УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №276/534/26 Головуючий у 1-й інст. Бобер Д. О.
Категорія 42 Доповідач Павицька Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Бондар О.О., Шевчук А.М.
розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №2766/534/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на заочне рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Бобра Д.О. в селищі Хорошів Житомирської області,
в с т а н о в и в :
У березні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1370-5031 від 25.03.2024 в розмірі 57 554,04 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7 215,96 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 50 338,08 грн.
В обґрунтування позову зазначало, що 25.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1370-5031. Зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Вказує, що відповідно до умов укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 13 300,00 грн зі строком кредитування 300 днів, базовий період 21 днів; знижена % ставка 0,01% в день; стандартна % ставка 2,50% в день. Умовами кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована та процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом. Однак, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Зазначає, що станом на 17.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 57 554,04 грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом 7 215,96 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами 50 338,08 грн. Враховуючи вищевикладене просило задовольнити позов в повному обсязі.
Заочним рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1370-5031 від 25.03.2024 у розмірі 32 478,31 грн., з яких: 7 215,96 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 25 262,35 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 490,94 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, у якій просить в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 32 478,31 грн та судового збору у розмірі 1 490,94 грн скасувати, постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_1 57 554,04 грн заборгованості за кредитом.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що відповідно до п. 4.12 кредитного договору строк кредитування: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди не змінює строк кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту -18.01.2025. Строк дії договору є рівним строку кредитування. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п.4.10. та п.10.1. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою 2,50% за кожен день користування кредитом.
Звертає увагу на те, що базовий період - строк протягом якого відповідач (позичальник) бажає сплачувати саме проценти за користування кредитом (в даному випадку 21 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів, а строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися (в даному випадку 300 днів до 18.01.2025). Зазначає, що згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №1370-5031 від 25.03.2024, станом на 17.02.2026 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п.4.10. та 10.1. кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.12 договору), що погоджений між сторонами.
Звертає увагу на те, що відповідно до розрахунку заборгованості позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору. Зазначає, що ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористався та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Звертає увагу на той факт, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» дотримано вимоги ст. ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування сумою кредиту, яка була надана відповідачу, при цьому останнім не заперечується укладення договору на вищезазначених умовах.
Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом у сумі 25 075,73 грн., а тому в іншій частині не переглядається судом апеляційної інстанції на предмет законності та обґрунтованості.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 25.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1220-3221.
Згідно з п.2.2 договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позивальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 13 300,00 грн.; дата видачі кредиту - 25.03.2024; строк кредитування - 300 днів; дата повернення кредиту - 18.01.2025; базовий період 21 день; стандартна процентна ставка - 2,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або пільговою процентною ставкою), денна процентна ставка становить 2,50%.
Згідно з п.4.13. договору реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 173242,99%.
Орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 113 050,00 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом (п.4.14 договору).
До договору про відкриття кредитної лінії №1370-5031 від 25.03.2024 були долучені Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) затверджених наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №12-П від 27 лютого 2024 року, копія паспорта споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1370-5031 (графік платежів за договором) відповідно Методики Національного банку України.
На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано довідку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за договором №1370-5031 від 25.03.2024 на картковий рахунок НОМЕР_1 у розмірі 13 300,00 грн.
Також з матеріалів справи слідує, що 25.03.2024 за допомогою LiqPay на виконання договору №1370-5031 від 25.03.2024 відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано кошти в сумі 13 300,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 17 лютого 2026 року борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 57 554,04 грн та складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом 7 215,96 грн., прострочена заборгованість за відсотками 50 338,08 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що фактично отримані та використані останнім кошти, а також відсотки за їх користування в добровільному порядку та в визначені строки позивачу не повернуті та не сплачені, тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 215,96 грн та процентами за користування кредитом у розмірі 25 262,35 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За матеріалами справи встановлено, що 25.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1370-5031, в електронному вигляді, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) С2338.
За умовами договору, ОСОБА_1 надано кредит в сумі 13 300,00 грн., строком на 300 календарних днів, дата повернення - 18.01.2026, денна процентна ставка 2,50%.
Відповідно до п.13 договору ОСОБА_1 зазначив номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
До договору про відкриття кредитної лінії №1370-5031 від 25.03.2024 надано підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля): С2338; паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит; таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1370-5031 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України.
