ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Справа № 500/5596/25
15 вересня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Подлісної І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення та додані до неї матеріали по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.01.2026, яке набрало законної сили 20.02.2026, позов задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 . Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 17.08.2026 надіслала до суду заяву про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.
Дана заява обґрунтована тим, що на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла позовна заява громадянина ОСОБА_1 від 26.09.2026 року з вимогою виключити дані про порушення правил військового обліку за неприбуття за повісткою №1476359 від 27.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 на дату - 07.12.2024 року о 14:00 год.
Ухвалою суду від 02.10.2025 року відкрито провадження у справі №500/5596/25 за позовом ОСОБА_1 (представник позивача - адвоката Голуб І.І.).
Згідно інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі ЄДРПВР), у зв`язку з неприбуттям по повістці, звернення стосовно ОСОБА_1 було надіслано до органів Національної поліції для оголошення його розшуку та доставлення до ТЦК та СП з метою складання адміністративного протоколу за ч.3 ст.210-1 КУпАП. (номер звернення Е865593 від 16.12.2024).
Відповідно до рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі №500/5596/25 постановлено позов ОСОБА_1 задовольнити: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір 968 гривень 96 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв`язку із закінченням строку звернення Е865593 від 16.12.2024 до органів Національної поліції, його автоматично було скасовано 17.12.2025 року.
Таким чином, на дату винесення постанови у справі №500/5596/25, а саме 20.01.2026 року дані щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_1 були вилучені з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а повідомлення про скасування розшуку надіслано до Нацполіції. Про це вказує відмітка у витязі з ЄДРПВР. Таким чином, рішення суду у справі №500/5596/25 було виконане ще до його ухвалення.
Відповідне повідомлення № 4067 від 20.03.2026 року стосовно виконання рішення суду у справі №500/5596/25 було надіслано: на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду; громадянину ОСОБА_1 , та адвокату Голуб І.І.
В зв`язку з цим, заявник вважає, що виконавчий лист по адміністративній справі №500/5596/25 підлягає поверненню в зв`язку із безумовним та добровільним виконанням рішення суду у справі №500/5596/25 ще до його ухвалення.
Відповідно, постанова Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП №81626944 від 30.07.2026 року про відкриття виконавчого провадження щодо невиконання рішення суду у справі № 500/5596/25 підлягає скасуванню, а виконавче провадження ВП №81626944 - закриттю.
Ухвалою суду від 27.08.2026 прийнято до розгляду заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення в адміністративній справі №500/5596/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження.
Розгляд заяви здійснено після виходу головуючої судді з основної щорічної відпустки, в порядку черговості.
Розглянувши подану заяву, суд зазначив наступне.
Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 року у справі №500/5596/25 позов ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення набрало законної сили 20.02.2026 року та відповідачем не оскаржувалося.
Отже, судове рішення встановлює конкретний обов`язок саме ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинити визначену судом дію - виключити недостовірні відомості з Реєстру щодо позивача ОСОБА_1 .
Первинний розшук припинився автоматично, у зв`язку із закінченням строку, а не внаслідок добровільного виконання рішення суду боржником, про що боржник самостійно підтверджує у своїй заяві вих. №11599.
У заяві від 14.08.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_5 фактично сам спростовує твердження про «добровільне виконання» рішення. Боржник прямо зазначає: «у зв`язку із закінченням строку звернення Е865593 від 16.12.2024 до органів Національної поліції, його автоматично було скасовано 17.12.2025 року».
Таким чином, припинення первинного звернення до Національної поліції відбулося автоматично, у зв`язку із закінченням строку його дії, а не внаслідок вчинення ІНФОРМАЦІЯ_5 дій на добровільне виконання рішення суду.
Більше того, рішення суду було ухвалено лише 20.01.2026 року. Тому юридично та фактично неможливо стверджувати про «добровільне виконання рішення суду» 17.12.2025 року, тобто більш ніж за місяць до існування самого судового рішення.
Автоматичне припинення строку дії певного запису в інформаційній системі не є дією боржника, спрямованою на виконання судового рішення. Для підтвердження добровільного виконання рішення саме боржником останній повинен надати докази конкретної дії уповноваженої посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчиненої саме на виконання рішення суду, із зазначенням дати, змісту та результату такої дії. Натомість боржник сам визнає автоматичний характер припинення первинного звернення.
