У Х В А Л А
29 вересня 2026 року справа № 580/6792/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тихонов І.В, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Паламаря Петра Григоровича від розгляду адміністративної справи №580/6792/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №580/6792/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
15 липня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву.
22 вересня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни про відвід судді Паламаря П.Г.
В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що встановлений частиною першою статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шістдесятиденний строк розгляду справи сплив 04 вересня 2026 року, однак рішення у справі не ухвалено.
Також зазначає, що 14 вересня 2026 року представником позивача подано клопотання про прискорення розгляду справи, однак після його подання рішення у справі не ухвалено.
На думку заявника, наведені обставини у сукупності свідчать про тривале та необґрунтоване зволікання з розглядом справи і створюють об`єктивно виправдані сумніви у здатності судді надалі розглянути справу своєчасно, неупереджено та об`єктивно.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Паламаря П.Г. від 28 вересня 2026 року заявлений відвід визнано необґрунтованим та передано заяву про відвід для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 28.09.2026 для розгляду даної заяви визначено суддю Тихонова І.В.
Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні або раніше до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України питання про відвід вирішується в порядку письмового провадження, якщо інше не визначено судом.
Дослідивши заяву про відвід, матеріали адміністративної справи та доводи заявника, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.
Частиною четвертою статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що інститут відводу спрямований на усунення від участі у розгляді справи судді за наявності саме таких обставин, які об`єктивно ставлять під сумнів його безсторонність, а не на забезпечення перегляду процесуальних дій судді чи спонукання суду до вчинення певної процесуальної дії.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу, суд має застосувати як суб`єктивний, так і об`єктивний критерії безсторонності.
Судом встановлено, що основним та фактично єдиним обґрунтуванням заяви про відвід є недотримання суддею Паламарем П.Г. строку розгляду справи, передбаченого статтею 258 КАС України, а також відсутність, на думку заявника, належної реакції на клопотання про прискорення розгляду справи.
Разом з тим суд звертає увагу що саме по собі недотримання процесуального строку розгляду справи та наявність обставин, які ставлять під сумнів безсторонність суді, є різними за своїм змістом та правовими наслідками питаннями.
Сам факт недотримання строку розгляду справи не передбачений статтею 36 КАС України як самостійна підстава для відводу судді.
Для застосування пункту 4 частини першої статті 36 КАС України необхідно встановити такі обставини, які дають об`єктивно виправдані підстави сумніватися саме у неупередженості або об`єктивності судді.
У заяві про відвід таких обставин не наведено.
Заявник не посилається на наявність у судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті розгляду справи, особистої прихильності чи неприязні до позивача або відповідача, родинних чи інших зв`язків з учасниками справи, попередньої участі у справі в іншій процесуальній ролі, порушення порядку визначення судді або інших обставин, передбачених статтями 36, 37 КАС України.
Так само заявник не навів жодного факту, який би свідчив про те, що недотримання строку розгляду справи обумовлене ставленням судді до позивача, прихильністю до відповідача або іншою особистою обставиною, що могла б поставити під сумнів його безсторонність.
Посилання заявника на те, що справа є нескладною, розглядається у письмовому провадженні, обмін процесуальними документами завершено, а необхідності у проведенні судових засідань, допиті свідків чи призначенні експертизи немає, характеризують, на думку заявника, тривалість розгляду справи, однак самі по собі не свідчать про наявність у судді особистої упередженості.
Так само подання 14 вересня 2026 року клопотання про прискорення розгляду справи не змінює правової оцінки наведених обставин.
Звернення учасника справи із клопотанням про прискорення розгляду є реалізацією його процесуального права та може свідчити про його незгоду з тривалістю розгляду справи, однак відсутність на момент подання заяви про відвід судового рішення за наслідками такого клопотання сама по собі не встановлює упередженості судді.
Суд також враховує, що перебування судді Паламаря П.Г. у відпустці у період з 24 серпня 2026 року до 25 вересня 2026 року не може саме по собі свідчити про його упередженість або необ`єктивність. При цьому суд не надає оцінки питанням, пов`язаним із організацією роботи суду чи дотриманням суддею строків розгляду справи, поза межами предмета розгляду заяви про відвід, оскільки такі питання не є тотожними питанню наявності підстав для відводу.
Верховний Суд у своїй практиці виходить із необхідності розмежування права учасника справи заявити відвід та обов`язку суду перевірити, чи наведені в такій заяві обставини дійсно відповідають критеріям, визначеним статтею 36 КАС України.
У постанові Верховного Суду від 12 липня 2022 року у справі №640/16646/21 зазначено, що учасник справи має право заявляти відвід у випадку наявності сумніву щодо неупередженості судді, однак суд уповноважений визнати такий відвід необґрунтованим, якщо наведені обставини не підтверджують існування передбачених законом підстав.
Таким чином, право учасника справи на заявлення відводу не означає, що будь-яка незгода з процесуальними діями чи тривалістю розгляду справи автоматично створює обов`язок усунути суддю від її розгляду.
Щодо строку заявлення відводу суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід може бути заявлений після спливу загального строку лише у винятковому випадку, якщо про відповідну підставу заявнику не могло бути відомо раніше, та не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Заявник пов`язує виникнення підстави для відводу зі спливом шістдесятиденного строку 04 вересня 2026 року та подальшою відсутністю рішення у справі, а також із неприйняттям судом рішення після подання клопотання про прискорення розгляду 14 вересня 2026 року.
Водночас навіть за умови визнання наведених обставин такими, що виникли після спливу загального строку для заявлення відводу, вони повинні відповідати вимогам статті 36 КАС України та свідчити про наявність об`єктивно виправданого сумніву в безсторонності судді.
Сам факт їх виникнення після спливу загального строку не перетворює їх на передбачені законом підстави для відводу.
Крім того, із заяви не вбачається чіткої дати, яку заявник визначає моментом, коли йому стало відомо саме про обставину, що, на його думку, свідчить про упередженість судді, а тому посилання на частину третю статті 39 КАС України саме по собі не підтверджує обґрунтованість заявленого відводу.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що наведені у заяві обставини свідчать про незгоду позивача з тривалістю розгляду адміністративної справи та можуть характеризувати питання дотримання процесуального строку, однак не підтверджують наявності у судді Паламаря П.Г. особистої упередженості, заінтересованості чи інших об`єктивних обставин, які могли б викликати у стороннього об`єктивного спостерігача обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Отже, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України підстав для відводу судді Паламаря П.Г. не встановлено.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 241- 243, 24, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Паламаря Петра Григоровича від розгляду адміністративної справи №580/6792/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Ілля ТИХОНОВ