Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.09.2026 Справа №607/3651/25 Провадження №2/607/879/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Іщука Костянтина Валентиновича до Головного управління Національної поліції в Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Головний сервісний центр МВС України, про зняття арешту з майна,
В С Т А Н О В И В:
Представник ОСОБА_1 адвокат Іщук К.В. звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, у якому просить усунути перешкоду у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом зняття арешту з усього належного ОСОБА_1 майна, що накладений за реєстраційним номером обтяження 10954249, який зареєстровано 17.03.2011 року (підстава обтяження - кримінальна справа 141-3097, 17.03.2009 року, ГУМВСУ у Львівській області, начальник відділу Желізко В.Р., обтяжувач: ГУМВСУ в Львівській області, код 08592247, заявник СУ УМВСУ в Львівській області, а саме з: будівлі гаража площею 30,6 кв.м, що розташований у м. Тернополі, гаражний кооператив «Темп», гараж НОМЕР_1 ; квартири АДРЕСА_1 ; автомобіля ЗАЗ (DAЕWOO LANOS, 2007 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, маючи намір розпорядитись належним їй рухомим та нерухомим майно, дізналась, що 17.03.2011 на все її майно було накладено арешт в рамках кримінальної справи №141-3097. Вказана кримінальна справа була розпочата 24.11.2009 СУ ГУМВС України у Львівській області за ч.3 ст.190 КК України та 06.09.2012 скерована до суду. За результатами пошуку у Єдиному державному реєстрі судових рішень було встановлено, що кримінальна справа №141-3097 завершена.
Проте позивач не притягувалась до кримінальної відповідальності у вказаній кримінальній справі та не була її учасником. Наявність обтяження майна порушує права позивача та перешкоджає останній вільно володіти, користуватись та розпоряджатись майном. Оскільки позивач позбавлена можливості реалізувати свої права у позасудовому порядку, просить позов задовольнити.
У письмових поясненнях представник третьої особи Державного підприємства «Національні інформаційні системи» щодо залучення підприємства до участі у справі заперечує. Вказує на те, що підприємство є технічним адміністратором Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та жодних реєстраційних дій у реєстрі не здійснює та не здійснювало раніше.
Згідно з письмовими поясненнями представника третьої особи ГСЦ МВС України під час перевірки станом на 03.03.2025, згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів наявна така інформація: Автомобіль (ЗАЗ LANOS, 2007 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 , кузов НОМЕР_3 перебуває під арештом, ініціатор арешту - Тернопільський міський відділ ДВС, номер вихідного листа ДВС арешту №39586-16 від 06.11.2012 року (електронна картка арешту перенесена із регіональної бази даних АІС «Автомобіль», де арешт був внесений датою 06.11.2012 працівниками УДАІ УМВС в Тернопільській області), інша інформація, в тому числі про причини арешту відсутня. Згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів із вищевказаним транспортним засобом проводились наступні реєстраційні операції: ЗАЗ LANOS, 2007 року випуску, д.н.з НОМЕР_4 , кузов НОМЕР_3 , власник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації 25.07.2007. 21.03.2017 вищевказаний транспортний засіб перереєстрований у зв`язку із втратою свідоцтва про реєстрацію, видано інші державні номерні знаки - НОМЕР_5 . Первинна інформація в регіональну базу даних АІС «Автомобіль» про постановку в арешт була внесена у 2012 році УДАІ УМВСУ в Тернопільській області та перенесена у 2017 року працівниками регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області 21.03.2017 в Єдиний державний реєстр транспортних засобів. Орган, який ініціював постанову про арешт - Тернопільський міський відділ ДВС. ГСЦ МВС та його структурні підрозділи регіональні сервісні центри та територіальні сервісні центри не є правонаступниками ДАІ та не наділені правом скасовувати арешти накладені відповідно до рішень суду, постанов ДВС, органів дізнання та слідства. З огляду на позовні вимоги, регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Тернопільській області (філія ГСЦ МВС) не порушував (не порушує) та не оспорює права чи законні інтереси позивача, а також не створює перешкод позивачу у користуванні належному їй на праві приватної власності транспортного засобу.
