ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5107/26 Справа № 206/192/26 Головуючий у першій інстанції: Румянцев О. П. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпра у складі судді Румянцева О.П. від 10 лютого 2026 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Торецький відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, посилаючись на те, що на примусовому виконанні у Торецькому ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №56392337 з примусового виконання виконавчого листа №2/225/251/2018, виданого 10.04.2018 року Дзержинським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.12.2017 року до досягнення дитиною повноліття. Заявник і його син ОСОБА_4 , як внутрішньо переміщені особи з Донецької області, мешкають і зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 (рідний дід ОСОБА_3 ). ОСОБА_4 є учнем 8-А класу опорного закладу «Ромоданівський ліцей» Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області. Син з народження має вади здоров`я (єдина ліва нирка та бронхіальна астма), часто хворіє. Він вважає себе відповідальною та законослухняною людиною, завжди у своєму житті дотримувався всіх правил та законів, тому повністю виконує вимогу законодавства щодо обов`язковості судового рішення. В провадженні Самарського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа №225/4045/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення (зміну) місця проживання ОСОБА_3 . Розгляд справи триває. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2020 року по теперішній час мешкає з батьком, з дитинства має вади здоров`я, часто хворіє. У зв`язку з чим, потребує додаткових фінансових витрат. Мати дитини здоров`ям дитини не піклується, матеріально не підтримує, отримані аліменти на дитину не витрачаються. Згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2025 року у справі №225/4045/21 встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на день звернення із цією заявою до суду ОСОБА_4 мешкає разом з батьком, який сплачує аліменти ОСОБА_2 , а остання не витрачає їх на утримання спільної дитини. Таким чином заявник самостійно здійснює матеріальне забезпечення сина. Тому ОСОБА_1 просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист №2/225/251/2018, виданий 10.04.2018 року Дзержинським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.12.2017 року до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпра від 10 лютого 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення його заяви щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.
Встановлено, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 07 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, у справі №225/6586/17 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.12.2017 року, до досягнення дитиною повноліття.
На примусовому виконанні у Торецькому відділі державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №56392337 з примусового виконання виконавчого листа №2/225/251/2018, виданого 10.04.2018 року Дзержинським міським судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.12.2017 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 5).
Також установлено, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року, в цивільній справі №225/340/24 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини. Вирішено відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_1 (який тимчасово проживає за адресою АДРЕСА_1 ) та передати його матері ОСОБА_2 (а.с. 40-43).
Постановою Верховного Суду від 20 лютого 2026 року (справа №225/340/24, провадження №61-11563св25) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року залишено без змін.
Крім того, з липня 2021 року у провадженні Дзержинського міського суду Донецької області, а нині у провадженні Самарського районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа №225/4045/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у правах дітей Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Орган опіки та піклування Ромоданівської селищної ради Ромоданівської селищної ради Полтавської області, Орган опіки та піклування Новояворівської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, остаточне судове рішення у справі №225/4045/21 Самарського районного суду м. Дніпра за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком - не ухвалене.
Відповідно ч. 1 ст. 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства, а згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України.
Згідно ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до норм ч. 1 та ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому, словосполучення «або з інших причин» стосується словосполучення «якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням» та не надає розширеного тлумачення підстав, за наявності яких суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.
Як убачається з матеріалів справи, виконавчий лист №2/225/251/2018 від 10.04.2018 рокувиданий на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та визначає обов`язок ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. Фактичне проживання дитини з платником аліментів не свідчить про помилкову видачу виконавчого листа та не припиняє визначеного судовим рішенням обов`язку, а тому не є передбаченою статтею 432 ЦПК України підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим, обставини, на які посилається ОСОБА_1 , зокрема зміна фактичного місця проживання дитини та здійснення ним ( ОСОБА_1 ) утримання дитини, можуть бути предметом розгляду в позовному провадженні щодо припинення стягнення аліментів.
Отже, заявник не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом, у межах якого суд може надати правову оцінку наведеним обставинам та вирішити питання щодо наявності підстав для припинення стягнення аліментів.
Колегія суддів також враховує, що рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 11 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року, ОСОБА_1 зобов`язано передати малолітнього ОСОБА_3 матері, ОСОБА_2 . Таким чином, на час звернення до суду з даною заявою в лютому 2026 року набрало законної сили рішення суду, яким вирішено питання щодо передачі дитини від батька матері.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню; з урахуванням наявності судового рішення у справі №225/6586/17 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа №2/225/251/2018 від 10.04.2018 року таким, що не підлягає виконанню.
Доводи апелянта, що на день звернення із даною заявою до суду син ОСОБА_6 мешкає разом з батьком, - не спростовує викладеного вище висновку щодо можливості вирішення питання про припинення стягнення аліментів у позовному провадженні, шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпра від 10 лютого 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді О.В. Агєєв
О.В. Халаджи