Ухвала № 140157507 у справі № 348/2882/26 від 28.09.2026

У Х В А Л А

про направлення на розгляд за підсудністю

Справа №348/2882/26

Номер провадження 2-з/348/21/26

28 вересня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору припиненим, повернення сплачених коштів та стягнення упущеної вигоди, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКТО ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП», представник позивача - адвокат Коломоєць Сергій Володимирович,-

в с т а н о в и в:

28 вересня 2026 року до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову, подана одночасно з пред`явленням позову подається до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Отже розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. При цьому першочерговим при прийнятті заяви про забезпечення позову до свого провадження є оцінка дотримання процесуального порядку (юрисдикції) звернення із заявою про забезпечення позову до суду.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

ЦПК України розмежовує наступні види підсудності: загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як встановлено із поданої позовної заяви, позивачем пред`явлено вимоги про визнання договору припиненим, повернення сплачених коштів та стягнення упущеної вигоди, які стосуються нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,8 м.кв.

Правовий стан нерухомості ґрунтується на необхідності забезпечення особливого стану цих речей, стійкість правовідносин з їх обігу задля чого застосовується окрема реєстрація прав на нерухоме майно та нотаріальна форма правочинів щодо нерухомості.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 року зроблено висновок, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Разом з тим, правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.03.2020 року у справі № 280/1208/18.

Разом з тим, 19 липня 2020 року набрала чинності Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ, якою зокрема, у Івано-Франківській області утворено Надвірнянський район (з адміністративним центром у місті Надвірна) у складі територій Ворохтянської селищної, Делятинської селищної, Ланчинської селищної, Надвірнянської міської, Пасічнянської сільської, Переріслянської сільської, Поляницької сільської, Яремчанської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Тобто, з 19 липня 2020 року с. Микуличин Надвірнянського району Івано-Франківської області знаходиться на території новоутвореного Надвірнянського району.

Проте, зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно із статтею 125 Конституції України та статтею 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Відповідно до пункту 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.

Отже, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Таким чином, зважаючи на те, що с. Микуличин раніше належало до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, на території якого розгляд справ здійснюється Яремчанським міським судом Івано-Франківської області, то розгляд заяви про забезпечення позову належить до територіальної юрисдикції вказаного суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Ураховуючи, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову за правилами загальної територіальної підсудності підсудна іншому суду, при цьому відсутні підстави для застосування правил альтернативної підсудності, суд дійшов висновку, що дана заява не підсудна Надвірнянському районному суду Івано-Франківської області та підлягає направленню на розгляд за підсудністю до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

Керуючись статтями 27, 31, 152, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову направити за підсудністю на розгляд до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області (вулиця Олекси Довбуша, 32, Яремче, Івано-Франківська область, 78500).

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Т.А.Бурдун