Справа № 459/4581/25
Провадження № 2/459/1030/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Жураковський А.І.
з участю секретаря судових засідань Ганас К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТзОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
29.12.2025 представник позивача ТзОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.12.2021 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №564203675 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
26.12.2021, після попередньої реєстрації позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній Системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що знаходиться в мережі Інтернет за адресою https://moneyveo.ua/ і направлення позичальником засобами ІТС первісному кредитору заявки на отримання кредиту, ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у відповідь сформувало і надало для ознайомлення позичальнику Договір кредитної лінії №564203675. Також ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» направило ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор 8S7YWX72, котрий позичальником було введено у відповідному розділі ІТС.
Вказує, що відповідно до п.1.1 Договору на умовах, встановлених Договором, кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2 000,00 до 50 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Строк дії Договору, відповідно до п.1.7. становить 5 років.
Зазначає, що ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти. Згідно із розрахунком заборгованості, позичальником за строк дії Договору використано кредитний ліміт (отримано кошти) у розмірі 10505,66 грн. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед первісним кредитором, відповідач здійснював часткові (-у) оплати (-у) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №564203675 від 26.12.2021, шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором, що є додатком до даної позовної заяви. Сплачуючи кредит, Відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. В подальшому, відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих за строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
28.11.2018 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Право вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №564203675 від 26.12.2021 перейшло до ТзОВ «Таліон плюс» 27.06.2023 відповідно до Реєстру прав вимоги №237 від 27.06.2023 до договору факторингу №28/1118-01від 28.11.2018.
В подальшому, 02.05.2024 між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Свеа Фінанс», було укладено договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити (передати) Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги до цього Договору, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимоги Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №564203675 (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 34 188,64 грн. Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №564203675 від 26.12.2021 становить 34 188,64 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 9925,88 грн, заборгованість за відсотками - 24262,76 грн, пеня - 0,00 грн.
З огляду на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою від 12.01.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд по справі з викликом сторін.
Ухвалою від 12.06.2026 скасовано заочне рішення та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач заперечує позовні вимоги, з мотивів, викладених у заяві про перегляд рішення. Акцентує увагу на тому, що у матеріалах справи відсутні докази про зарахування коштів на його рахунок згідно договору кредитної лінії №564203675.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст. 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 28.09.2026 о 13:00 год.
Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст.ст.12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається із договору кредитної лінії №564203675, такий укладено 26.12.2021 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (а.с.10 зворот - 13 зворот).
Згідно з умовами договору, Кредитодавець надає Позичальникові Кредит у вигляді відновлюваної Кредитної лінії в розмірі Кредитного ліміту від 2 000,00 до 50 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «ВЕОКАРД» ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1. Договору).
П.1.2 договору сторонами обумовлено, що сума Кредитного ліміту, вказана п.1.1. Договору, - це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.
У п.1.5. Договору визначено, що загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту (Траншів) отриманих протягом всього строку дії Договору, передбаченого п.1.7. Договору.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У разі якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодна з Сторін не повідомить іншу Сторону про бажання розірвати Договір, його дія продовжується кожен раз на той самий строк, але не більше, ніж три рази (п.1.7. Договору).
Також у п.1.10. Договору сторони узгодили, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня надання суми Кредиту Позичальнику та до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, в розмірах: або 730% річних від суми наданого Кредиту, що становить 2% за кожен день користування Кредитом (Базова процентна ставка); або 361,35% річних від суми наданого Кредиту, що становить 0,99% за кожен день користування Кредитом (Дисконтна процентна ставка), у разі якщо Позичальником здійснено Обов`язковий платіж за попередній місяць. На період від дати отримання першого Траншу за Договором до останнього дня місяця, в якому отриманий перший Транш за Договором, нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 178,385% річних від суми наданого Кредиту, що становить 0,49% за кожен день користування Кредитом
Відповідно до п.2.1.1.7. Договору, Кредитодавець має право достроково припинити дію Договору у разі прострочення Позичальником оплати нарахованих процентів хоча б на один календарний день, шляхом повідомлення про це Позичальника в порядку передбаченому внутрішніми правилами надання фінансових послуг Кредитодавця та цим Договором. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправки Кредитодавцем відповідного повідомлення.
З правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Веокард» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» вбачається, що такі є пропозицією укласти Електронний договір в розумінні ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», розроблені відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Закону України «Про споживче кредитування», Положення про визначення умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійних умов), затверджених Постановою Правління Національного банку України від 30.03.2021 №27, та інших нормативно-правових актів щодо регулювання ринків фінансових послуг та регламентують порядок надання ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» фінансових послуг. Ці Правила визначають порядок і умови надання кредитодавцем грошових коштів у кредит, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Кредитодавцем і Клієнтом, які є Соронами Електронного Договору. Ці Правила розміщені Кредитодавцем на Сайті Кредитодавця, а також є доступними для ознайомлення в ІТС при подачі Заявки (а.с.14-18 зворот).
