____________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/21836/26
Провадження № 2/947/5238/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2026 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Короткий виклад позовних вимог
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 20.01.2022у розмірі 14196,00 грн та судових витрат зі сплати судового збору у розмір 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 5500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.01.2022між ТОВ «ІРБІС» та відповідачкою укладено Кредитний договір № 54276989, на виконання якого відповідачці видано 3900,00 грн.
Відповідачка не виконала належним чином кредитні зобов`язання.
01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладений Договір факторингу №01092025/1, на підставі якого відбулось відступлення права вимоги за Кредитним договором від 20.01.2022 у розмірі 14196,00 грн.
Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») становить 14196,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3900,00 грн, заборгованість за відсотками становить 10296,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 00,00 грн.
З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відзив на позов
Правом подання відзиву відповідачка не скористалась.
Процесуальні дії та рух справи
Позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 27.05.2026 № 2799373, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачці визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження надіслана за останнім відомим місцем реєстрації відповідачки.
Відповідно до Довідки АТ «Укрпошта» про причини повернення поштових відправлень, останні двічі повернулись на адресу суду без вручення.
З метою належного повідомлення відповідачки про розгляд справи, суд повторно направити копію ухвали про відкриття провадження у справі за її адресою реєстрації.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідачка отримала копію ухвали про відкриття провадження 01.09.2026.
Правом подання відзиву на позов відповідачка не скористалась.
Позивач у позовній заяві просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без участі свого представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Інші заяви/клопотання, письмові пояснення від сторін та/або їх представників, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до суду не надійшли.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Встановлені фактичні обставини справи
Установлено, що 20.01.2022 між первісним кредитором ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансового кредиту № 54276989шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Позичальник підписав вказаний договір одноразовим ідентифікатором493395.
Згідно з розділом 1 Договору,ТОВ «ФК «ІРБІС» є фінансовою установою, має Ліцензію на право здійснення діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, згідно зі статтею 641 Цивільного кодексу України шляхом розміщення цього документу «Договір про надання фінансового кредиту № 54276989 від 20.01.2022 року" в Онлайн Системі на веб-сайті Товариства направляє (робить) пропозицію укласти Договір (оферту) відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, статей 10, 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Пропозиція набирає чинності з 20.01.2022 та діє до 23 годин 59 хвилин 20.04.2022.
Особою, якій адресована Пропозиція, є ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 ).
Прийняти (акцептувати) Пропозицію може лише Клієнт, що подав Заявку на Кредит.
До акцептування Пропозиції Клієнт зобов`язаний ознайомитися з умовами Пропозиції, умовами Договору та Правилами, якщо Клієнт не згодний з умовами Договору, Правилами та/або вважає умови Договору, Правил такими, що є явно обтяжливими для Клієнта, Клієнт не має права вчиняти дії, спрямовані на укладення та виконання Договору.
Після акцептування Клієнтом Пропозиції, всі умови Договору є обов`язковими для Товариства і Клієнта. Клієнт акцептує пропозицію в цілому. Клієнт не може запропонувати свої умови Договору.
Договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством відповіді про прийняття (акцепту) Пропозиції в порядку (що є невід`ємною частиною Договору).
Відповідь Клієнта про прийняття (акцепт) Пропозиції надається шляхом надсилання електронного повідомлення Товариству, підписаного у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При цьому одноразовий ідентифікатор передається Товариством як суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти Договір, Клієнту (іншій стороні електронного правочину) у текстовому повідомленні засобом рухомого (мобільного) зв`язку на зазначений (на момент направлення Пропозиції) Клієнтом у своєму Особистому кабінеті/у Системі номер мобільного телефону (телефонний номер мобільного (рухомого) зв`язку), та додається (приєднується) до електронного повідомлення від Клієнта як особи, яка прийняла Пропозицію
Відповідач був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційні системі ТОВ «ФК «ІРБІС», що підтверджується Довідкою про ідентифікацію клієнта, згідно з якою, ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , отримав 20.01.2022одноразовий ідентифікатор 493395на номер телефону - НОМЕР_3 .
Відповідно до розділу 3 Договору,Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 3900,00 гривень, з оплатою по процентній ставці, що вираховуються в наведеному графіку в п. 3.2, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.
За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору:
-п. 3.2.1. п. 3.2. Договору - у пільговий період, який складає 30 календарних днів з 20.01.2022 по 19.02.2022, застосовується знижена процентна ставка у розмірі 2,8%
-п. 3.2.2. п. 3.2. Договору - упродовж стандартного періоду, який складає 60 календарних днів з 20.02.2022 по 20.04.2022, застосується стандартна процентна ставка у розмірі 3%.
Згідно з п. 4.2. Договору, Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 20.04.2022 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.
Перерахування кредитних коштів відповідачці підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 21.10.2025 № №3152_251021114050, відповідно до якої встановлено, що «20-01-2022 21:03:54 на суму 3900,00 грн, маска картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - 132578701, призначення платежу: Зачисление 3900 грн на карту НОМЕР_4 ».
Матеріали справи доказів належного виконання кредитних зобов`язань з боку відповідачки не містять.
У подальшому, 01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладений Договір факторингу №01092025/1, на підставі якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором від 20.01.2022 № 54276989.
Згідно з Витягом із Додатку № 1 до Договору факторингу, до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором від 20.01.2022 № 54276989 у розмірі 14 196,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3900,00 грн, заборгованість за відсотками становить 10296,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 00,00 грн.
З розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані за період з 20.01.2022по 21.03.2022 за процентною ставкою 2,8%, за період з 22.03.2022 по 20.05.2022 - за процентною ставкою 3%.
Власних нарахувань позивач за кредитним договором не здійснював.
З розрахунку заборгованості вбачається, що 19.02.2022 ОСОБА_1 здійснила погашення заборгованості у розмірі 3 276,00 грн, які зараховані в рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, які таким чином були погашені в повному обсязі.
Мотиви суду
Отже дані спірні правовідносини виникли з кредитного договору і позивач доводить в суді, що має місце неналежне виконання зобов`язань боржником.
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень статті 527ЦКУкраїни,боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання особисто,якщо інше не встановлено договором або законом,не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень частини 1 статті 629 ЦК України,договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно положень статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України, визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, оцінки наданих суду доказів з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності, суд дійшов висновку про доведеність позивачем позовних вимог щодо стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту від 20.01.2022 № 54276989у розмірі 3900,00 грн.
Користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Вказаних вище висновків ВП ВС також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
ВП ВС у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.
Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом, суд притримується правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, відповідно до якої припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Згідно з п. 4.2. Договору, Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 20.04.2022 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.
Отже, строк кредитування за Договором про надання фінансового кредиту від 20.01.2022 № 54276989становить з 20.01.2022 по 20.04.2022.
З оцінки дослідженого розрахунку заборгованості, встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось у період з 20.04.2022 по 20.05.2022 включно, тобто поза межами строку кредитування.
Виходячи з умов договору, останнім днем повернення кредиту та процентів за користування кредитом є 20.05.2022, умов продовження строку кредитування Договір не містить.
Отже суд дійшов висновку, що межами строку кредитування є період з 20.01.2022 по 20.04.2022.
З розрахунку заборгованості сума нарахованих процентів за користування кредитом станом на 20.04.2022 становить 6786,00 грн (з урахуванням погашення нарахованих за період з 20.01.2022 по 19.02.2022 процентів в повному обсязі, тобто станом на 19.02.2022 розмір заборгованості за процентами відсутній).
Отже, суд виснував, що позовні вимоги підлягають зменшенню на суму нарахованих після 20.04.2022 процентів за користування кредитом, тобто на 3 510,00 грн.
Доказів належного виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань щодо погашення заборгованості за тілом кредиту та процентів у розмірі 6786, 00 грн, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.81 ЦПК України,кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, оцінки наданих суду доказів з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 10 686,00 грн, з яких 3900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6786,00 грн - заборгованість за процентами в межах строку кредитування.
Судові витрати
Відповідно до частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, ураховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на 75,27%(розрахунок: 10 686х 100 / 14196), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2004,00 грн (розрахунок: 2662,40 х 75,27%) покладаються на відповідача.
Витрати на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн
Згідно з матеріалами справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 року; Додаткову Угоду від 08.05.2026 № 54276989до Договору про надання правничої допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026; Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026; Детальний опис виконаних робіт від 08.05.2026; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Клопотань про зменшення витрат на адресу суду не надходило.
Верховний Суд в постанові від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18 роз`яснив, що суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власною ініціативою.
Ураховуючи, що позивач підтвердив понесені витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача на користь позивача, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 75,27%, слід стягнути понесені та підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 139,85грн (розрахунок: 5500 х 75,27%).
Керуючись ст.ст.49, 141, 223, 247, 263-265, 268,354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту від 20.01.2022 № 54276989у розмірі 10 686 (десять тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 00 копійок, з яких 3900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6786,00 грн - заборгованість за процентами в межах строку кредитування.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2004 (дві тисячі чотири) гривні 00 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» витрати на правничу допомогу у розмірі 4 139(чотири тисячі сто тридцять дев`ять) гривень 85 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, 21/1.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду підписане 28.09.2026.
Суддя Ю. А. Скриль