КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/16122/2026 Доповідач - Кафідова О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 755/12097/26
28 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Більчука Олександра Олександровича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2026 року, постановлена під головуванням судді Гаврилова О.В. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», -
в с т а н о в и в:
22 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відмови у знятті арешту з належного йому нерухомого майна.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2026 року скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» - повернуто скаржнику без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 12 серпня 2026 року представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Більчук О.О. через підсистему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03.08.2026 у справі № 755/12097/26, повернути справу до Дніпровського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України до скарги додаються докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Посилаючись на частину п`яту статті 42 ЦПК України, апелянт зазначає, що у справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду.
З огляду на це вважає, що учасниками справи є скаржник ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», тоді як державний виконавець або інша посадова особа Збаразького відділу державної виконавчої служби не є учасником (стороною) такої справи.
Вважає, що на державного виконавця Збаразького відділу державної виконавчої служби не поширюється передбачений частиною четвертою статті 448 ЦПК України обов`язок скаржника щодо направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів.
Також апелянт посилається на частину шосту статті 448 ЦПК України та зазначає, що саме суд постановляє ухвалу про прийняття скарги до розгляду і повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби або приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після прийняття скарги до розгляду.
На думку апелянта, чинне законодавство України не містить положення, відповідно до якого обов`язок повідомлення державного виконавця про подання скарги покладався б на особу, яка подає скаргу.
Посилається на постанову Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 569/13154/20, в якій Верховний Суд зазначав, що Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» є окремим видом судового провадження, який має окремий процесуальний режим розгляду справ, а дії щодо направлення процесуальних документів у такому випадку вчиняє суд.
Крім того, посилається на пункт 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2013 року № 24-152/0/4-13, відповідно до якого про подання скарги, яка належним чином оформлена, суд зобов`язаний повідомити відповідний відділ державної виконавчої служби, а разом із повідомленням направити йому копію скарги та запропонувати надати свої пояснення чи заперечення.
Стверджує, що законодавцем передбачено спеціальний процесуальний механізм доведення до відома державного виконавця змісту поданої на його рішення, дії чи бездіяльність скарги, який полягає у повідомленні державного виконавця судом після вирішення питання про прийняття скарги до розгляду.
На думку апелянта, висновок суду першої інстанції про невідповідність поданої скарги вимогам пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України з підстав ненадання доказів її направлення державному виконавцю є необґрунтованим та ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.
Також апелянт посилається на порушення судом першої інстанції права на доступ до правосуддя.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Повертаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що скаржником не виконано вимоги пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України щодо надання доказів направлення копії скарги та доданих до неї матеріалів державному виконавцю, дії/бездіяльність якого оскаржуються.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною третьою статті 448 ЦПК України встановлено, що скарга повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;
5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;
6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;
7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;
8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 448 ЦПК України до скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
Частиною шостою статті 448 ЦПК України передбачено, що про прийняття скарги до розгляду суд постановляє ухвалу та повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після її прийняття до розгляду.
Водночас частиною першою статті 450 ЦПК України встановлено, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
Як вбачається з матеріалів справи, скарга ОСОБА_1 була подана до Дніпровського районного суду міста Києва в електронній формі через підсистему «Електронний суд».
До скарги заявником було долучено доказ направлення її копії та доданих до неї матеріалів АТ «СЕНС БАНК».
Водночас доказів направлення копії скарги та доданих до неї матеріалів державному виконавцю Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, дії/бездіяльність якого оскаржуються, скаржником до суду першої інстанції надано не було.
Таким чином, на момент вирішення судом першої інстанції питання щодо прийняття скарги до розгляду вимоги пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України скаржником виконані не були.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець не є учасником справи, а тому у скаржника був відсутній обов`язок направляти йому копію скарги та додані до неї матеріали, з огляду на наступне.
Відповідно до частини п`ятої статті 42 ЦПК України у справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду, особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, а також сторони арбітражного розгляду.
Разом з тим наведена норма визначає склад учасників саме у справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та видачу виконавчого документа на примусове виконання відповідного рішення.
Предметом даного судового провадження є не вирішення питання про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, а здійснення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
Таке провадження врегульовано спеціальними положеннями Розділу VII ЦПК України.
Зі змісту частини першої статті 450 ЦПК України вбачається, що законодавець прямо передбачив розгляд скарги за участю не лише стягувача та боржника, а й державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Отже, посилання апелянта виключно на суб`єктний склад провадження, у межах якого свого часу було видано виконавчий документ, не враховує спеціального правового регулювання провадження із судового контролю за виконанням судових рішень.
Крім того, положення пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України підлягають застосуванню у системному зв`язку з частиною першою статті 450 цього Кодексу, відповідно до якої державний виконавець, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються, бере участь у розгляді такої скарги.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до частини шостої статті 448 ЦПК України саме на суд покладається обов`язок повідомити відповідний орган державної виконавчої служби про скаргу, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Пункт 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України встановлює вимоги до скарги при її поданні та покладає на скаржника обов`язок додати докази направлення копій скарги і доданих до неї матеріалів іншим учасникам відповідного провадження.
Натомість частина шоста статті 448 ЦПК України визначає дії суду після прийняття належно оформленої скарги до розгляду та покладає на суд обов`язок повідомити відповідний орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про її прийняття до розгляду.
Таким чином, повідомлення судом відповідного органу державної виконавчої служби про прийняття скарги до розгляду не замінює та не скасовує встановленого частиною четвертою статті 448 ЦПК України обов`язку особи, яка подає скаргу, дотриматися вимог до її оформлення та додатків.
Колегія суддів також не погоджується з доводами апеляційної скарги про надмірний формалізм суду першої інстанції та порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя.
Частина п`ята статті 448 ЦПК України передбачає процесуальний наслідок подання скарги без додержання вимог частини третьої та/або четвертої цієї статті - її повернення скаржнику без розгляду.
Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції застосував прямо передбачений процесуальним законом наслідок встановленого ним недоліку скарги.
Таким чином, встановлені у справі обставини свідчать про те, що на час вирішення питання про прийняття скарги до розгляду ОСОБА_1 не виконав вимог пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України, а тому суд першої інстанції обґрунтовано застосував передбачений частиною п`ятою цієї статті процесуальний наслідок та повернув скаргу без розгляду.
Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2026 року та повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду немає.
Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Більчука Олександра Олександровича залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена
в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: