УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №296/7543/23 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.
Категорія 61 Доповідач Павицька Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Бондар О.О., Шевчук А.М.
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/7543/23 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Департамент реєстрації Житомирської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання прав та обов`язків забудовника, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Рожкової О.С. в м. Житомирі,
в с т а н о в и в :
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточненої позовної заяви просила визнати за нею право прибудови (права та обов`язки забудовника) нежилого приміщення літери «а1» до житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5 з правом власності та державної реєстрації нежитлової прибудови нежитлових приміщень літери «а1» до житлового будинку АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначала, що її покійному чоловіку ОСОБА_5 згідно договору дарування від 20.06.1985 належало 23/100 житлового будинку АДРЕСА_2 . Станом на 20.06.1985 іншими співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 були: ОСОБА_6 (мати ОСОБА_5 ) - 27/100 ідеальних частин житлового будинку і ОСОБА_4 - 1/2 частина вказаного будинку (квартира АДРЕСА_3 ). Вказувала, що 23.02.1995 Житомирська міська рада своїм рішенням №128 від 23.02.1995 передала її покійному чоловіку ОСОБА_5 в приватну власність земельну ділянку площею 0,0230 га за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на 23.02.1995 між співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_2 був встановлений порядок користування земельною ділянкою за цією ж адресою. Рішенням Житомирської міської ради №727 від 27.09.2007 її покійному чоловіку ОСОБА_5 надано дозвіл на реконструкцію частини житлового будинку по АДРЕСА_2 з добудовою нежитлових приміщень. На замовлення її чоловіка ОСОБА_5 був виготовлений робочий проект «Реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_2 з добудовою нежитлових приміщень. Вказаний проект був погоджений КП «Містобудівна політика м. Житомира» за №230/09.
Зазначала, що 20.06.2012 її покійний чоловік ОСОБА_5 подарував їй належну йому квартиру АДРЕСА_1 та подарував їй належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0230 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на жовтень 2012 року нежитлові приміщення були побудовані ОСОБА_5 , проте у зв`язку з хворобою він не зареєстрував у встановленому законом порядку закінчену будівництвом нежитлову прибудову нежитлових приміщень літера «а1». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, яку прийняла вона. Декларація про готовність до експлуатації житлового будинку - реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_2 з добудовою нежитлових приміщень, відповідно до розробленого проекту до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Житомирі її чоловіком ОСОБА_5 не подавалася у зв`язку зі смертю забудовника. Оскільки, замовником (забудовником) є спадкодавець - ОСОБА_5 вона не може подати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - нежитлової прибудови нежитлових приміщень літера «а1» та отримати документ, що посвідчує право власності на спірне нерухоме майно. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції не вірно зазначив про те, що обраний нею спосіб захисту має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, оскільки фактично вона була забудовником, і їй не потрібно звертатися до нотаріуса для прийняття спадщини. Звертає увагу на те, що після закінчення будівництва нежитлового приміщення, тобто після смерті її чоловіка, з 2013 року вона зі своєю сім`єю користується прибудовою, будівництво якої здійснено на земельній ділянці, яку подарував їй чоловік. Підкреслює, що вона є забудовником нежитлового приміщення. Вказує, що нею до позовної заяви долучений технічний паспорт до буд. АДРЕСА_2 . Зазначає, що матеріалами справи підтверджено наявність у спадкодавця належно оформлених прав та обов`язків забудовника. Стверджує, що нею були виконані всі умови щодо дозволу на прибудову нежитлового приміщення. Звертає увагу на те, що ОСОБА_4 була залучена до розгляду справи в якості третьої особи. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 червня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
30 липня 2026 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що садиба АДРЕСА_2 перебуває у спільній частковій власності, тому незалучення до участі у справі в якості співвідповідачів усіх співвласників є підставою для відмови у задоволенні позову. Стверджує, що позивач здійснила діяльність щодо здійснення прибудови до неподіленого в натурі будинку без його письмового дозволу. Звертає увагу на те, що станом на 10.03.2013 чоловік позивача вже фактично не був забудовником, тому що закінчив будівництво нежитлових приміщень літери «а1». Вказує, що позивач обрала неефективний спосіб захисту порушених прав. Також просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких складає 10 000 грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до договору дарування від 20.06.1985 ОСОБА_5 належало 23/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане підтверджується копією договору дарування від 20.06.1985 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8159564 від 26.08.2005.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів «Про передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам м. Житомира» №128 від 23.02.95 ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,0230 га.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проектів нового будівництва, реконструкцію існуючих індивідуальних будинків і господарських споруд» №727 від 27.09.2007 ОСОБА_5 надано дозвіл на реконструкцію частини житлового будинку по АДРЕСА_2 з добудовою нежитлових приміщень, відповідно до розробленого проекту.
На замовлення ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_7 розроблено робочий проект реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_2 з добудовою нежитлових приміщень.
Висновком КП «Містобудівна політика міста Житомира» на проект будівництва №158 від 26.03.2009 погоджено робочий проект реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_2 з добудовою нежитлових приміщень.
Відповідно до договору дарування від 20.06.2012 ОСОБА_5 передав безоплатно у власність - подарував, а ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно договору дарування земельної ділянки від 20.06.2012 ОСОБА_5 передав безоплатно у власність - подарував, а ОСОБА_1 прийняла у власність земельну ділянку, площею 0,0230 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.03.2013 ОСОБА_5 помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з довідкою ТОВ «Управляюча компанія «Полісся» №2833 від 29.09.2021 померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 був зареєстрований на день своєї смерті за адресою: АДРЕСА_4 . Разом з померлим на день його смерті та впродовж 6-ти місяців після його смерті разом з ним були зареєстровані: дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 .
Відповідно до відповіді Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області №1014/01-09 від 12.06.2025 спадкова справа до майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилася, заповіти не складалися.
Співвласниками будинку АДРЕСА_2 є: ОСОБА_4 (225/1000 ідеальних частин), ОСОБА_8 (225/1000 ідеальних частин), ОСОБА_1 (230/1000 ідеальних частин), ОСОБА_2 (270/1000 ідеальних частин), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2339039 від 13.02.2026.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що для спадкування прав забудовника спадкодавець за життя повинен набути у встановленому законодавством порядку право на забудову земельної ділянки. Крім того, набуття прав забудовника в порядку спадкування можливо лише в разі здійснення будівництва нерухомості згідно із законом. До матеріалів справи не долучено будівельний (технічний) паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 станом на 2007 - 2012 роки. Жодної технічної інвентаризації щодо добудови до житлового будинку АДРЕСА_2 позивачем не надано. Надані до матеріалів справи докази не підтверджують наявності у спадкодавця за його життя належно оформленого права та обов`язків забудовника, які б могли увійти до складу спадщини.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №753/8671/21 (провадження №61-550св22), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа №582/18/21 (провадження №61-20968сво21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі №761/42030/21 (провадження №61-12101св23)).
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила визнати за нею право прибудови (права та обов`язки забудовника) нежилого приміщення літери «а1» до житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5 з правом власності та державної реєстрації нежитлової прибудови нежитлових приміщень літери «а1» до житлового будинку АДРЕСА_1 .
Як підставу позову ОСОБА_1 посилається на те, що декларація про готовність до експлуатації житлового будинку - реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_2 з добудовою нежитлових приміщень, відповідно до розробленого проекту до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Житомирі її чоловіком ОСОБА_5 не подавалася у зв`язку зі смертю забудовника. Оскільки, замовником (забудовником) є спадкодавець - ОСОБА_5 вона не може подати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - нежитлової прибудови нежитлових приміщень літера «а1» та отримати документ, що посвідчує право власності на спірне нерухоме майно.
Відповідно до змісту статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Відповідно до статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).
Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.
Якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.
Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №2-2317/11 (провадження №61-13194св18), від 01 квітня 2020 року у справі №707/1803/16-ц (провадження №61-1132св17), від 12 серпня 2019 року у справі №607/9408/16-ц (провадження №61-27922св18).
Забудовник (замовник) - це особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення, реконструкції) об`єкта містобудування.
Для спадкування прав забудовника спадкодавець за життя повинен набути у встановленому законодавством порядку право на забудову земельної ділянки та отримати документи дозвільного характеру для проектування будівництва й виконання будівельних робіт.
За змістом статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (п. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції чинній на час здійснення будівництва).
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції чинній на час здійснення будівництва, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Згідно ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції чинній на час здійснення будівництва замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1)направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.03.2011.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (пункти 3, 11 Порядку).
Згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127, технічний паспорт це документ, який складається за наслідками проведеної технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об`єму; обстеження та оцінки технічного стану наявних об`єктів, установлення вартості об`єктів, яка проводиться, зокрема, перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів чи перед проведенням державної реєстрації.
Аналізуючи викладене, колегія суддів зазначає, що набуття прав забудовника в порядку спадкування можливо лише в разі здійснення будівництва нерухомості згідно із законом. Тобто, за умови наявності акту відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову тощо. Саме дотримання спадкодавцем всіх передбачених законом норм для здійснення будівництва, входить до предмету доказування у даній справі.
У справі, яка переглядається встановлено, що відповідно до договору дарування від 20.06.1985 ОСОБА_5 (чоловіку позивача) належало 23/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів «Про передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам м. Житомира» №128 від 23.02.95 ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,0230 га.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проектів нового будівництва, реконструкцію існуючих індивідуальних будинків і господарських споруд» №727 від 27.09.2007 ОСОБА_5 надано дозвіл на реконструкцію частини житлового будинку по АДРЕСА_6 з добудовою нежитлових приміщень, відповідно до розробленого проекту.
На замовлення ОСОБА_5 ФОП ОСОБА_7 було розроблено робочий проект реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_2 з добудовою нежитлових приміщень.
Висновком КП «Містобудівна політика міста Житомира» на проект будівництва №158 від 26.03.2009 погоджено робочий проект реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_2 з добудовою нежитлових приміщень.
Таким чином, ОСОБА_1 належними доказами підтверджено лише факт отримання її чоловіком ОСОБА_5 права на забудову земельної ділянки.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних про отримання ОСОБА_5 усіх документів дозвільного характеру для проектування будівництва й виконання будівельних робіт, у відповідності до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Також, до матеріалів справи не долучено будівельний (технічний) паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 станом на 2007 - 2012 роки.
Будь-якої технічної інвентаризації щодо добудови до житлового будинку АДРЕСА_2 позивачем не надано.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані до матеріалів справи докази, а саме: рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів «Про передачу земельних ділянок в приватну власність громадянам м. Житомира» №128 від 23.02.95, рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проектів нового будівництва, реконструкцію існуючих індивідуальних будинків і господарських споруд» №727 від 27.09.2007 та робочий проект реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_2 з добудовою нежитлових приміщень не підтверджують наявності у спадкодавця за його життя належно оформлених прав та обов`язків забудовника, які б могли увійти до складу спадщини.
За відсутності доказів отримання спадкодавцем за життя всіх передбачених законом дозволів на проведення будівництва відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є забудовником нежитлових приміщень, оскільки відповідно до договорів дарування від 20.06.2012 остання набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, за вказаною вище адресою є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження наведеного факту. Сам по собі факт набуття права власності на квартиру та на земельну ділянку не свідчить про автоматичне отримання права на забудову земельної ділянки та отримання документів дозвільного характеру для проектування будівництва й виконання будівельних робіт.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у позовній заяві ОСОБА_9 підтверджує той факт, що станом на жовтень 2012 року нежитлові приміщення були побудовані її чоловіком ОСОБА_5 , проте у зв`язку з хворобою останній не зареєстрував у встановленому законом порядку закінчену будівництвом прибудову.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильні висновки із встановлених обставин, а також правильно застосував чинні норми закону, які регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 29 вересня 2026 року.
Головуючий Павицька Т. М.
Судді Бондар О. О.
Шевчук А. М.