СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/11759/26
ун. № 759/17040/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Олійникової А.С., розглянувши у підготовчому засіданні зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
29 липня 2026 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 29 вересня 2026 року.
26 серпня 2026 року до суду надійшла зустрічна позовна ОСОБА_1 , подана 18 серпня 2026 року, адвокаткою Самійленко-Войнаровською І.О., до ОСОБА_2 про визнання поділ майна подружжя.
У підготовче засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши зустрічну позовну заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу (частина перша статті 194 ЦПК України).
До відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328,00 гривень.
У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що ціна позову становить 2 528 817,50 гривень. Отже, розмір судового збору, який мав сплатити ОСОБА_1 при поданні зустрічного позову, становить 16 640,00 гривень (3028,00 грн*5).
Водночас в порушення цієї вимоги, ОСОБА_1 сплатив судовий збір не у повному обсязі (9984,00 грн), обґрунтовуючи тим, що максимальний розмір судового збору становить 3 розміри прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
З такими доводами суд не погоджується з огляду на таке.
У підпункті 2 пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачена ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу.
Оскільки з позовом про розірвання шлюбу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не звертається, зазначена норма застосуванню не підлягає.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 належить доплатити судовий збір у сумі 6 656,00 гривень.
Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Згідно з ч. 8 ст. 177 ЦПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
У порушення цих вимог зустрічна позовна заява не містить ані реквізитів рахунку ОСОБА_1 та доказів його наявності, ані бажаного способу отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому, суддя вважає за доцільне встановити ОСОБА_1 строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 193, 194, 247, 258, 260, 353ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання поділ майна подружжя залишити без руху.
Зобов`язати ОСОБА_1 :
- доплатити судовий збір у сумі 6 656,00 гривень;
- зазначити реквізити відкритого у банку рахунку, небанківському надавачі платіжних послуг із наданням документа, що підтверджує наявність такого рахунку, а у разі його відсутності - бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення зустрічного позову.
Установити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, що становить 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки зустрічна позовна заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню ОСОБА_1 , що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Підготовче засідання у справі відкласти на 23 листопада 2026 року на 12 годину 00 хвилин у приміщенні Святошинського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-а, каб. № 222).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравченко