Справа № 2-484/2011
Провадження № 2-в/314/7/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2026 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ліпаткіної Елли Володимирівни про зупинення провадження у справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-484/2011,
за участю представника позивача
(в режимі відеоконференції) Приходи І. В.,
представника відповідача (в режимі відеоконференції) Ліпаткіної Е. В.,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-484/2011.
У судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання обґрунтовано тим, що суди апеляційної та касаційної інстанції в даній справі в своїх рішеннях посилаються на пункт 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, відповідно до якого на період дії воєнного стану всі строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», у тому числі строк пред`явлення виконавчих документів до виконання, перериваються та продовжують свій перебіг лише після припинення або скасування воєнного стану, вважають, що п. 10-2 Перехідних положень має бути застосований в даній справі про відновлення втраченого судового провадження.
На теперішній час відкрите Конституційним судом України провадження за конституційною скаргою Уповноваженого з прав людини щодо визнання (не)конституційною норми Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", яка дозволяє зупиняти примусове виконання рішень судів. Йдеться, зокрема, про п. 10-2 розділу ХШ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, на які посилалися суди апеляційної та касаційної інстанції.
Натепер ще не прийнято рішення Конституційним судом України, тому є всі підстави не приймати рішення про відновлення судового провадження в даній справі до прийняття рішення в справі щодо відповідності Конституції України зазначеного пункту та зупинити провадження в даній справі.
Таким чином, представник відповідача просить суд зупинити провадження в справі на підставі ч. 1 п. 6 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили рішенням в провадженні 5/502(25), відкритому Конституційним судом України за конституційним поданням Уповноваженого з прав людини щодо відповідності Коституції України норм, передбачених п. 10-2 розділу ХШ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VI.
Представник позивача заперечував проти зупинення провадження в справі, оскільки п. 10-2 розділу ХШ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» не стосується заяви про відновлення провадження в справі та не перешкоджає її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухав учасників судового провадження та прийшов до такого висновку.
У провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-484/2011.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2026 у даній справі №2-484/2011 зазначив, що сам факт відкриття Конституційним Судом України провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» та розгляд такої справи, не зупиняє дії відповідних положень закону та не звільняє суди загальної юрисдикції від обов`язку застосовувати чинні норми законодавства до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з вимогами п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, сам факт відкриття Конституційним Судом України провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» та розгляд такої справи, не зупиняє дії відповідних положень закону та не звільняє суди загальної юрисдикції від обов`язку застосовувати чинні норми законодавства до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність., тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки судом не встановлено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням в провадженні 5/502(25), відкритому Конституційним судом України за конституційним поданням Уповноваженого з прав людини щодо відповідності Коституції України норм, передбачених п. 10-2 розділу ХШ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VI.
Керуючись ст.ст.251-253, 258-260 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 28.09.2026.
Суддя Н. Ю. Мануйлова
28.09.2026