Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питання вирішення заяви у порядку ст. 383 КАС України
29 вересня 2026 року справа №520/7915/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши заяву від 03.08.2026р. про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по адміністративній справі №520/7915/25 за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, Управління, ГУ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство "Турбоенергосервіс" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
03.08.2026 р. до суду надійшла заява представника позивача про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій заявник просив суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року по справі №520/7915/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та спонукання до поновлення пенсії, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 01 грудня 2024 року; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області забезпечити виконання та негайно виконати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №520/7915/25 в повному обсязі; 3) зобов`язати керівництво Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області посилити контроль за виконанням суб`єктом владних повноважень в особі відповідальних осіб Головного управління Пенсійного Фонду в Харківській області, спрямованих на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №520/7915/25; 4) встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №520/7915/25.
В обґрунтування заяви зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не виконало в повному обсязі постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №520/7915/25, якою його зобов`язано поновити нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах з 01.12.2024, оскільки фактично відповідач лише визначив суму заборгованості за минулий період та здійснив її часткову виплату, водночас не поновив належним чином позивача на обліку як пенсіонера та не забезпечив щомісячне нарахування і фактичну виплату пенсії з 01.02.2026р. При цьому включення поточних пенсійних виплат за період з 01.02.2026 до заборгованості за минулий час та посилання на Порядок, затверджений постановою КМУ №821, є необґрунтованими, оскільки зазначений Порядок визнано протиправним та нечинним. На думку позивача, сам факт розрахунку заборгованості не є виконанням судового рішення, а відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від обов`язку забезпечити його повне та фактичне виконання, у зв`язку з чим бездіяльність Пенсійного фонду порушує гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 129-1 Конституції України принцип обов`язковості судового рішення, а тому позивач просить визнати таку бездіяльність протиправною та зобов`язати відповідача виконати постанову суду в повному обсязі.
Ухвалою суду від 04.08.2026р. було прийнято до провадження заяву представника позивача від 03.08.2026р. про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по адміністративній справі №520/7915/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду докази про організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. у справі №520/7915/25; докази поновлення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 01 грудня 2024 року; докази виплати поновленої заявнику пенсії на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. у справі №520/7915/25 з 01.07.2026р. із зазначенням розміру виплати; докази перебування позивача на обліку як одержувача пенсії станом на 03.08.2026р. (дату подання заяви).
Ухвалою суду від 09.09.2026р. було повторно витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області: докази про організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. у справі №520/7915/25; докази поновлення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 01 грудня 2024 року; докази виплати поновленої заявнику пенсії на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. у справі №520/7915/25 з 01.07.2026р. із зазначенням розміру виплати; докази перебування позивача на обліку як одержувача пенсії станом на 03.08.2026р. (дату подання заяви).
18.09.2026р. до суду надійшли пояснення відповідача, у яких зазначено, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. по справі №520/7915/25, ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з 01.12.2024р. у розмірі 15125,50 грн. та нарахована доплата за період з 01.12.2024 по 30.09.2026 в розмірі 376326,44 грн. На підставі частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019р. «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проведені перерахунки пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із індексацією пенсійних виплат, за результатами яких з 01.03.2025р. розмір його пенсії становив 16625,50 грн., з 01.03.2026р. - 18766,34 грн. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Виплата нарахованих коштів на виконання судових рішень буде провадитись в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Сума доплати в розмірі 9913,49 грн нарахована в березні 2026 року, 6673,00 грн нарахована у квітні 2026 року, 4945,00 грн нарахована у травні 2026 року та 7156,00 грн у червні 2026 року через поточний рахунок банківської установи АТ КБ «Приватбанк». Залишок невиплачених коштів складає 347.638,95 грн.
Окрім того, 25.09.2026р. до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, у яких зазначено, що під час пропорційного розподілу видатків на виплату пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначених на виконання рішень суду про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України призначити пенсію, враховується, що щомісячний розмір таких виплат повинен бути не меншим за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом. Виплата нарахованих коштів на виконання судових рішень буде провадитись в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. ОСОБА_1 у вересні поточного року виплачено суму доплати у розмірі 4553,60 грн., з них 2595,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, 1958,60 грн. - минула заборгованість. Таким чином, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 по справі №520/7915/25 виконується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в межах покладених зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
Також до суду 28.09.2026р. надійшла заява представника позивача про застосування до керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідача) заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в дохід Державного бюджету України в межах санкції, визначеної частиною другою статті 149 КАС України, в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв`язку із невиконанням ухвал суду від 04.08.2026 та від 09.09.2026 про витребування доказів.
Розглянувши подану заяву суд зазначає, що на виконання зазначених ухвал відповідачем подано пояснення від 18.09.2026р. та 25.09.2026р., до яких долучено наявні у нього документи та відомості з витребуваних судом питань.
Відтак, обов`язок щодо надання витребуваних судом доказів відповідачем виконано, а обставин умисного невиконання ухвал суду або безпідставного неподання витребуваних доказів, які могли б бути підставою для застосування заходу процесуального примусу, судом не встановлено, у зв`язку з чим заява представника позивача про застосування штрафу задоволенню не підлягає.
Оскільки в період з 18.09.2026р. по 25.09.2026р. суддя Сліденко А.В. перебував у щорічній відпустці, тому розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відпустки в перший робочий день після її закінчення.
Вирішуючи юридичну долю поданого заявником процесуального документа, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини справи полягають у наступному.
Позивач звернувся до суду з вимогами про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.01.2025 №2[телефон приховано] щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії за віком на пільгових умовах, з підстав відсутності права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (робота за списком №1); 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 01.12.2024, з урахуванням індексації пенсії проведеної з 01.03.2025, на підставі ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови КМУ від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2025р. у справі №520/7915/25 позов було залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. у справі №520/7915/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі №520/7915/25 - скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.01.2025 №204750000238 щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (робота за Списком №1). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 01.12.2024. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Постанова суду від 21.01.2026р. у справі №520/7915/25 набрала законної сили 21.01.2026р.; позивачем 05.03.2026р. було отримано виконавчий лист.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 12.03.2026 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №80483425 з виконавчого листа №520/7915/25 виданого 02.03.2026р. Харківським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 01.12.2024.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 02.04.2026 винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №80483425.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 12.05.2026 винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10.200,00 грн у виконавчому провадженні №80483425.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по виконавчому провадженні №80483425 на адресу відповідача направлена вимога виконавця від 12.05.2026 №22976 стосовно інформації про стан виконання рішення суду по справі №520/7915/25.
На адресу Відділу надійшла відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.06.2026р. за №2000-0304-5/99148, згідно якої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. по справі №520/7915/25 ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з 01.12.2024 р. Сума пенсії за період з 01.12.2024р. по 30.06.2026р. складає - 320.027,42 грн. Пенсія в сумі 320.027,42 грн буде виплачена відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». На виконання пункту 5 Порядку ОСОБА_1 на поточний рахунок банківської установи AT КБ «Приватбанк» нараховані кошти в березні 2026 року в сумі 9.913,49 грн, в квітні 2026 року в сумі 6.673,00 грн, в травні 2026 року в сумі 4.945,00 грн. Станом на теперішній час залишок невиплачених коштів пенсії за рішенням суду становить 298.495,93 грн. Залишок невиплачених коштів виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Згідно наданих відповідачем на виконання ухвати суду про витребування доказів витягів з відомості на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки ОСОБА_1 нараховані кошти в березні 2026 року в сумі 4.000,00 грн + 5.913,49 грн, в квітні 2026 року в сумі 3.270,00 грн + 3.403,00 грн, в травні 2026 року в сумі 2.458,00 грн + 2.487,00 грн, в червні 2026р. в сумі 2.440,00 грн + 4.716,00 грн, у вересні 2026р. в сумі 1.958,60 грн + 2.595,00 грн.
Вирішуючи юридичну долю поданого стороною позивача процесуального документа, суд керується такими підставами та мотивами.
Виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст.55, п.9 ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч.2 ст.13 від 02.06.2016р. №1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.2 ст.14, ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 КАС України.
Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 3811 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.3811); суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.3811).
Суд відмічає, що запроваджена законодавцем у ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ міра юридичної відповідальності у вигляді стягнення штрафу з керівника відповідача - суб"єкта владних повноважень за невиконання рішення суду (у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за правовою природою, характером, спрямованістю, призначенням та підставою застосування є цілком ідентичною до аналогічної міри юридичної відповідальності, запровадженої законодавцем для суб"єкта владних повноважень - боржника у виконавчому провадженні із правовим статусом юридичної особи публічного права у приписах ч.2 ст.63, ч.3 ст.63, ч.1 ст.75, ч.2 ст.75 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" (штраф у сумі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
При цьому, ця міра юридичної відповідальності у вигляді штрафу застосовується не до суб"єкта владних повноважень, який є учасником спірних правовідносин, а до іншого суб`єкта права - керівника суб"єкта владних повноважень і штраф підлягає сплаті за рахунок власного майна фізичної особи - громадянина, а не за рахунок фінансових активів суб"єкта владних повноважень.
Розмір юридичної відповідальності за ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) є явно та очевидно неспівмірним з максимальним розміром юридичної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України (ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України - штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до п.5 підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року)).
Тож станом на 01.01.2026р. за вчинення одного і того ж самого діяння (невиконання рішення адміністративного суду) мінімальний розмір штрафу за ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66.560,00грн. = 3.328,00грн. згідно з абз.4 ст.7 закону України від 03.12.2025р. №4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" * 20) більш як 3,91 разів перевищує максимальний розмір штрафу за ст.382 Кримінального кодексу України (17.000,00грн. = 17,00грн. * 1000), що кваліфікується судом у якості невиправданого втручання у мирне володіння приватним майном керівником суб"єкта владних повноважень у розумінні ст.1 Першої протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окремо суд зважає, що у силу застереження ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Звідси слідує, що об"єктом судового захисту у порядку адміністративного судочинства є порушене право (або ущемлений інтерес) приватної особи, котре мало місце до події настання календарної дати подання позову до суду.
З приписів ч.1 ст.5 КАС України витікає неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства питань захисту прав та інтересів заявника у майбутніх правовідносинах, котрі на момент звернення до суду ще не склались у часі.
Зміст положень ст.ст.242 та 246 КАС України (зокрема, п.4 ч.4 ст.246 КАС України, де указано, що у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку) також підтверджує неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства питань захисту прав та інтересів заявника у майбутніх правовідносинах, котрі на момент звернення до суду ще не склались у часі.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Тож, судовий контроль у порядку ст.382 КАС України та у порядку ст.383 КАС України здійснюється судом за станом виконання суб"єктом владних повноважень резолютивної частини судового акту (а у випадку включення до резолютивної частини судового акту словоформи - "з урахування висновку суду"/"з урахуванням правової оцінки суду" (або інших подібних формулювань) - також і мотивувальної частини судового акту.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.
Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Суд зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. по справі №520/7915/25 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 01.12.2024.
Відповідач на виконання постанови суду від 21.01.2026р. поновив нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 01.12.2024р., що підтверджується наданими суду відомостями про перерахунок пенсії та поясненнями відповідача.
Разом з тим, доводи заявника щодо невиконання постанови суду суд оцінює окремо стосовно кожної із зазначених ним обставин.
Стосовно доводів про непоновлення позивача на обліку як пенсіонера суд зазначає, що питання поновлення ОСОБА_1 на обліку як одержувача пенсії не було самостійним предметом розгляду у справі №520/7915/25 та не визначалось окремим обов`язком відповідача у резолютивній частині постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р.
Резолютивною частиною зазначеної постанови відповідача зобов`язано саме поновити нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах з 01.12.2024р. Доказів того, що після виконання постанови суду ОСОБА_1 фактично не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії, матеріали справи не містять.
Посилання заявника на повідомлення працівника відповідача про відсутність у відповідній програмі інформації про заявника та електронної пенсійної справи саме по собі не підтверджує факту невиконання відповідачем постанови суду у цій частині, оскільки такі відомості не спростовують даних, які містяться у наданих відповідачем протоколах перерахунку пенсії.
Натомість протоколи перерахунку пенсії, надані відповідачем, підтверджують здійснення щодо ОСОБА_1 відповідних пенсійних розрахунків та визначення розміру пенсійної виплати, у тому числі з урахуванням проведених індексацій. Отже, наведені докази свідчать про те, що відповідач здійснює щодо заявника пенсійний облік та нарахування пенсії.
За таких обставин доказів протиправної бездіяльності відповідача щодо невзяття або непоновлення ОСОБА_1 на обліку як одержувача пенсії судом не встановлено, у зв`язку з чим заява у цій частині задоволенню не підлягає.
Стосовно нарахування та виплати пенсії за минулий період суд зазначає, що як убачається з наданих відповідачем доказів, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та визначено суму пенсії за минулий період - 320.027,42 грн.
При цьому на користь заявника фактично проведено виплати у березні, квітні, травні та червні 2026 року, що підтверджується відомостями про зарахування коштів на його поточний рахунок.
Таким чином, відповідачем не лише визначено розмір заборгованості, а й здійснено фактичні виплати на виконання судового рішення.
Наявність залишку невиплачених коштів у вимірі обставин спірних правовідносин сама по собі не свідчить про протиправну бездіяльність саме Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Суд враховує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є територіальним органом Пенсійного фонду України та здійснює свої повноваження в межах відповідних бюджетних призначень. Фактичне проведення видатків на виплату коштів, нарахованих на виконання судового рішення, пов`язане з фінансуванням відповідних видатків бюджету Пенсійного фонду України та не може бути ототожнене виключно з діями територіального органу щодо нарахування пенсії.
Управлінські волевиявлення суб"єкта владних повноважень за цим епізодом не суперечать приписам ч.2 ст.46 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", де указано, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, за встановлених у цій справі обставин відсутні достатні правові та фактичні підстави для висновку про протиправну бездіяльність відповідача саме у зв`язку з невиплатою всієї суми пенсійної заборгованості за минулий період. Здійснення часткової виплати нарахованих коштів підтверджує вчинення відповідачем дій на виконання постанови суду, тоді як подальша виплата нарахованої суми залежить від здійснення відповідних бюджетних видатків.
Стосовно епізоду управлінських волевиявлень суб"єкта владних повноважень з приводу виплати поточних платежів із пенсії у розмірі - 15.125,50грн. суд зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. відповідача зобов`язано поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 01.12.2024р.
Отже, поновлення виплати пенсії за змістом резолютивної частини судового рішення не обмежується лише визначенням суми заборгованості за минулий період, а передбачає відновлення належної пенсійної виплати.
Відповідно до наданих відповідачем пояснень, розмір поновленої пенсії ОСОБА_1 становив 15.125,50 грн., з 01.03.2025р. після проведення індексації - 16.625,50 грн., а з 01.03.2026р. - 18.766,34 грн.
Водночас доказів фактичної щомісячної виплати заявнику пенсії у встановленому розмірі відповідачем суду не надано.
Надані відповідачем відомості підтверджують проведення часткових виплат у березні, квітні, травні та червні 2026 року, однак не підтверджують здійснення щомісячних пенсійних виплат у розмірі не меншому за - 15.125,50грн.
При цьому включення поточних пенсійних виплат за період після 01.02.2026р. до загальної суми, визначеної відповідачем як заборгованість на виконання судового рішення, саме по собі не свідчить про належне виконання обов`язку щодо щомісячної виплати пенсії, оскільки постановою суду поновлено саме нарахування та виплату пенсії, а не лише визначення її загальної суми за минулий період.
Управлінські волевиявлення суб"єкта владних повноважень за цим епізодом не суперечать приписам ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", де указано, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
При цьому, суд зважає, що положення будь-яких підзаконних нормативно-правових актів не можуть змінити визначених ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умов та розміру виплати поточних платежів з пенсії.
Тому такі підзаконні нормативно-правові акти не підлягають детальній та розлогій оцінці з причини невідповідності приписам норми права вищої юридичної сили - ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, станом на час розгляду заяви відповідачем не підтверджено фактичне здійснення ОСОБА_1 щомісячної пенсійної виплати на виконання постанови суду від 21.01.2026р. За таких обставин суд доходить висновку, що станом на час розгляду заяви відповідач не довів належного виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у частині забезпечення регулярної фактичної виплати ОСОБА_1 поновленої пенсії за віком на пільгових умовах.
Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення саме названого суб`єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов`язків, під відмовою суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.
При цьому, за змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020р. у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022р. у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що характер, форма та зміст правової поведінки ГУ ПФУ в Харківській області відносно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. у справі №520/7915/25 в частині фактичної виплати ОСОБА_1 поновленої пенсії за віком на пільгових умовах на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. у справі №520/7915/25 підлягає кваліфікації саме у якості протиправної бездіяльності.
