Справа № 947/32033/26
Провадження № 2-о/947/427/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Луняченка В.О.,
при секретарі: Жекової А.О.
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами окремого провадження заяву ОСОБА_2 про признання опікуна над недієздатною фізичною особою ОСОБА_3 , за участю заінтересованої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування ,-
В С Т А Н О В И В:
До Київського районного суду м. Одеси 03.08.2026 надійшла заява ОСОБА_2 про призначення його опікуном над рідним братом ОСОБА_3 , який визнаний недієздатним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.05.2026 року у справі №947/20227/25.
Заява обґрунтована тим що після визнання ОСОБА_3 недієздатним виникла необхідність у встановленні опікунства , та враховуючи що батьки померли, інші брати внаслідок об`єктивних причин ( служба в армії одного та перебування разом із сім`єю у місце максимально наближеному до бойових дій другого ) не можуть виконувати функції опікунів а інших родичів або осіб які могли б виконувати функції опікуна немає , єдиним родичом який може бути опікуном є заявник , що підтверджено і відповідним поданням Київської районної адміністрації м. Одеси як органом опіки та піклування.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.05.2026 року у справі №947/20227/25 визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , недієздатним, на підставі висновку судово-психіатричної експертизи №799 від 25.11.2025 за змістом якої він страждає хронічним стійким психічним розладом у вигляді «помірної розумової відсталості у наслідок раннього органічного ураження ЦНС» та не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно подання Київської районної адміністрації , як органу опіки та піклування, №670/01-35 від 24.07.2026 доцільно призначення опікуном недієздатного ОСОБА_3 його рідного брата ОСОБА_2 .
Як під час розгляду заяви ОСОБА_2 органом опіки та піклування ( за змістом подання) так і під час розгляду справи судом було з`ясовано що батьки ОСОБА_3 померли - батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 видано 10.11.2009 Правдинської сільської радою Білозерського району Херсонської області) та мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), інший рідний брат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає із сім`єю (жінкою, яка має проблеми зі здоров`ям та малолітнім сином) у однокімнатної квартирі у м. Херсоні, що є місцем наближеним до зони бойових дій та подав заяву що приймаючи до уваги сімейні обставини та місце проживання немає можливості виконувати функції опікуна та забрати брата до себе а що один рідний брат - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на військової службі за мобілізацією з 03.03.2025 до теперішний час (згідно довідки ВЧ НОМЕР_4 ) та подав заяву про неможливість виконувати функцію опікуна.
ОСОБА_2 , також проходить військову службу на посаді стрільця-снайпера 2 відділення охорони 2 взводу охорони військової частини НОМЕР_5 тимчасово, за договором оренди проживає у Київському районі міста Одеси разом із братом ОСОБА_3 .
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статі 60 ЦК України).
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Подібні положення містяться у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
З аналізу положень частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України слідує, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 підкреслено, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року в справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань у цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
У відповідності до вимог п.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
У постанові від 05 березня 2026 року у справі № 373/2174/24 Верховний Суд зауважив про необхідність дослідження судом , при розгляду справ вказаної категорії, обставини наявності в недієздатної особи іншого опікуна, крім військовозобов`язаного.
Згідно ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Вказаний правовий висновок визначений Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, а також від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У даному випадку суд, проаналізувавши як зміст подання органу опіки та піклування так і докази подані заявником до суду , прийшов до висновку про доведеність як факту недієздатності ОСОБА_3 і необхідність призначення йому опікуна так і обґрунтованість і доведеність того що саме заявник є єдиною особою яка здатна взяти на себе зобов`язання опікуна на своїм недієздатним рідним братом так і виконувати вказані зобов`язання належним чином, і що саме визначення заявника опікуном сприятиме створення недієздатному необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Судом визначається що лише сам факт проходження заявником служби у лавах збройних сил України , навіть у період особливого воєнного стану , не має більшої переконливості над балансом інтересів недієздатної особи , яка відноситься до особливої категорії людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.
Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод, як визначено колегією суддів у постанові від 05 березня 2026 року у справі № 373/2174/24.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити заяву ОСОБА_2 про признання опікуна над недієздатною фізичною особою ОСОБА_3 , за участю заінтересованої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування.
Призначити ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ) опікуном над рідним братом ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який визнаний недієздатним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.05.2026 року у справі №947/20227/25.
Повне судове рішення складено 29.09.2026.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В. О. Луняченко