УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №296/9125/25 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.
Категорія 42 Доповідач Павицька Т. М.
У Х В А Л А
28 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Бондар О.О., Шевчук А.М.
розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі №296/9125/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Анциборенко Н.М. в м. Житомирі,
в с т а н о в и в :
У серпні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1422-0296 від 16.07.2024 в розмірі 93 295 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 73 295 грн.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість у загальному розмірі 93 295,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 також заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до припинення перебування у складі Збройних Сил України або припинення воєнного стану.
В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що він перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Оскільки він перебуває на військовій службі у складі військового формування, що переведене на воєнний стан, вважає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі. Зазначає, що у зв`язку з проходженням військової служби він не може в повній мірі реалізувати свої процесуальні права у справі та брати безпосередню участь в судових засіданнях.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 15 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2026 року та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши клопотання по суті, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі №513/475/24 (провадження №14-74цс25) зазначено:
«1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Враховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, Велика Палата Верховного Суду вважає оскаржувану ухвалу Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року такою, що відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України».
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (постанова ВСУ від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16).
У даній справі встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 04.09.2025 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_3 від 16.04.2025 ОСОБА_1 зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 - 18.05.2025.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 №9/443 від 12.01.2026 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Таким чином, враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 , котрий є апелянтом по справі, перебуває на військовій службі, що підтверджується відповідною копією довідки долученої до матеріалів справи, зважаючи на вищезазначені положення ЦПК України, колегія суддів задовольняє клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або припинення воєнного стану.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2026 року у справі №513/475/24 (провадження №61-13492св24).
Керуючись ст. ст. 251, 253, 381 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі №296/9125/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або припинення воєнного стану.
Зобов`язати ОСОБА_1 невідкладно повідомити суд про зміну обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Павицька Т. М.
Судді Бондар О. О.
Шевчук А. М.