Справа № 159/3867/26
Провадження № 2-о/159/151/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.,
за участю секретаря Посполітак Г.О.,
заявниці ОСОБА_1 ,
представниці заявниці ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковеля в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулася до суду з заявою в якій просить встановити факт спільного проживання з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з 07.01.2023 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
22.07.2026 в судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку з витребуванням доказів.
В судовому засіданні заявниця та її представниця заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України, в судове засідання не з`явився, просить справу розглядати у його відсутності, в письмових поясненнях просить відмовити в задоволенні заявлених вимог.
Заінтересована особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 2, 7 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами 1, 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) зазначила, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернулась із заявою про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в якій вказала, що проживала із ОСОБА_4 у період з 07.01.2023 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вони є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 зазначала, що встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 їй необхідно для ініціювання питання виплати грошових коштів та отримання статусу члена сім`ї військовослужбовця.
У частині п`ятій статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Положеннями частини першої статті 16 Закону України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.
У статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 є наслідком виникнення прав у заявниці на отримання грошових коштів.
У свою чергу, проти вимог ОСОБА_1 заперечує заінтересована особа - Міністерство оборони України, представник якої вважає, що дана заява є необґрунтованою, заявлені обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.
Крім того, суд звертає увагу, що заінтересована особа ОСОБА_3 , є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , та, відповідно, має право на призначення та отримання грошової допомоги загиблого (померлого) військовослужбовця.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу пов`язується із наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.
Згідно з частиною 6 статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За таких обставин, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.259, 264, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 - залишити без розгляду.
Роз`яснити заявнику та заінтересованим особам їх право на звернення до суду у порядку позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення Волинському апеляційному суду.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складено 28.09.2026.
Головуючий: А. В. Чалий