П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року
м. Рівне
Справа № 562/1748/25
Провадження № 22-ц/4815/1703/26
Головуючий у Здолбунівському районному суді
Рівненської області: суддя Кушнір О.Г.
Присяжні: Миронюк І.Г., Щебет М.Д.
Рішення суду першої інстанції
(скороченим текстом) проголошено:
о 13 год. 30 хв. 16 червня 2026 року
у м. Здолбунів Рівненської області
Повний текст рішення складено: 17 червня 2026 року.
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
за участі: ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 - адвоката Оспанова Романа Олеговича, ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Оспанова Романа Олеговича на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 червня 2026 року,
в с т а н о в и в:
У травні 2025 року в суд через свого представника - адвоката Оспанова Р.О. звернулася ОСОБА_1 із клопотанням про продовження строку дії рішення Острозького районного суду Рівненської області від 08 червня 2023 року у справі №562/2588/22 про визнання ОСОБА_3 недієздатним, звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна щодо ОСОБА_3 та призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , залучивши до участі у справі як заінтересованих осіб Здовбицьку сільську раду Рівненського району Рівненської області і ОСОБА_2 .
Мотивуючи клопотання, вказувалося, що строк дії рішення Острозького районного суду від 08 червня 2023 року закінчувався 09 липня 2025 року, проте ОСОБА_3 продовжує хворіти хронічним психічним захворюванням і за станом здоров`я не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. З огляду на свій вік та у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, через що їй протипоказана важка фізична праця, вона не може більше бути опікуном свого сина, а тому вважає за необхідне призначити іншого опікуна.
При цьому звертала увагу, що опікуном ОСОБА_3 слід призначити ОСОБА_2 як його двоюрідного брата, адже близькі родичі, які б за станом здоров`я та віком могли взяти на себе тягар опіки, відсутні.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 червня 2026 року клопотання ОСОБА_1 задоволено частково.
Строк дії рішення Острозького районного суду Рівненської області від 08 червня 2023 року у справі №562/2588/22 про визнання ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення ОСОБА_1 опікуном продовжено на два роки до 16 червня 2028 року.
У решті клопотання заявника відмовлено.
У поданій через свого представника - адвоката Оспанова Р.О. апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення частково незаконним і необґрунтованим, що полягало у неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, просить його частково скасувати і задовольнити клопотання в частині відмови у звільненні ОСОБА_1 від обов`язків опікуна недієздатної особи та призначенні опікуном ОСОБА_2 над недієздатним ОСОБА_3 .
Обґрунтовуючи її, зазначалося про незабезпечення судом повного і всебічного з`ясування обставин справи, ненадання належної оцінки наявним доказам у їх сукупності, зробивши окремі висновки на основі припущення. При цьому залишено без уваги правила ст.ст. 55, 60, 63 ЦК України щодо головної мети опіки - забезпечення особистих майнових і немайнових прав недієздатної особи, а при вирішенні питання про призначення опікуна повинні бути враховані найкращі інтереси підопічного.
Вважає, що висновок суду про відсутність обґрунтування щодо неможливості виконання обов`язків опікуна іншими особами є невмотивованим. Так, батько недієздатного помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його рідний брат загинув на фронті два роки тому. Тобто фактично відсутні найближчі члени сім`ї, які могли би здійснювати опіку над ОСОБА_3 .
Зауважує, що ОСОБА_1 об`єктивно позбавлена можливості надалі належним чином здійснювати обов`язки опікуна та забезпечувати постійний і необхідний догляд за недієздатним внаслідок погіршення стану здоров`я. Щодо ОСОБА_2 , то він є двоюрідним братом ОСОБА_3 , його особисті стосунки з підопічним є близькими, він може виконувати обов`язки опікуна, здійснювати належний догляд і виконувати обов`язки опікуна. Батьки ОСОБА_2 також не можуть виконувати функції опікуна через незадовільний стан свого здоров`я. Отже, безпідставним є висновок про відсутність належних та достатніх доказів щодо можливості ОСОБА_2 виконувати обов`язки опікуна з урахуванням стану здоров`я, умов і характеру роботи, сімейного стану та місця проживання.
