Справа № 183/1594/26
№ 2/183/761/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_3 про:
- стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості за Договором № 530613-КС-002 про надання кредиту від 03 квітня 2025 року, що становить 86 410,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 40 600,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - 14 500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 310,00 грн,
В С Т А Н О В И В:
у лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (надалі - позивач, ТОВ «Бізнес Позика», ТОВ «Бізпозика») звернулось до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 03 квітня 2025 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_4 (яка станом на момент розгляду справи змінила прізвище на « ОСОБА_5 », надалі - відповідач, Позичальник) в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями укладено договір № 530613-КС-002 про надання споживчого кредиту. Кредитодавець надав відповідачеві 29 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), ОСОБА_4 у встановлений Кредитним договором строк зобов`язання за договором у повному обсязі не виконала, здійснивши часткові платежі на загальну суму 11 900,00 грн. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Представник позивача вказує, що відповідно до пункту 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - «Проценти за користування кредитом»), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня за період фактичного користування Кредитом із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
Звертає увагу, що не слід ототожнювати проценти, які нараховуються протягом строку кредитування у відповідності до норм ЦК України в якості правомірної плати за користування кредитними коштами, наданими йому Позивачем у відповідності до умов Кредитного договору (статті 1048 та 1056-1 ЦК України) та проценти, які нараховуються за порушення грошового зобов`язання, тобто у випадку, коли сума кредиту за Кредитним договором не повертається Позичальником у визначений ним строк (частина друга статті 625 ЦК України). ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору.
Щодо підстав включення комісії за надання кредиту до умов кредитного договору посилається на п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», постанову Правління Національного банку України від 11 лютого 2021 року № 16 та зазначає, що встановлення комісії за надання кредиту, є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів. Посилається на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 та рішення судів апеляційної інстанції.
Постановленою суддею ухвалою від 03 березня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, витребувано докази у справу. Докази отримані 26 березня 2026 року.
В судовому засіданні 18 травня 2026 року уточнено відомості щодо прізвища відповідача в частині прізвища останньої, роз`яснено право на безоплатну правову допомогу, оголошено перерву для використання права на правову допомогу.
27 травня 2026 року представником відповідача подано відзив на позов. У відзиві представник просив відмовити в позові в частині комісії та відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, штрафів та пені. Наголошує на неправомірності штрафів в період воєнного стану, звертає увагу на сплачені відповідачем суми, які позивачем неправомірно направлені на погашення штрафів.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки у судове засідання відповідача не заперечив проти ухвалення рішення в заочному порядку.
Відповідач та її представник в судовому засіданні відзив підтримали з підстав, указаних у ньому. Відповідач визнала факт укладення договору з позивачем, отримання кредитних коштів, сплату нею частини заборгованості у 11 900,00 грн. Надала на огляд суду на матеріальному носії електронний доказ у виді витягу з актового запису про укладення шлюбу.
Суд, дослідивши доводи заяв по суті справи, заслухавши пояснення відповідача та її представника, перевіривши їх наданими та отриманими судом доказами у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що 03 квітня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та Ленцевич (на момент розгляду справи згідно з оглянутим електронним доказом - Шулик) Оксаною Андріївною укладено договір № 530613-КС-002 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма, що складається в цілому з оферти, акцепту та договору з додатками). За пунктом 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 29 000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти та комісію на умовах договору. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту.
Строк кредитування становить 24 тижні, стандартна процентна ставка - 1 % на день, фіксована. Договором передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в сумі 5 800,00 грн. Строк дії договору визначено до 18 вересня 2025 року.
Комісія за видачу кредиту (надалі - Комісія) - грошові кошти, які згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування Кредитом. Комісія за видачу Кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за видачу Кредиту (п.1.6).
Договором передбачено, що Позичальник зобов`язаний Повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором, до закінчення строку (терміну) дії Договору (п.5.2.3.). В разі надходження від Позичальника платежу, що перевищує розмір періодичного платежу, визначеного графіком платежів, Кредитодавець зараховує кошти в наступний період відповідно до графіку платежів (п.4.4.)
За п. 7.2. - 7.5 закінчення строку (терміну) дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов Договору, які мали місце під час дії Договору. У разі порушення Кредитодавцем своїх зобов`язань, щодо надання Кредиту відповідно до умов цього Договору, цей Договір вважається неукладеним та не створює жодних правових наслідків для Сторін. У разі порушення Кредитодавцем умов цього Договору та вимог законодавства щодо етичної поведінки Кредитодавець несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України на дату вчинення такого порушення. У разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої Позичальником суми Кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок.
