КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №759/31234/25
провадження №22-ц/824/15855/2026
УХВАЛА
29 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Приходька К.П., Журби С.О., Писаної Т.О., вирішуючи питання про відвід судді Київського апеляційного суду Приходька К.П. від розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
установив:
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року задоволено вказаний вище позов.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 413,27 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 70,67 грн., три відсотки річних у розмірі 18,58 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 449,77 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 81,41 грн., три відсотки річних у розмірі 23,62 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 41227,44 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 6126,32 грн., три відсотки річних у розмірі 1814,45 грн., пеня у розмірі 2207,58; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 28070,32 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 3805,20 грн., три відсотки річних у розмірі 1111,03 грн., пеня у розмірі 1351,75 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1639,35 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 884,00 грн.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 31 липня 2026 року ОСОБА_1 та 08 серпня 2026 року ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких просили оскаржуване рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у задоволенні позовних вимог.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2026 року та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 серпня 2026 року, визначено суддів які входять до складу колегії: головуючий суддя Приходько К.П., судді Писана Т.О., Журба С.О.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 серпня 2026 року вказану цивільну справу витребувано з суду першої інстанції, яка надійшла 13 серпня 2026 року.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 24 серпня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без руху.
24 вересня 2026 року від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на адресу Київського апеляційного суду надійшли дві окремі заява про відвід судді Приходька К.П.
Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», тоді як ухвала від 24 серпня 2026 року про залишення її апеляційної скарги без руху свідчить про створення штучного та незаконного фінансового бар`єру у доступі їй до правосуддя.
Також зазначила, що суддею порушено строки процесуальних дій, передбачені ч. 2 ст. 359 ЦПК України.
Вважає, що суддя Приходько К.П. не може брати участі в розгляді цієї справи та підлягає відводу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки існують обставини, що викликають обґрунтований та об`єктивний сумнів у його неупередженості та безсторонності, що є підставою для його відводу.
Просила задовольнити заяву про відвід та відвести Приходька К.П. від розгляду її апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року у справі №759/31234/25.
Заява ОСОБА_2 обґрунтована тим, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», тоді як ухвала від 24 серпня 2026 року про залишення його апеляційної скарги без руху свідчить про створення штучного та незаконного фінансового бар`єру у доступі йому до правосуддя.
Вважає, що суддя Приходько К.П. не може брати участі в розгляді цієї справи та підлягає відводу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки існують обставини, що викликають обґрунтований та об`єктивний сумнів у його неупередженості та безсторонності, що є підставою для його відводу.
Просив задовольнити заяву про відвід та відвести Приходька К.П. від розгляду його апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року у справі №759/31234/25.
Першочергово апеляційний суд зазначає, що заяви про відвід розглядаються 29 вересня 2026 року з підстав того, що у період з 18 вересня 2026 року по 27 вересня 2026 року включно - суддя Писана Т.О. перебувала у відрядженні, що з огляду на відсутність повного складу колегії та передбачену процесуальним законом процедуру вирішення відводу складу колегії суддів обумовило об`єктивні підстави для вирішення заявлених відводів в зазначену дату.
Ознайомившись зі змістом заяв, перевіривши наведені в них доводи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36-37 ЦПК України.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).
Частинами 1-3 статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (частина восьма статті 40 ЦПК України).
Необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи не встановлено.
Відповідно до частини 1 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).
Європейський суд з прав людини зазначив, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булут проти Австрії» (Bulut v. Austria) від 22.02.1996).
Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів.
У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).
ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про неупередженість та необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Не є підставами для відводу судді (суддів) заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом цієї чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень у інших справах.
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Імперативними положеннями частини 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналізуючи заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід через призму наведених критеріїв, колегія суддів зазначає, що доводи апелянтів фактично зводяться до їхньої незгоди з процесуальними діями, що згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України прямо виключено з переліку підстав для відводу.
Інші доводи заяви також не містять жодних об`єктивних відомостей, щодо упередженості колегії суддів.
Таким чином, апелянтами не було надано жодних фактичних даних, які б спростовували презумпцію особистої неупередженості суддів або формували у розсудливої особи обґрунтовані сумніви в їхній об`єктивності.
Усі наведені у заявах обставини є лише суб`єктивною інтерпретацією заявниками процесуальних рішень суду, спрямованою на висловлення незгоди з залишенням без руху їх апеляційних скарг, що не може бути підставою для задоволення заяв про відвід.
На час вирішення заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід відсутні підстави вважати, що суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П. виявляє особисту упередженість та/або має пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду даної цивільної справи.
Оскільки, заявниками не наведено, а судом не встановлено як суб`єктивних, так і об`єктивних ознак упередженості та необ`єктивність судді Приходька К.П. або інших підстав, визначених ст. ст. 36, 37 ЦПК України, заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відводи слід визнати необґрунтованими.
Питання про відвід колегії суддів відповідно до вимог частини 3 статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40,41 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відводи судді Приходьку К.П. - визнати необґрунтованими.
Заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді Приходька К.П. передати для вирішення у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба
Т.О. Писана