Заявник покликається на те, що законом не передбачено особливого порядку встановлення опіки над недієздатною особою в умовах воєнного стану, а тому висновок суду про необхідність застосування додаткових критеріїв покладає на орган опіки та піклування обов`язки всупереч законодавству.
Необґрунтованим визнано судом подання органу опіки та піклування в зв`язку з відсутністю відповідних мотивів, чому саме ОСОБА_2 має бути призначено опікуном, а не інших близьких родичів недієздатної особи, які могли б виконувати обов`язки опікуна, хоча такий висновок є помилковим.
З огляду на наведені обставини судом хибно не застосовано ст. 65 Конституції України, ст.ст. 50, 60, 63, 64 ЦК України, підпункти 3.2., 3.3. Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками), ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", висновки у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі №341/1526/23, від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі №751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21, від 24 липня 2024 року у справі №727/597/24.
Отже, рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні клопотання про відмову у звільненні ОСОБА_1 від обов`язків опікуна недієздатної особи та призначенні опікуном ОСОБА_2 над недієздатним ОСОБА_3 , а тому в решті воно апеляційним судом не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності і обґрунтованості клопотання в частині продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатним.
Разом з тим залишено без задоволення клопотання у частині звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна недієздатної особи та призначення опікуном ОСОБА_2 над недієздатним ОСОБА_3 . При цьому суд взяв до уваги, що належних та допустимих доказів того, що за станом здоров`я та з урахуванням умов і характеру роботи, сімейного стану ОСОБА_2 може виконувати обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_3 , який проживає в с.Гільча Друга Рівненського району Рівненської області, заявником подано не було, а матеріали справи їх не містять.
Крім того, суд дійшов до переконання, що подання Органу опіки та піклування виконавчого комітету Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області не містить обґрунтованих висновків про те, чому саме ОСОБА_2 , а не інших близьких родичів, які могли б виконувати обов`язки опікуна, необхідно призначити опікуном.
З такими висновками погоджується колегія суддів.
Як з`ясовано судом, рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 08 червня 2023 року у справі №562/2588/22, що набрало законної сили, ОСОБА_3 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено його опікуном ОСОБА_1 . Строк дії рішення визначено тривалістю у два роки з дня набрання рішенням законної сили.
З висновку судово-психіатричного експерта №346/25 від 18 грудня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням - параноїдною шизофренією з безперервним перебігом та вираженим змішаним дефектом (F20 - за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
За правилами частин 6, 8 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
За таких обставин суд прийшов до висновку про задоволення клопотання у частині продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатним. Рішення суду в цій частині не оскаржується.
Приходячи до переконання про залишення апеляційної скарги без задоволення, колегія суддів бере до уваги таке.
Відповідно до ч.1 ст. 39, ст. 55, 62, ч.ч. 4, 5 ст. 63, ст. 67, ч. 1 ст. 75 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.
Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.
Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.
Як враховано судом попередньої інстанції, заявляючи клопотання про звільнення від обов`язків опікуна, ОСОБА_1 покликалася на медичний висновок лікарсько-консультативної комісії №81 від 13 лютого 2025 року, за яким їй за станом здоров`я протипоказана важка фізична праця. Проте зазначений медичний висновок на час розгляду справи втратив чинність, адже був дійсним до 13 лютого 2026 року. При цьому у судовому засіданні заявник не пояснила, у якому причинно-наслідковому зв`язку знаходяться протипоказання за станом її здоров`я зі здійсненням опікунських обов`язків з догляду за своїм сином, з яким має тісні родинні зв`язки, постійно проживає разом та якому з 08 лютого 2018 року встановлено другу групу інвалідності загального захворювання довічно з висновком про непридатність до регулярної трудової діяльності.
З подання, що є додатком до рішення Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області №72 від 21 травня 2026 року, видно, що Орган опіки та піклування визнав за доцільне звільнити ОСОБА_1 від повноважень опікуна у зв`язку з похилим віком і станом здоров`я та призначити опікуном над недієздатним ОСОБА_4 його двоюрідного брата ОСОБА_2 , який проживає в м. Рівне Рівненської області, надав згоду бути опікуном, за своїми моральними якостями, станом здоров`я та сімейними обставинами може виконувати обов`язки опікуна.
Даючи оцінку поданню Органу опіки та піклування виконавчого комітету Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, суд стверджував, що воно не містить обґрунтованих висновків про те, чому саме ОСОБА_2 , а не інших близьких родичів, які могли б виконувати обов`язки опікуна, необхідно призначити опікуном.
Довідкою Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 07 травня 2025 року встановлено, що ОСОБА_2 хворіє на "Остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений протрузією міжхребтових дисків, працездатний та постійного лікування не потребує".
Своїми поясненнями в судовому засіданні ОСОБА_2 ствердив, що проживає в м. Рівне, офіційно працевлаштований на підприємстві, від якого згідно з витягом з «Резерв+» має бронювання до 31 грудня 2026 року, одружений і має свою сім`ю.
Разом з тим належних та допустимих доказів про те, що за станом здоров`я та з урахуванням умов і характеру роботи, сімейного стану ОСОБА_2 може виконувати обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_3 , який проживає в с.Гільча Друга Рівненського району Рівненської області, тобто перебуває в іншому населеному пункті, який є значно віддаленим від його постійного місця проживання, заявником надано не було, а матеріали справи їх не містять.
Так, відповідно до ст.ст. 12, 76-78 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20 зазначається, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Саме на орган опіки та піклування покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна, та підставі документів, передбачених підпунктом 3.3 п.3 "Правил опіки та піклування", затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня .05.99 № 34/166/131/88, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 за №387/3680.
Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 63 ЦК України опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно із підпунктом 3.1 п.3 "Правил опіки та піклування", затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня .05.99 № 34/166/131/88, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 за №387/3680, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
При вирішенні клопотання судом правильно звернуто увагу і на норми ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", де зазначено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними.
Станом на теперішній час саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України, обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого.
Між тим, подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним двоюрідним братом не містить належної мотивації, обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість ОСОБА_2 бути опікуном і його згоду.
Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні клопотання до застосування не підлягають норми права, на застосуванні яких наполягала заявник, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у її звільненні від обов`язків опікуна недієздатної особи та призначенні опікуном ОСОБА_2 над недієздатним ОСОБА_3 , продовживши строк дії рішення Острозького районного суду від 08 червня 2023 року тривалістю на два роки - до 16 червня 2028 року.
Щодо доводів апеляційної скарги про хибність висновків суду першої інстанції, то вони є необґрунтованими і з ними погодитися не можна.
Спростовуються правильністю висновків суду і аргументи заявника про помилкове незастосування норм матеріального права.
Не заслуговують на увагу твердження про недодержання судом норм процесуального права.
Так, згідно із абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові дефекти, що потягли би хибне вирішення клопотання, заявник не надав, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом здобуто не було.
При цьому встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов`язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України.
З приводу аргументів про незастосування висновків у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі №341/1526/23, від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі №751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21, від 24 липня 2024 року у справі №727/597/24, то клопотання ОСОБА_1 і питання, які були предметом перегляду касаційним судом, відрізняються між собою обставинами справи, правовою природою і правовими характеристиками, а тому не є подібними та релевантними.
В решті покликання апеляційної скарги колегією суддів також визнаються необґрунтованими, а тому відхиляються.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Оспанова Романа Олеговича залишити без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 червня 2026 року в оскаржуваній частині - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено: 29 вересня 2026 року.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: С.О.Гордійчук
С.С.Шимків