Відтак заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України підлягає частковому задоволенню - у частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незабезпечення фактичної виплати ОСОБА_1 поновленої пенсії за віком на пільгових умовах на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. у справі №520/7915/25.
Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З приписів наведеної норми процесуального закону слідує, що підтвердження судовим розглядом факту протиправності оскаржених управлінських волевиявлень суб"єкта владних повноважень, пов"язаних із виконанням постановленого судового акту та які спричинили порушення публічних прав (публічних інтересів) учасника суспільних відносин - заявника зумовлює прийняття судом одного єдиного судового рішення у формі окремої ухвали.
Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Частиною 4 ст.249 КАС України визначено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Як то указано у ч.5 ст.249 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Тож, суду належить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиконанні постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №520/7915/25 в частині щомісячної виплати ОСОБА_1 поновленої пенсії у розмірі не менше за - 15.125,50грн.
У зв`язку із цим суду належить прийняти відносно ГУ ПФУ в Харківській області окрему ухвалу в частині порушення ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у спосіб незабезепчення щомісячної виплати пенсії у розмірі не менше за - 15.125,50грн. на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. у справі №520/7915/25.
Стосовно вимоги про негайне виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №520/7915/25 суд зазначає, що матеріали справи не містять визначених ч.1 ст371 КАС України або ч.2 ст.371 КАС України підстав для негайного виконання постановленого судового акту.
Тож, дана вимога процесуального документа сторони позивача до задоволення не підлягає.
Стосовно вимоги про зобов`язання керівництва Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області посилити контроль за виконанням суб`єктом владних повноважень в особі відповідальних осіб Головного управління Пенсійного Фонду в Харківській області, спрямованих на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №520/7915/25 суд зазначає, що приписи ст.ст.249, 383 КАС України не містять таких механізмів державного впливу (примусу) на суб"єкта владних повноважень у межах відправлення адміністративного судочинства.
Тож, дана вимога процесуального документа сторони позивача до задоволення не підлягає.
Стосовно вимоги про встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №520/7915/25 суд зазначає, що з огляду на приписи ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" таким строком має бути проміжок часу, який охоплює строк виплати чергового платежу з пенсії, тобто строк у два місяці від постановлення цієї ухвали.
Стосовно вимог про застосування заходів процесуального примусу у вигляді накладення на керівника ГУ ПФУ в Харківській області штрафу у розмірі 10 прожиткових мінімумуів для працездатних осіб суд зазначає, що згідно з п.5 ч.1 ст.145 КАС України штраф належить до заходів процесуального примусу.
Склади протиправних діянь, за які може бути застосований цей захід процесуального примусу та розмір міри юридичної відповідальності сформульовані законодавцем у приписах ч.1 ст.149 КАС України та у приписах ч.2 ст.149 КАС України.
У силу спеціального застереження ч.3 ст.149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Зміст та характер процесуальної поведінки відповідача - суб"єкта владних повноважень під час розгляду судом питання про судовий контроль у порядку ст.383 КАС України не доводить неспростовних та беззаперечних підстав для застосування заходів процесуального примусу.
Тож, дана вимога процесуального документа сторони позивача до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 72-78, 90, 211, 241-243, 249, 255, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 від 25.09.2026р. про застосування заходу процесуального примусу - залишити без задоволення.
Заяву ОСОБА_1 від 03.08.2026р. про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення суду по адміністративній справі №520/7915/25 в порядку ст.383 КАС України - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиконанні постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №520/7915/25 в частині щомісячної виплати ОСОБА_1 після набрання законної сили постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №520/7915/25 пенсії у розмірі не менше за - 15.125,50грн.
Заяву в решті вимог - залишити без задоволення.
Прийняти відносно ГУ ПФУ в Харківській області окрему ухвалу в частині порушення ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у спосіб незабезепчення щомісячної виплати пенсії у розмірі не менше за - 15.125,50грн. на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026р. у справі №520/7915/25.
Зобов"язати ГУ ПФУ в Харківській області у строк до 29.11.2026р. подати відповідь про виконання окремої ухвали.
Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили з моменту підписання; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття.
Суддя А.В. Сліденко