони України приняла рішення№19/в від 21.03.2025 року про відмову в виплаті одноразової грошової відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 року №975, а саме: матері, дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, лейтенанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ).
У відповіді на адвокатський запит від 17.10.2025 року стосовно надання належним чином завіреного затвердженого протоколу протокол засідання Комісії Міністерства оборони України №19/в від 21.03.2025 року, Відповідач зазначив: «Відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_2 від 11.10.2022 року смерть військовослужбовця настала поза військовою частиною в період його неповернення до військової частини після лікування в Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону м. Одеса.
Згідно з листом Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи від 25.08.2023 року №2065-02 смерть ОСОБА_2 знаходиться у прямому причинному зв`язку із токсичною дією не уточнених речовин. При судово-токсикологічному дослідженні внутрішніх органів та сечі ОСОБА_2 встановлено димедрол та не встановлені сполуки.
Згідно з статтею 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій в стані наркотичного сп`яніння».
Не погодившись з таким рішенням Комісії Міністерства оборони України, Позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
За приписами статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві.
Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.
За правилами статті 16-1 Закону №2011-ХІІ, дружина має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
Статтею 16-2 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
Відповідно до статті 16-4 Закону №2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті16-3 Закону №2011-ХІІ).
Так, на виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі - Порядок №975).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Підпунктом першим пункту 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
Пунктом 19 Порядку № 975 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Отже, законодавцем чітко визначено підстави, за наявності яких спірна одноразова грошова допомога не призначається та не виплачується, зокрема у випадку, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння.
Відмовляючи Позивачці у призначенні одноразової грошової допомоги, комісія, посилаючись на положення ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ зазначила про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, в зв`язку із тим, що смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій в стані наркотичного сп`яніння.
При цьому, суд зазначає, що передбачене підпунктом «б» частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пунктом 29 Порядку №975 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги пов`язане не з формальним встановленням стану алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння у військовослужбовця, а з доведеністю того, що смерть настала саме як наслідок поведінки особи у такому стані.
Тому для застосування зазначених положень вирішальне значення має встановлення об`єктивного причинно-наслідкового зв`язку між станом сп`яніння, поведінкою військовослужбовця та настанням смерті, що повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 у березні 2022 року.
Після призову він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
У вересні 2022 року перебував на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, а також у військовій частині НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 помер.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 22.09.2022 року №269 причиною смерті зазначено: гостра серцева недостатність; кардіоміопатія неуточнена.
Відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_2 від 11.10.2022 року смерть військовослужбовця настала поза військовою частиною в період його неповернення до військової частини після лікування в Військово- медичному клінічному центрі Південного регіону м. Одеса.
Водночас, суд звертає увагу, що на виконання ухвали суду від 19.02.2026, ДСУ «Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи» надано до суду завірену копію Висновку експерта експертизи трупа ОСОБА_2 № 269 від 22.09.2022 року, у підсумках якого зазначено наступне:
1. Смерть ОСОБА_2 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з токсичною дією речовини (речовин), природу якої (яких) встановити не представилося можливим. На це вказують виявлені розтином (багряно-синюшні насичені розлиті трупні плями, синюшність обличчя та шиї, ін`єктованість сполучнотканинних оболонок очних яблук, рідкий стан крові в серцево-судинній системі, виражене венозне повнокров`я внутрішніх органів, крововиливи під серозні оболонки які вистилають зовнішню поверхню легенів і серця, наявність в лівій паховій складці шкірно-венозного свища з ознаками «свіжої» внутрішньовенної ін`єкції) та судово-гістологічним дослідженням ознаки (виражене повнокров`я судин венозного руслу в надісланих на дослідження тканинах внутрішніх органів; діапедезні периваскулярні геморагії у м`яких тканинах мозкових оболонках, міокарді, нирках; білкова дистрофія печінки, нирок). Безпосередньою причиною смерті стала інтоксикація.
Виходячи з наявних ознак у трупа «свіжої» ін`єкції в лівій паховій складці (шкірно-венозний свищ з кров`ю на дні, забруднення кров`ю навколишньої шкіри та одягу у місці прилягання до свища), можна вважати, що отруйні речовини могли бути введені в організм шляхом внутрішньовенної ін`єкції незадовго до смерті, за період часу, обчислюваний від декількох хвилин до десятків хвилин).
Згідно п. 1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. гостре отруєння речовинами будь-якого походження з перевагою як місцевої, так і загальної дії розглядається як наслідок дії зовнішнього хімічного чинника, тому, виходячи з п.4.8. «Правил...» таке ушкодження, що спричинило смерть, у вигляді гострого отруєння невстановленою речовиною (речовинами) було небезпечним для життя і за цим критерієм, відповідно до п.2.1.2., п.2.1.3. «т» та п.4.6. «Правил...» містить ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження.
Також за життя ОСОБА_2 страждав на пупкову грижу, про що свідчить наявність слідів від перенесеного оперативного втручання по її усуненню - синець навколо пупкового кільця і вниз від нього, три рубця по середній лінії живота від пупкового кільці вниз з хірургічними швами; наявність сітчастого імпланту (сітки).
2. 3. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 , тілесних ушкоджень не виявлено.
При судово-медичної токсикології експертизі крові від трупа ОСОБА_2 , етиловий спирт не виявлений. При судово-токсикологічної експертизи внутрішніх органів та сечі від трупа ОСОБА_2 , 1988 р.н.. встановлено: 1) в шлунку з вмістом, тонкій кишці, печінці з жовчним міхуром, нирці та в сечі виявлені: димедрол і невстановлена сполука, ідентифікувати яку не представилося можливим, у зв`язку з відсутністю розчинів порівняння речовин-свідків; 2) в шлунку з вмістом, тонкій кишці, печищі, нирці та в сечі не виявлені: барбаміл, етамінал, морфін, кодеїн, кокаїн, ефедрон, промедол; 3) в жовчному міхурі з жовчу та в сечі не виявлені опійні алкалоїди (морфін, кодеїн).
Таким чином, Висновок експерта експертизи трупа ОСОБА_2 № 269 від 22.09.2022 року є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт того, що смерть ОСОБА_2 є наслідком (результатом) вчинення військовослужбовцем дій (життєдіяльності) саме у стані наркотичного сп`яніння.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність рішення Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 21.03.2025 року № 19/В, та відсутність правових підстав для призначення та виплату Позивачці одноразової грошової допомоги, оскільки смерть військовослужбовця настала внаслідок вчинення ним дій у стані наркотичного сп`яніння.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Оскільки Позивачці відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 77, 90, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022), треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення від 21.03.2025 року № 19/В, зобов`язання вчинити певні дії, в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 29.09.2026 р.
Суддя Н.В. Лісовська