ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 547/843/25 Номер провадження 22-ц/814/2074/26 Головуючий у 1-й інстанції Самойленко Л. М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Триголова В.М.,
суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,
секретар: Коротун І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинський Олександр Юрійович, Семенівська селищна рада, про визнання недійсною постанови нотаріуса та визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2025 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Шудря Віктор Іванович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинський О.Ю., Семенівська селищна рада про:
-визнання недійсною постанови приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинського О.Ю. від 07.08.2023 про відмову у вчиненні нотаріальної дії;
- та визнати за позивачкою ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 право власності на квартири АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . За період шлюбу вони набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала їм на праві приватної спільної власності (по 1/2 частці). ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки. Після його смерті позивачка фактично прийняла спадщину і 07.08.2023 звернулася до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинського О.Ю. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . 07.08.2023 нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого чоловіка, у зв`язку тим, що після смерті чоловіка спадщину прийняли два спадкоємця першої черги: позивачка - як дружина і дочка - ОСОБА_2 , яка нібито має право на спадщину вказаної квартири. Нотаріус дану відмову виніс на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України.
Зазначив, що ОСОБА_2 не подавала заяву на прийняття спадщини, оскільки вона давно виїхала до російської федерації і проживає там разом зі своєю дитиною ОСОБА_5 . Позивачка сама проживає в квартирі, утримує її, здійснює відповідні комунальні платежі. При винесенні постанови на підтвердження місця реєстрації нотаріус посилався на поквартирну картку, видану ЦНАП Семенівської селищної ради 26.07.2023 №01- 15/409, де нібито за однією адресою із спадкодавцем на день його смерті були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Нотаріус помилково зазначив у постанові, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 усі особи, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 були зареєстровані та проживали з ним. Проте згідно цієї ж поквартирної картки вказано, що донька ОСОБА_2 була зареєстрована (прописана) 07.05.2001 і знята з реєстрації (виписана) 19.10.2001, а потім знову зареєструвалася у вищезазначеній квартирі 08.12.2010 після смерті ОСОБА_4 . Також ці дані підтверджуються витягом №3189 від 27.10.2023 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданим ЦНАП Семенівської селищної ради, де зазначено що дата реєстрації ОСОБА_2 саме 08.12.2010, тобто після смерті спадкодавця ОСОБА_4 . Представником позивачки був поданий запит до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинського О.Ю щодо роз`яснення і надання відомостей на якій підставі було підтверджено реєстрацію ОСОБА_2 , проте останнім була отримана відмова.
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2025 року у задоволенні позовних вимог представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Шудрі Віктора Івановича до ОСОБА_2 , треті особи - Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинський О.Ю., Семенівська селищна рада, про визнання недійсною постанови нотаріуса та визнання права власності на спадкове майно відмовлено.
Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що при винесенні постанови на підтвердження місця реєстрації нотаріус посилався на поквартирну картку, видану ЦНАП Семенівської селищної ради 26.07.2023 №01- 15/409, де нібито за однією адресою із спадкодавцем на день його смерті були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Нотаріус помилково зазначив у постанові, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 усі особи, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 були зареєстровані та проживали з ним. Проте згідно цієї ж поквартирної картки вказано, що донька ОСОБА_2 була зареєстрована (прописана) 07.05.2001 і знята з реєстрації (виписана) 19.10.2001, а потім знову зареєструвалася у вищезазначеній квартирі 08.12.2010 після смерті ОСОБА_4 . Вивчивши матеріали справи судом також було встановлено, що на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 дійсно не була зареєстрована за однією адресою зі спадкодавцем. Усі сторони провадження подали заяви про розгляд справи без їх участі і не заперечували проти задоволення позову.
Проте, суд посилаючись на п.23 постанови ПВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відмовив у задоволенні позову, обгрунтовуючи тим що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Також суд посилався на постанови Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц (провадження № 61-3156св18) та від 17 березня 2021 року у справі № 761/36415/18 (провадження № 61-15155св20) зазначено, що тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що при задоволенні позову про оспорення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат» і належать до його компетенції. Законодавець передбачає можливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, нотаріальних актів до суду (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
У такому разі позовні вимоги можуть бути пред`явлені безпосередньо до нотаріуса. Дане посилання суду не є доцільним, оскільки в позовних вимогах не ставилося питання про зобов`язання нотаріуса видати будь-які документи підтверджуючі право на спадщину. Заявлена позовна вимога містить в собі визнання постанови нотаріуса недійсною, а не визнання її незаконною. Визнання постанови незаконною констатує її невідповідність закону, що тягне за собою скасування, тоді як недійсність означає відсутність правових наслідків (нікчемність або оспорюваність). Визнання недійсним не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Постанова нотаріуса не оскаржується, і в даному випадку це дає право суду визнати право власності без вчинення нотаріусом будь-яких дій по видачі документів які стосуються спадкового майна.
