Справа № 420/11949/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації, яка полягає у невнесенні Управлінням соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо адреси покинутого місця проживання ОСОБА_1 на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, зумовлене обставинами, передбаченими статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", а саме з адреси: АДРЕСА_1 (тимчасово окупована територія, дата завершення окупації не визначена);
- зобов`язати Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації внести зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо адреси покинутого місця проживання ОСОБА_1 на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення зумовлене обставинами, передбаченими статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", а саме з адреси: АДРЕСА_1 (тимчасово окупована територія, дата завершення окупації не визначена) та видати оновлену довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 28.01.2026 року №5125-5003952483, виданою Управлінням соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації. При цьому, зареєстрованим місцем проживання позивача у вказаній довідці зазначено наступну адресу: АДРЕСА_2 . Разом з цим, позивач посилається на те, що покинутим місцем його проживання є наступна адреса: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на вищевказані обставини, позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області із заявою від 12.02.2026 року про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно адреси покинутого місця проживання на території адміністративно - територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення зумовлене обставинами, передбаченими статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Водночас, листом від 12.03.2026 року відповідач відмовив у внесенні відповідних змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Не погоджуючись із вищевказаною бездіяльністю Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою суду у справі №420/11949/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч.5 ст.262 КАС України. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації адміністративний позов позивача з додатками, а також ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримало 05.05.2026 року, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
У визначений КАС України п`ятнадцятиденний строк відзив на адміністративний позов відповідачем наданий не був, будь-яких клопотань щодо продовження строку для подання відзиву відповідачем не заявлено, будь-яких пояснень щодо неможливості надання відзиву у строк, встановлений судом, не надано.
При цьому в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачу було роз`яснено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а також про можливість вирішення судом справи за наявними матеріалами відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України.
Згідно ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 (далі - позивач) проходив військову службу з 26.10.2021 року по 27.01.2024 року у Військовій частині НОМЕР_1 , яка до 24.02.2022 року дислокувалась за адресою: АДРЕСА_3 ), що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 , виданою від 20.03.2026 року за №1524/220/1/22/356. У вказаній довідці також зазначено, що позивач з 26.10.2021 року по 24.02.2022 року проживав за наступною адресою: АДРЕСА_1 , але з 24.02.2022 року був змушений покинути своє фактичне місце проживання.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи від 28.01.2026 року №5125-5003952483, виданою Управлінням соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації. Зареєстрованим місцем проживання позивача у вказаній довідці зазначено наступну адресу: АДРЕСА_4 , що відповідає відомостям з витягу з Реєстру територіальної громади від 01.02.2026 року.
Водночас, позивач посилається на те, що покинутим місцем його проживання є адреса: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого додатково надано платіжну інструкцію про оплату комунальних послуг позивачем за вищевказаною адресою; рапорт позивача про отримання грошової компенсації за піднайом житла від 16.12.2021 року та довідку про перевірку житлових умов від 16.12.2021 року за вищевказаною адресою.
Посилаючись на вищевказані обставини, позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області із заявою від 12.02.2026 року про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб шляхом зазначення покинутого місця проживання на території адміністративно - територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення зумовлене обставинами, передбаченими статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", на адресу « АДРЕСА_1 » (тимчасово окупована територія України).
Водночас, листом від 12.03.2026 року №01-22/95 Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області відмовило позивачу у внесенні відповідних змін, посилаючись на те, що його переміщення відбулось у зв?язку його переведенням до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), а не у зв?язку з наявністю підстав, зазначених у статті 1 Закону №1706-VII. Крім того, Управління звернуло увагу, що з 13.08.2016 року позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Додатково у листі від 17.03.2026 року №01-22/98 Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області зазначило, що не заперечує факт проживання позивача на території Мелітопольському районі Запорізької області до 24.02.2022 року. Однак, відповідач у листі зауважив, що після прибуття в січні 2024 року для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) та до січня 2026 року позивач не ставав на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, та за довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач звернувся до Овідіопольського відділу Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області вже в січні 2026 року, після переміщення з м. Одеси (яке за наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 15.07.2025 року №1151, з 26.05.2025 року включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією) до с-ща Авангард, Одеського р-ну, Одеської обл. При цьому, звертаючись у січні 2026 року із заявою про видачу відповідної довідки, позивач вказав, що місцем його реєстрації є наступна адреса: « АДРЕСА_4 », а фактичним місцем проживання є адреса: « АДРЕСА_5 ». Враховуючи вищевказане, 29.01.2026 року Овідіопольським відділом Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області позивачу була видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з відомостями, що відповідає поданій позивачем заяві. Враховуючи підтвердження реєстрації/декларації місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв?язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, а саме: підтвердження реєстрації місця проживання в м. Одесі; проходження військової служби та проживання на території, що включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 (Одеська міська територіальна громада), з якої було здійснено переміщення до с-ща Авангард, Одеського р-ну, Одеської обл., у зв?язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб було вірно внесено відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи, а саме - м. Одеса.