25.03.2024 за допомогою системи LiqPay на на виконання договору №1370-5031 від 25.03.2024 ОСОБА_1 на платіжну картку на яку перераховано кредитні кошти в сумі 13 300,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією та довідкою про перерахування суми кредиту. Крім того, апеляційна інстанція зауважує, що номер платіжної картки на яку перераховано кредитні кошти, співпадає з номером картки вказаної самим відповідачем в підписаному ним кредитному договорі №1370-5031 від 25.03.2024.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір про відкриття кредитної лінії №1370-5031 від 25.03.2024 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля): С2338, що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, в частині часткового задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками у сумі 25 262,35 грн., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У п.4.7. вищевказаного кредитного договору сторони погодили, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за пільговою та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Відповідно до п.4.8. договору базовий період складає 21 календарних днів.
Відповідно до п 4.10. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою ставкою).
За п.4.12 договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 18.01.2025. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором.
Пунктом 4.14. договору передбачена орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 113 050,00 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Отже, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 25.03.2024 по 18.01.2025 за користування кредитними коштами.
Як зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитом відсотки припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за договором про відкриття кредитної лінії №1370-5031 від 25.03.2024 становить 57 554,04 грн., а саме прострочена заборгованість за кредитом 7 215,96 грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 50 338,08 грн.
22.11.2023 прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону).
В свою чергу, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставка визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими процентами за період з 25.03.2024 по 18.01.2025 (у межах строку кредитування) в сумі 50 338,08 грн.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сторони погодили між собою, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою ставкою); знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом, відповідно до п.10.1 кредитного договору.
Із розрахунку заборгованості слідує, що з 25.03.2024 по 14.04.2024 включно нараховувалася заборгованість за відсотками за зниженою ставкою 0,01% в день, з 25.03.2024 по 04.04.2023 сума заборгованості за відсотками за цей період становить 14,63 грн (13 300,00*0,01%*11 днів/100). Крім того, як прослідковується з розрахунку заборгованості, відповідачем здійснювалася оплата в рахунок погашення кредитної заборгованості, а саме: 05.04.2024 у розмірі 6 100,00 грн.
З 05.04.2024 по 14.04.2024 сума заборгованості за відсотками за цей період становить 7,22 грн (7215,96*0,01%*10 днів/100), що разом становить за 21 день (пільговий період) становить 21,85 грн. Відтак, станом на 22 квітня 2024 року відповідач мав заборгованість по кредиту в розмірі 8 665,84 грн., з яких 7 215,96 грн - заборгованість за тілом кредиту та 1 449,68 грн - заборгованість за відсотками, що нараховані в межах встановленого законом максимального розміру та підлягають стягненню у повному обсязі.
Проте, як вбачається з умов кредитного договору та підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором, позивачем у період з 22 квітня 2024 року по 18 січня 2025 року нараховувалась заборгованість відповідачу за процентами із денною відсотковою ставкою у розмірі 2,50%, що не відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».
З 23.04.2024 по 20.08.2024 заборгованість за відсотками розраховується за стандартною ставкою 2,50% в день, що перевищує встановлений законом максимальний розмір денної процентної ставки 1,5%. Сума заборгованості за відсотками за цей період становить 12 988,73 грн (7 215,96 *1,5%*120 днів).
З 21.08.2024 по 18.01.2025 (дата повернення кредиту) заборгованість за відсотками повинна розраховуватися, відповідно ЗУ «Про споживче кредитування», тобто 1% в день, а як убачається із розрахунку застосовувалася 2,50%. Відтак, сума заборгованості за відсотками за цей період становить 10 823,94 грн (7 215,96*1%*150 днів).
Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за відсотками за період з 23.04.2024 по 18.01.2025 включно, становить 25 262,35 грн (1 449,68+12 988,73+10 823,94).
В зв`язку з вище наведеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухвалені рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення відсотків за користування кредитом враховано вищевикладене, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 25 262,35 грн.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлених обставинах справи.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, немає.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення.
Заочне рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року в частині відмови у стягненні відсотків в сумі 25 262,35 грн залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Павицька Т. М.
Судді Бондар О. О.
Шевчук А. М.