Зважаючи на викладене апелянт просить скасувати рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2025 року, та постановити нове про задоволення позову.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим 08.09.1979 (а.с. 8).
За період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 набули у власність квартиру АДРЕСА_1 , яка належала останнім на праві спільної часткової власності (по 1/2 частці), що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло від 22.11.2000, виданим органом приватизації ВАТ «Веселоподільський цукровий завод» від 21.11.2000 (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області від 07.06.2010, серія НОМЕР_1 (а.с. 10).
Після його смерті позивачка ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після померлого ОСОБА_4 та 07.08.2023 звернулася до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинського О.Ю. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . 07.08.2023 нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого чоловіка у зв`язку тим, що після смерті чоловіка спадщину прийняли два спадкоємця першої черги: позивачка - як дружина і дочка - ОСОБА_2 ( а.с.11).
Згідно довідки про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , за даною адресою були зареєстровані: ОСОБА_9 , дата виписки - 22.06.2010; ОСОБА_1 , дата реєстрації - постійна; ОСОБА_10 , дата виписки - 11.04.2006; ОСОБА_2 , дата виписки - 19.10.2001; ОСОБА_2 дата реєстрації - 08.12.2010; ОСОБА_11 , дата реєстрації - 08.12.2010, ОСОБА_7 дата виписки 28.01.2014 (ас. 12).
Згідно витягу №3189 від 27.10.2023 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданим ЦНАП Семенівської селищної ради, зазначено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації 08.12.2010, дата зняття - по т.ч.; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації 09.02.2000, дата зняття - по т.ч.; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата реєстрації 08.12.2010, дата зняття - по т.ч. (а.с. 13).
Згідно листа від 17.07.2023 №280/02-14, приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Мушинський О.Ю. витребував у Семенівської громади довідку про склад сім`ї (виписку з домової книги) та про осіб, що були зареєстровані разом із спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 100).
Згідно відповіді на лист ЦНАП Семенівської селищної ради від 26.07.2023 №01-15/409 повідомив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент смерті дійсно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 разом з: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 (дата зняття 16.06.2008), ОСОБА_7 (дата зняття 28.01.2014) (а.с. 101).
Згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 вбачаються наступні відмітки про місце проживання ( на території АДРЕСА_2 - 07.05.2001, виписаний 19.10.2001, прописаний АДРЕСА_3 - 19.10.2001, знято з реєстрації 08.12.2010, місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 - 08.12.2010.
Тобто, на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не була зареєстрована за однією адресою зі спадкодавцем.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Частиною другою статті Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Згідно зі статтею 46 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
У частині першій статті 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями пункту 4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового манна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Як встановлено судом, спадкоємець ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Підставною для такої відмови стало те, що після смерті чоловіка спадщину прийняли два спадкоємця першої черги: позивачка - як дружина і дочка - ОСОБА_2 . Нотаріус дану відмову виніс на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України.
Частиною першою статті 67 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 9) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно наявних у справі доказів , вбачається, що ОСОБА_2 , була знята з реєстрації за адресою проживання спадкодавця - 19.10.2001; вподальшому повторно була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 - 08.12.2010.
Позивач , звертаючись із позовом до відповідача ОСОБА_2 вказувала на її порушене право саме винесенням постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії , видачі свідоцтва про право на спадщину.
В постанові від 30 червня 2021 року у справі № 761/40184/16-ц (провадження № 61-5802св19) Верховний Суд сформулював такі правові висновки.
«Законодавець передбачає можливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, нотаріальних актів до суду (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»). У такому разі позовні вимоги можуть бути пред`явлені безпосередньо до нотаріуса.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) зазначено, що закріплене у статті 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може привести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб.
У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин.»
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до частин першої, другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою позивача.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Проте , як вірно встановлено судом першої інстанції , спору щодо спадкового майна між позивачем та відповідачем немає . Натомість у якості відповідача позивачем мав би бути залучений нотаріус , яким відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку із незалученням належного відповідача є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд -,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак