Справа № 331/5911/26
Провадження № 2/331/4273/2026
У Х В А Л А
11 вересня 2026 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі :
головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,
за участю секретаря Постарнак М.М.
учасники справи :
представники : позивача - адвокат Музичук А.В.,
відповідачів адвокат Шоніна О.В., Міняйла О.С.,
розглянув у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Семенова Максима Вячеславовича до Комунального некомерційного підприємства « Територіальне медичне об`єднання « Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, Запорізької обласна державної адміністрації - Запорізької обласної військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ( далі-суд) на розгляді перебуває зазначена цивільна справа.
У липні 2026 року від представника відповідача - Запорізької обласної державної адміністрації до суду надійшла заява про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Запорізької обласної державної адміністрації - Запорізької обласної військової адміністрації ( пункт 1 прохальної частини позову).
В обгрунтування вимоги, що міститься у заяві, заявник зазначив, що оскільки предметом позову є оцінка правомірності дій чи бездіяльності державного органу щодо виконання ( чи невиконання) ним своїх обов`язків, установлених нормативно - правовими актами, а не вирішення приватноправового спору, вищевказана позовна вимога підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В суді заявник вимогу підтримав , просить її задовольнити ; представник відповідача - Комунального некомерційного підприємства « Територіальне медичне об`єднання « Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради заяву підтримав , просить її задовольнити ; представник позивача проти заяви заперечує, просить у її задоволенні відмовити.
Суд, вислухавши доводи заявника, перевіривши їх матеріалами справи, взявши до уваги позиції інших учасників справи, приходить до такого.
З матеріалів справи убачається, що позивач звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства « Територіальне медичне об`єднання « Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, Запорізької обласна державної адміністрації - Запорізької обласної військової адміністрації, в якому просить :
- визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної державної адміністрації - Запорізької обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022504) в частині непроведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , розпочатого на підставі розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації від 05.08.2025 № 117- ор-к, за фактом виявленого порушення, у визначені законодавством строки ;
- стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн ;
- стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 06.08.2025 по 08.04.2026 у розмірі 627 255,20 грн., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ч. 5 ст. 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Верховний Суд в постанові від 05.10.2022 у справі № 460/280/19 зазначив, що для розгляду позову в порядку адміністративного судочинства необхідно встановити: по перше, чи є спір за своєю природою правовим, тобто чи звернення із позовом спрямоване на вирішення юридичного конфлікту між учасниками правовідносин; по-друге, чи має такий спір ознаки публічно-правового, тобто чи позовні вимоги ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо особи не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. У протилежному випадку суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень,дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, а також з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Ознаками справи адміністративної юрисдикції є особливий суб`єктний склад публічно-правового спору, участь суб`єкта владних повноважень, суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Предметом позову у даній справі є вимоги, зокрема, стягнення моральної шкоди, яка полягає у неправомірному, як на думку позивача, відстороненню позивача від посади, і , як наслідок, невиплату заробітної плати, підрив авторитету позивача в очах підлеглих, позбавлення права на відпустку, права на лікування тощо, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне зазначити, що робота директора комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради не є проходженням публічної служби в розумінні КАС України, оскільки вказана посада не є прийняттям його на публічну службу.
Відповідно до ст. 232 Кодексу законів про працю України безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються; 1 - 1) домашніх працівників; 2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у ч. З ст. 221 і ст. 222 цього Кодексу; 3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у ч. З ст. 221 і ст. 222 цього Кодексу; 4) роботодавця про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації; 5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав; 6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи (крім випадків виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні").
Безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу: 1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації; 2) молодих спеціалістів, які закінчили заклад фахової передвищої, вищої освіти і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію; 3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину з інвалідністю, а одиноких матерів (батьків) - при наявності дитини віком до чотирнадцяти років; 4) виборних працівників після закінчення строку повноважень; 5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу; 6) інших осіб, з якими роботодавець відповідно до чинного законодавства зобов`язаний укласти трудовий договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Проаналізувавши характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов`язків у цих правовідносинах, їх суб`єктний склад, які зазначені у позовній заяві, суд вважає, що у даному випадку відсутній публічно-правовий спір у розумінні положень КАС України.
Так, спірні правовідносини пов`язані з відстороненням позивача від посади директора комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, відшкодуванням моральної шкоди та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є спором у розумінні, який має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача - Запорізької обласної державної адміністрації - Запорізької обласної військової адміністраціі Міняйла О.С. про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Запорізької обласної державної адміністрації - Запорізької обласної військової адміністрації ( пункт 1 прохальної частини позову),
Керуючись ст. ст.258-260 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання представника відповідача - Запорізької обласної державної адміністрації - Запорізької обласної військової адміністраціі Міняйла Олександра Сергійовича про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Семенова Максима Вячеславовича до Комунального некомерційного підприємства « Територіальне медичне об`єднання « Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, третя особа - Запорізька обласна державна адміністрація - Запорізька обласна військова адміністрація про визнання протиправною бездіяльність, відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в частині позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Запорізької обласної державної адміністрації - Запорізької обласної військової адміністрації ( пункт 1 прохальної частини позову), відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 16 вересня 2026 року.
Суддя : Н.Г.Скользнєва