Договір укладено дистанційно в електронній формі. Акцепт оферти здійснений ОСОБА_4 із застосуванням одноразового ідентифікатора UA-4690. Візуальна послідовність дій в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця підтверджує ознайомлення відповідача з паспортом споживчого кредиту та офертою, направлення одноразового ідентифікатора й акцептування умов договору. Вказаний факт визнається відповідачем.
Факт надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» про успішний переказ 03 квітня 2025 року 29 000,00 грн на платіжну картку отримувача, зазначену відповідачем, із призначенням платежу за кредитним договором № 530613-КС-002, а також отриманою судом випискою з рахунку від АТ «Райффайзен Банк».
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем убачається, що за період кредитування позивач нарахував 49 010,00 грн процентів та 5 800,00 грн комісії. Відповідачем внесено платежів на загальну суму 11 900,00 грн, з яких 8 410,00 грн зараховано в погашення процентів, а 3 490,00 грн - у погашення комісії. Основна сума кредиту в розмірі 29 000,00 грн не погашена. Непогашений залишок процентів становить 40 600,00 грн, нараховані до 18 вересня 2025 року. Також відповідачем позивачеві нараховані 14 500,00 грн, нараховані за п. 7.5 Кредитного договору.
Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів повного виконання відповідачем зобов`язань за Договором.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до пункту 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Кредитний договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, перевіривши заявлені до стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками умовам Кредитного договору та принципу арифметичної вірності, суд висновує, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведений факт невиконання відповідачем прийнятих на себе, відповідно до положень умов указаного Кредитного договору, зобов`язань перед позивачем, внаслідок чого, наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та процентів.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача відсотків, передбачених ст. 625 ЦК України, суд висновує таке.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування уразі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Беручи до уваги, що заборгованість у сумі 14 500,00 грн за Кредитним договором нарахована відповідачеві із застосуванням позивачем ст. 625 ЦК України в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу та відповідно підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 14 500,00 грн за вищевказаним Кредитним договором суд не вбачає.
Також не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії, виходячи з такого.
Так, положенням п.2.5 Договору про надання кредиту передбачена сплата Позичальником (відповідачем) комісії за надання кредиту - 2 500,00 грн.
Однак, у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У цій справі комісійна винагорода за надання кредиту відповідає загальним зобов`язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, є обставиною укладення Договору, оскільки без надання кредиту Договір не вважався б укладеним з огляду на ст. 1046 ЦК України. З позовної заяви та наданих до неї документів не вбачається інших сум, включених до складу комісії, ніж за надання кредиту. Підстав, які б обумовлювали вчинення позивачем певних дій за комісійну винагороду, підстави її нарахування окрім звичайної діяльності з видачі коштів у кредит договір не містить. У цій справі позивач не надав доказів фактичного надання відповідачеві окремої послуги, за яку була нарахована комісія за видачу кредиту. Саме включення комісії до паспорта споживчого кредиту та розрахунку загальної вартості кредиту не підтверджує факту надання окремої платної послуги. Відтак є безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії в сумі 2 310,00 грн.
Також суд ураховує, що зі сплачених відповідачем 17 квітня 2025 року та 01 травня 2025 року 11 900,00 грн 8 410,00 грн враховані позивачем, як оплата процентів, а 3 490,00 грн в рахунок комісії. З урахуванням висновку про безпідставність встановлення в договорі комісії, сплачені суми у 3 490,00 грн слід ураховувати, враховуючи визначений договором черговість погашення заборгованості (п.4.4.) у черговий платіж з погашення заборгованості в частині процентів. Тобто, є такими, що підлягають задоволенню та доведеними матеріалами справи вимоги позивача про стягнення суми кредиту в розмірі 29 000,00 грн та процентів в розмірі
37 110,00 грн (40 600,00 - 3 490,00).
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 66 110,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 37 110,00 грн. У решті позову належить відмовити.
Доводи та посилання представника відповідача щодо нарахування позивачем штрафів та пені не підтверджуються матеріалами справи, а доводи про неправомірне неврахування частини сплачених коштів у складі кредиту, спростовуються узгодженими відповідачем положеннями щодо черговості врахування сплачених коштів, графіком погашення кредиту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд виснував про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково на 76,51% (66 110,00 грн з заявлених 86 410,00), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 037,00 грн. У решті судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 530613-КС-002 про надання кредиту від 03 квітня 2025 року, яка утворилась станом на 08 січня 2026 року, у розмірі 66 110 (шістдесят шість тисяч сто десять) гривень 00 копійок, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 37 110,00 грн.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 037 (дві тисячі тридцять сім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складене та підписане 28 вересня 2026 року.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код в ЄДРПОУ 41084239; місцезнаходження за адресою: м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, оф. 411;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Д. О. Парфьонов