Згідно з розрахунком заборгованості по договору №56420367520211221153310 від 21.12.2021, виготовленого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», заборгованість ОСОБА_1 становить 34188,64 грн (а.с.19-23 зворот).
Згідно з договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії вказаного договору згідно п.8.2 було встановлено до 28.11.2019 (а.с.25-30).
Згідно з додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, яку укладено 31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2021 року. Згідно п.1.3. даної угоди право вимоги - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому (а.с.30 зворот-35).
Згідно з додатковою угодою №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, яку укладено 31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с.35 зворот).
Згідно з додатковою угодою №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, яку укладено 31.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2023 року (а.с.36).
Згідно з додатковою угодою №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, яку укладено 31.12.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с.36 зворот).
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №237 від 27.06.2023, сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №564203675 від 21.12.2021 становить 34188,64 грн., з яких: 9 925,88 грн. - заборгованість по основному боргу, 24 262,76 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с.38-39).
Згідно з розрахунком заборгованості по договору №56420367520211221153310 від 21.12.2021, виготовленого ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 становить 34188,64 грн (а.с.24).
Згідно з договором факторингу №02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс», Клієнт зобов`язується відступити (передати) Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги до цього Договору, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та строки встановлені цим Договором (а.с.40-45 зворот).
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №1 до договору факторингу №02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024 сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №564203675 від 21.12.2021 становить 34188,64, з яких: 9 925,88 грн. - заборгованість по основному боргу, 24 262,76 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с.50).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 (далі Положення) визначено, що банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як клієнтські рахунки та виписки з них. Відповідно до пункту 62 Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно з пунктом 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування на картковий рахунок кредитних коштів позичальнику (відповідачу) за вказаним договором, відповідно до вимог ст.526, 1046, 1054, 1088 ЦК України. Надані позивачем документи (розрахунок заборгованості) лише констатують нараховану заборгованість за кредитними договорами, але не підтверджують її наявність та походження.
Таким чином, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази надання відповідачу грошових коштів у кредит за умовами договору кредитної лінії №564203675.
Кредитний договір, який укладається після позитивного рішення щодо надання кредиту позичальнику, не вважається доказом надання/отримання кредитних коштів. На етапі підписання договору правовідносини за договором не виникають, оскільки такий документ за своєю природою вказує лише про намір сторін вступити до правовідносин. В кредитному договорі зазначаються лише умови кредитування: строки, розміри надання та повернення кредиту, порядок кредитування та інші умови. Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів за кредитним договором - не надано розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати до суду докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий разом із позовною заявою з об`єктивних причин, позивач повинен про це письмово повідомити суд та зазначивши: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Всупереч цьому, позивачем не повідомлено суд причини, з яких доказ не може бути подано, не подано клопотань про витребування доказів.
Не вважається доказом і наявний в матеріалах справи розрахунок суми боргу за кредитним договором, оскільки такий не дає суду змоги перевірити, чи надавалися в дійсності кошти позичальнику (відповідачу) в кредит. З долученого до матеріалів справи розрахунку не вбачається факту користування відповідачем кредитними коштами в сумах, зазначених у розрахунку. Відображені в розрахунку часткові оплати не містять відомостей про те, ким такі оплати були здійснені та з якого рахунку.
Відповідно до ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).
Суд наголошує, що доказом надання кредиту є саме первинні документи, що підтверджують передачу коштів, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ст.13 ЦПК України).
Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Суд враховує, що у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання відповідачу коштів у кредит.
У п.5.3.4. договору факторингу №02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024, з поміж іншого визначено, що фактор, у даному випадку позивач, протягом 3 років з дати укладення цього договору має право запитувати у ТОВ «Таліон Плюс» додаткову інформацію, що стосується прав вимог.
При цьому, позивачем не було надано жодного первинного документу або іншого документу, довідки про надання позичальнику коштів за допомогою електронних платіжних систем, іншого документу, на підтвердження перерахування відповідачу коштів в розмірі, які передбачені кредитним договором.
Оскільки належних та допустимих доказів фактичної видачі грошових коштів за договором кредитної лінії №564203675 від 26.12.2021 відповідачу та користування такими коштами відповідачем матеріали справи не містять, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним договором. Відтак, за наведених обставин, у задоволенні позову слід відмовити.
У зв`язку із відмовою у задоволені позову, в силу вимог п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ТзОВ «Свеа Фінанс» (ЄДРПОУ 37616221, 04070, м.Київ вул.Іллінська, 8) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.09.2026.
Суддя: А. І. Жураковський