ЄУН: 317/6124/25
Провадження №: 2/336/5317/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» через свого представника Жабченко Т.М., звернулось до Запорізького районного суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просить: стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №[номер приховано] від 08.08.2019 у розмірі 10450,37 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 5995,53 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 1,04 грн., заборгованість за комісією у розмірі 4453,80 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 08.08.2019 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №[номер приховано].
20.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №20/08/21, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №[номер приховано] від 08.08.2019, укладеним між АТ «ОТП Банк» та відповідачем, перейшло до ТОВ «Цикл Фінанс».
Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, не повернув кредитні кошти у встановлений строк. Тому, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Цикл Фінанс», як новим кредитором, за кредитним договором №[номер приховано] в розмірі 10450,37 грн.
Посилаючись на викладені обставини, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 19.12.2025 відкрито провадження у справі, визначено час та місце судового засідання.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 05.03.2026 витребувано у АТ «ОТП Банк» виписку про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 за кредитним договором №[номер приховано] від 08.08.2019, продукт РОS.
14.05.2025 на виконання ухвали суду від АТ «ОТП Банк» надійшла витребувана інформація.
Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 01.07.2026 цивільну справу передано для розгляду до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя за підсудністю.
04.08.2026 справа надійшла впровадження судді Савеленко О.А.
Ухвалою судді від 10.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено судом на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, а також на адресу фактичного місця проживання відповідача як внутрішньо-переміщеної особи.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз`яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відзив на позовну заяву не надійшов.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Судом встановлено, що 08.08.2019 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №[номер приховано], за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: розмір, валюта та цільове використання кредиту - 8594,79 грн. - на придбання товару у продавця, 902,45 грн. на оплату комісійної винагороди за видачу кредиту, 400,00 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме послуги «СМС-Довідка». Загальний розмір кредиту відповідно до п.п.1.1. кредитного договору - 9897,24 грн., дата остаточного повернення кредиту - 08.08.2021. У пункті 1.2. кредитного договору, сторони погодили, що протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.
Судом досліджено паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту - кредит, сума 9897,24 грн., строк кредитування 24 міс. Також сторони погодили орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту.
Кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, графік платежів власноруч підписані відповідачем ОСОБА_1 .
Згідно з банківською випискою з рахунку, наданою АТ «ОТП Банк» на виконання ухвали суду, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти за договором, частково погашав заборгованість, але не в повному обсязі. З розрахунку заборгованості за кредитним договором №[номер приховано] встановлено, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 10450,37 грн. та складається із заборгованості по кредиту в сумі 5995,53 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1,04 грн., заборгованості за комісією 4453,80 грн.
20.08.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «ОТП Банк» укладено договір факторингу №20/08/21 за умовами якого до позивача перейшло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з АТ «ОТП Банк».
В підтвердження переходу Права Вимоги до Боржника ОСОБА_1 позивачем надано витяг з Реєстру боржників, відповідно до якого сума заборгованості за кредитним договором №[номер приховано] від 08.08.2019 становить 10450,37 грн., з яких: 5995,53 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1,04 грн.- сума заборгованості за відсотками., 4453,80 грн. - заборгованість за комісією.
ТОВ «Цикл Фінанс» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про погашення кредитної заборгованості, повідомивши, що товариство наразі є новим кредитором за договором та зазначивши реквізити для сплати заборгованості.
Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, не повернув кредитні кошти у встановлений строк.
При вирішенні питання про задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.
Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив дій на погашення існуючої заборгованості.
За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.
На підставі ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
При ухваленні рішення суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не надав, жодним чином позовні вимоги не спростував.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 5995,53 грн. та нарахованих відсотків в сумі 1,04 грн. підтверджені й доведені в повному обсязі. Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, не повернув кредитні кошти у строк, встановлений договором, ця заборгованість підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Що стосується вимог щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 4453,80 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано комісію в сумі 4453,80 грн.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.
Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України "Про захист прав споживачів" (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України "Про споживче кредитування" № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року".
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 686/9372/16, провадження № 61-663св21 від 15 грудня 2021 року.
У даній справі умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісійну винагороду за надання кредиту.
Між тим, Верховний суд у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (п.29) прийшов до висновку, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 4453,80 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 57,38%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1527,69 грн. (2662,40 грн. * 57,38%).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. На підтвердження понесених витрат суду надано: Договір №43453613/1 про надання правничої допомоги від 25.08.2025, додаткову угоду №[номер приховано] від 14.11.2025, детальний опис робіт (наданих послуг) за договором, акт №[номер приховано] про підтвердження факту надання правничої допомоги від 14.11.2025, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 3000,00 грн., посвідчення адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 57,38%), з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 1721,40 грн. (3000,00 грн. * 57,38%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 611, 612, 625, 626, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 55, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором №[номер приховано] від 08.08.2019, яка становить 5996 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 57 копійок та складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5995 гривень 53 копійки та заборгованості за відсотками у розмірі 1 гривня 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1527 (одна тисяча п`ятсот двадцять сім) гривень 69 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 1721 (одна тисяча сімсот двадцять одна) гривня 40 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, адреса місцезнаходження: м.Київ. вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А.Савеленко
29.09.26