Ще до ухвалення рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно вніс відомості щодо ОСОБА_1 та повторно звернувся до Національної поліції. Особливо істотною обставиною, яку боржник фактично залишає поза увагою у своїй заяві від 14.08.2026 року, є те, що вже 02.01.2026 року, тобто після автоматичного припинення попереднього звернення і водночас ще до ухвалення рішення суду від 20.01.2026 року, ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно звернувся до органів Національної поліції щодо ОСОБА_1 з метою його затримання та доставлення до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідні відомості відображалися в особистому кабінеті ОСОБА_1 у мобільному застосунку «Резерв+». Ця обставина не є новою та була предметом попереднього звернення позивача до цього ж суду.
Представник позивача зверталася до Тернопільського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, в якій прямо зазначала про повторне протиправне внесення 02.01.2026 року до ЄДРПВР відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та просила забезпечити належне виконання рішення суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року у справі №500/5596/25 суд прямо відобразив зазначені обставини та зміст заявлених представником позивача вимог.
Таким чином, хронологія подій є такою: 16.12.2024 - сформовано первинне звернення Е865593 до Національної поліції; 17.12.2025 - у зв`язку із закінченням строку його дії первинне звернення автоматично скасовано; 02.01.2026 - ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно звертається до Національної поліції щодо затримання та доставлення ОСОБА_1 ; 20.01.2026 - Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалює рішення у справі №500/5596/25, яким визнає протиправними дії щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку та зобов`язує відповідача виключити такі відомості; 20.02.2026 - рішення набирає законної сили; 20.03.2026 - ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомляє суд про нібито виконання рішення; 16.04.2026 - суд розглядає звернення представника позивача в порядку ст. 383 КАС України; 30.07.2026 - відкрито виконавче провадження №81626944; 14.08.2026 - боржник звертається із заявою щодо відкликання виконавчого листа, посилаючись на нібито виконання рішення ще до його ухвалення.
Отже, на дату ухвалення рішення суду - 20.01.2026 року щодо ОСОБА_1 вже існувало повторне звернення ТЦК та СП до Національної поліції від 02.01.2026 року.
Це безпосередньо спростовує твердження боржника про те, що станом на день ухвалення рішення порушення прав позивача було фактично усунуто.
Ухвала суду від 16.04.2026 року не встановлює факту виконання рішення.
Важливе значення має також ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року, постановлена за результатами звернення представника позивача в порядку статті 383 КАС України. Суд не встановив факту належного виконання ІНФОРМАЦІЯ_5 рішення від 20.01.2026 року та не відмовив у заяві з мотивів виконання судового рішення. Підставою повернення заяви була процесуальна обставина: виконавчий документ на той момент ще не перебував на примусовому виконанні. Суд зазначив, що звернення рішення до примусового виконання є обов`язковою передумовою для застосування механізму статті 383 КАС України, оскільки насамперед саме виконавець має перевірити виконання рішення. Отже, ухвала від 16.04.2026 року жодним чином не підтверджує позицію боржника про виконання рішення. Навпаки, позивач виконав саме той алгоритм, на необхідність якого вказав суд: отримав виконавчий лист та пред`явив його до примусового виконання. Наслідком стало відкриття 30.07.2026 року виконавчого провадження №81626944. Тому, на сьогодні усунуто саме ту процесуальну перешкоду, яка стала підставою для повернення заяви позивача за ст. 383 КАС України.
Відтак суд вважає, що повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 №4067 від 20.03.2026 року не є доказом фактичного виконання рішення. Посилання боржника на направлення суду повідомлення №4067 від 20.03.2026 року саме по собі не підтверджує виконання рішення. Повідомити суд про виконання рішення та фактично виконати рішення - юридично різні дії. Ще під час звернення із заявою за ст. 383 КАС України представником позивача зазначалося, що після автоматичного припинення первинного запису щодо ОСОБА_1 з 02.01.2026 року вже існувало повторне звернення до Національної поліції, а відповідні відомості продовжували відображатися у «Резерв+».
Отже, станом на 20.03.2026 року боржнику не могло бути невідомо про існування повторно внесених відомостей. Тому, посилання у повідомленні №4067 виключно на припинення попереднього звернення Е865593 не підтверджує належного виконання.
Відповідно до частин першої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина друга статті 374 КАС України).
Відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15 листопада 2020 року у справі №752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально - правові і процесуально - правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Отож, оскільки, повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 №4067 від 20.03.2026 року не є доказом фактичного виконання рішення. Посилання боржника на направлення суду повідомлення №4067 від 20.03.2026 року саме по собі не підтверджує виконання рішення. Після автоматичного припинення первинного запису щодо ОСОБА_1 з 02.01.2026 року вже існувало повторне звернення до Національної поліції, а відповідні відомості продовжували відображатися у «Резерв+, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із чим у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Голуб Інни Іванівни про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення - відмовити повністю.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 15 вересня 2026 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.