Не погоджуючись із вищевказаною бездіяльністю Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб закріплені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706-VII (далі - Закон №1706-VII).
За ст.1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Згідно ч.ч.1-3 ст.4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
Відповідно до ч.7 Закону №1706-VII разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.
У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, строків і порядку оскарження, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.
У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).
У передбаченомуабзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов`язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, строків і порядку оскарження, яке підписується керівником цього органу.
Рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки приймається з урахуванням вимог, передбачених Законом України "Про адміністративну процедуру".
За ч.2 ст.4-1 Закону №1706-VII Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, є відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Згідно ч.1 ст.5 Закону №1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №1706-VII внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до Єдиного державного демографічного реєстру під час оформлення, обміну документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, здійснюється на підставі документів, що підтверджують зареєстроване або задеклароване місце проживання, або відомостей, внесених до документів особи, що підлягають обміну.
Для внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, може використовуватися інформація з Державного реєстру виборців, відомчої інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року (далі - Порядок №509), за п.1 якого зазначено, що Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) та застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру".
Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
На отримання довідки не мають права особи, які перемістилися в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, щодо яких не визначено дати завершення тимчасової окупації Російською Федерацією, перелік яких затверджений Мінрозвитку.
За п.2 Порядку №509 у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні", внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг).
Уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг приймає рішення та видає довідку внутрішньо переміщеній особі і реєструє заяву з формуванням електронної справи з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики для включення інформації про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
З метою обліку внутрішньо переміщених осіб орган соціального захисту населення на підставі отриманої електронної справи включає інформацію про таких осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
На отримання довідки мають право військовослужбовці з урахуванням вимог пункту 4 цього Порядку (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу), які проходили/проходять військову службу та мали зареєстроване/задеклароване місце проживання на території, на якій ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, або які фактично проживали на зазначених територіях, або в яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення.
Починаючи з 1 серпня 2023 р. на отримання довідки мають право особи, які залишили або покинули своє місце проживання у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, та перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення.
Згідно п.5 Порядку №509 з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики, до якої вноситься така інформація, зокрема, але не виключно, відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону, та її фактичне місце проживання/перебування.
Як було встановлено судом під час розгляду даної справи, позивач за довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи звернувся до Овідіопольського відділу Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області лише в січні 2026 року, а саме після переміщення з м. Одеси (яке з 26.05.2025 року включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією) до селища Авангард, Одеського району, Одеської області. Враховуючи вказане, позивач був документований довідкою про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи від 28.01.2026 року №5125-5003952483, в якій зареєстрованим місцем його проживання зазначено наступну адресу: АДРЕСА_4 .
Водночас, позивач в адміністративному позові посилається на те, що покинутим місцем його проживання є адреса « АДРЕСА_1 », а тому саме вказана адреса мала бути зазначена у вищевказаній довідці як адреса місця проживання.
Варто зазначити, що на момент звернення до Овідіопольського відділу Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області в січні 2026 року із заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач покинув своє місце проживання у м. Одесі з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, та прибув до селища Авангард, Одеського району, Одеської області.
Тобто, на момент звернення із вищевказаною заявою у січні 2026 року адресою покинутого місця проживання позивача як внутрішньо переміщеної особи в розумінні ч.1 Закону №1706-VII було саме м. Одеса, а не м. Мелітополь. Окрім того, суд звертає увагу, що з 13.08.2016 року позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що останнім за час розгляду справи не заперечувалось.
Суд враховує той факт, що з 26.10.2021 року по 24.02.2022 року позивач проживав у м.Мелітополь та з 24.02.2022 року був змушений покинути своє фактичне місце проживання. Водночас, із вищевказаною заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач звернувся лише у січні 2026 року після повторної зміни фактичного місця проживання з м. Одеси до селища Авангард Одеської області за обставин, що передбачені частиною 1 Закону №1706-VII. Окрім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача у період після 24.02.2022 року і до січня 2026 року до уповноваженого органу із заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, коли його покинутим місцем проживання було м. Мелітополь Запорізької області. Підстав неможливості звернення із відповідною заявою у вищевказаний проміжок часу позивачем також вказано не було.
Відповідно до пункту 2-1 Порядку №509 заявники несуть відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік.
Зважаючи на те, що позивач станом на момент подання заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , то відповідна інформація автоматично внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.01.2026 року №5125-5003952483.
Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено можливості внесення змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб в частині зміни первинного покинутого місця проживання після повторного переміщення внаслідок обставин, передбачених частиною 1 Закону №1706-VII.
Суд також звертає увагу на те, що позивачем у позові не зазначено, на які його права та законні інтереси впливає зазначення іншого покинутого місця проживання у довідці від 28.01.2026 року №5125-5003952483 за умови того факту, що станом на час розгляду справи його визнано внутрішньо переміщеною осою та документовано відповідною довідкою.
Як зазначено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, від 16.07.2026 року у справі №320/29450/24 судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Своєю чергою відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області (65032, м. Одеса, просп. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 44358689).
Суддя О.В. Білостоцький
.