У відзиві на позов представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що на правовідносини, пов`язані із розв`язанням питання про припинення арешту майна позивача, поширюються норми КПК України 1960 року. Положеннями цього Кодексу передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства чи судового розгляду лише в межах провадження у кримінальній справі. Згідно з інформацією, що була надана Слідчим управління ГУНП у Львівській області, дана кримінальна справа № 141-3097 від 17.03.2009, яка була порушена СУ УМВС України Львівській області за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст.19 КК України, 06.09.2012 скерована до суду в порядку ст. 232 КПК України (в редакції 1960 року), відтак відсутня можливість надання інформації щодо накладеного арешту. Відомості за вказаним фактом до ЄРДР не вносилися. Відтак надати інформацію щодо підстав накладення арешту на нерухоме майно у кримінальній справі № 141-3097 від 17.03.2009 неможливо. Крім того, арешт було накладено слідчим Слідчого управління ГУМВС України у Львівській області, відтак ГУНП у Львівській області жодних протиправних дій щодо порушення законних прав та інтересів позивача не вчиняв. ГУНП у Львівській не було ініціатором щодо накладення обтяження, тому не є суб`єктом, який зможе відновити ймовірне, на думку позивача, порушене право власності, оскільки не вчиняв жодних дій, які б його порушували.
Ухвалою суду від 07.10.2025 до участі у справі залучено співвідповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України.
Ухвалою суду від 25.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивач адвокат Іщук К.В. в судовому засіданні 22.09.2026 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Львівській області Паїк М.В. в судове засідання 22.09.2026 не з`явилась. Подала заяву про розгляд справи без її участі, щодо задоволення позовних вимог заперечила.
Представник відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в судове засідання 22.09.2026 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомив.
Представник третьої особи Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в судове засідання 22.09.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомив.
Представник третьої особи ГСЦ МВС України Андрощук В.В. в судове засідання 22.09.2026 не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 10:00 год. 29.09.2026.
Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, керуючись такими міркуваннями.
Судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває гараж загальною площею 30,6 кв.м, розташований у гаражному кооперативі «Темп», м. Тернопіль, гараж НОМЕР_1 , квартира АДРЕСА_1 .
17.03.2011 реєстратором Львівська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження, тип обтяження арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10954249, підстава обтяження кримінальна справа 141-3097, 17.03.2009, ГУМВСУ у Львівській області, начальник відділу СУ Желізко В.Р., об`єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_1 , обтяжувач ГУМВС України у Львівській області, заявник СУ ГУМВС України у Львівській області.
Зазначене вище підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №373339638 від 08.04.2024.
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , 21.03.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль ЗАЗ (DAЕWOO, 2007 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_7 .
Відповідно до листів Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції у Львівській області №73Аз/21/01/2024 від 06.08.2024, №47866-2024 від 08.10.2024 згідно з контрольними журналами обліку злочинів та осіб, що їх скоїли УІАП ГУНП у Львівській області кримінальна справа №141-3097 порушена СУ ГУМВС України у Львівській області 24.11.2009 за ст. 190 ч.3 КК України. 06.09.2012 вказана кримінальна справа в порядку ст. 232 КПК України (в редакції 1960 року) скерована до суду. Рішення суду в УІАП ГУНП у Львівській області по даній кримінальній справі не надходило.
Відповідно до листа Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області №39447-2025 від 10.03.2025 кримінальна справа №141-3097 від 17.03.2009, яка була порушена СУ УМВС України у Львівській області за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, 06.09.2012 скерована до суду в порядку ст. 232 КПК України (в редакції 1960 року). Відомості за вказаним фактом до ЄРД не вносилися. Відтак, надати інформацію щодо підстав накладення арешту на нерухоме майно у кримінальній справі №141-3097 від 17.03.2009 неможливо.
Відповідно до листа Залізничного районного суду м. Львова від 10.06.2025, кримінальна справа № 1309/9648/12 (141-3090) відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст.255; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст. 191; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст. 190; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366; ч. 3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.357; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч. 3, ч. 4 ст.358 КК України; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.1 ст.255; ч. 3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч. 3 ст.209; ч. 3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.190; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.357; ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ч. 4 ст.358; 4ст. 190, ч.3, ч.4 ст.358, ч.2 ст.366 КК України; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч. 4 ст.190; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, 4.2 ст.357; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28, ч. 3, ч. 4 ст.358; ч.4 ст. 190, ч.3, ч. 4 ст.358, ч.2 ст. 366 КК України; ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 за ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28. ч.4 ст.190; ч. 2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.357; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч. 3, ч. 4 ст.358 КК України; ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч. 3 ст.209, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366; ч.4 ст. 190,ч. 3, ч.4 ст.358 КК України; ОСОБА_24 за ч.1 ст.255; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.191; ч.2 ст.27, ч.4 ст.28. ч.3 ст.209; ч.2 ст.27. 4.4 ст.28, ч.2 ст.366 КК України; ОСОБА_25 ч.2 ст. 27, ч.3 ст.191; ч.2ст.27, ч. 2 ст. 209 ч.2 ст.27, 4.2 ст. 366; ч.3 ст.190; ч.3, ч. 4 ст.358 КК України та ОСОБА_26 за ч.4 ст.190,ч. 3, 4.4 ст. 358, ч.2 ст.383 КК України, знаходиться на розгляді в с. Палюх Н.М. ОСОБА_1 не є стороною (учасником) даної кримінальної справи.
Відповідно до листа Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області №201519-2025 від 23.06.2025, 24.11.2009 СУ ГУ МВС України у Львівській області за ст. 190 ч. 3 КК України порушена кримінальна справа №141-3097. За результатами проведення досудового слідства дана кримінальна справа 06.09.2012 скерована до суду в порядку ст. 232 КПК України (в редакції 1960 року). Рішення суду до УІАП ГУНП у Львівській області не надходило. Крім того, згідно наявних даних УІАП ГУНП у Львівській області гр. ОСОБА_27 до кримінальної відповідальності, в межах вказаної кримінальної справи, не притягувалась.
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу 14.08.2025 зареєстровано транспортний засіб ЗАЗ LANOS, 2007 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 (попередній номерний знак НОМЕР_8 ), кузов НОМЕР_3 за ОСОБА_28 , на підставі договору купівлі продажу №8484/25/1/006934 від 10.08.2025.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.09.2026 у справі №462/9348/25 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Іщука Костянтина Валентиновича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту на все належне ОСОБА_1 майно, накладеного за реєстраційним номером обтяження 10954249, який зареєстрований 17.03.2011 (підстава обтяження: кримінальна справа 141-3097, 17.03.2009 ГУМВСУ у Львівській області, начальник відділу СУ Желізко В.Р.; обтяжувач ГУМВС України у Львівській області, код 08592247 Львівська область, м. Львів, Генерала Григоренка, 3; заявник СУ ГУМВС України у Львівській області). Роз`яснено право звернутись до суду з позовом про зняття арешту майна в порядку цивільного судочинства.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед інших, припинення дії, яка порушує право.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Встановлено, що арешт на належне боржнику майно було накладено постановою начальника відділу Слідчого управління ГУМВС України у Львівській області під час здійснення досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року.
Згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Отже, справа про скасування арешту майна, накладеного постановою начальника відділу слідчого управління відповідно до положень КПК 1960 року, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №2-3392/11 (Постанова від 24.04.2019 року).
Відповідно до пункту 21.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року (справа №727/2878/19, провадження №14-516цс19) спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Таким чином, дана справа повинна розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як визначено у статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що позивач не є підозрюваною, обвинуваченою, засудженою чи будь-яким іншим учасником у кримінальній справі №141-3097, в межах якої накладено арешт на її майно.
Відповідачами не доведено, що наявні підстави для продовження існування заходу забезпечення у виді арешту майна у рамках кримінального провадження. У той час як існування відповідного обтяження фактично позбавляє позивачку права вільно розпоряджатися належним їй майном.
Враховуючи те, що питання про зняття арешту не вирішене у кримінальній справі, внаслідок чого вона, як власник, позбавлена можливості в повному обсязі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, суд дійшов висновку, що права ОСОБА_1 підлягають судовому захисту шляхом зняття арешту з нерухомого майна, що накладений за реєстраційним номером обтяження 10954249, який зареєстровано 17.03.2011 року (підстава обтяження - кримінальна справа 141-3097, 17.03.2009 року, ГУМВСУ у Львівській області, начальник відділу Желізко В.Р., обтяжувач: ГУМВСУ в Львівській області, код 08592247, заявник СУ УМВСУ в Львівській області, а саме: будівлі гаража площею 30,6 кв.м, що розташований у м. Тернополі, гаражний кооператив «Темп», гараж НОМЕР_1 ; квартири АДРЕСА_1 .
В частині зняття арешту з рухомого майна автомобіля ЗАЗ (DAЕWOO LANOS, 2007 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , суд відмовляє, оскільки вказаний транспортний засіб у серпні 2025 року відчужений іншій особі та не перебуває у власності позивача, а отже в цій частині права позивача не порушені.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Зняти арешт із майна належного ОСОБА_1 , що накладений за реєстраційним номером обтяження 10954249, який зареєстровано 17.03.2011 року (підстава обтяження - кримінальна справа 141-3097, 17.03.2009 року, ГУМВСУ у Львівській області, начальник відділу Желізко В.Р., обтяжувач: ГУМВСУ в Львівській області, код 08592247, заявник СУ УМВСУ в Львівській області, а саме: будівлі гаража площею 30,6 кв.м, що розташований у м. Тернополі, гаражний кооператив «Темп», гараж НОМЕР_1 ; квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ: 40108833, адреса місцезнаходження: площа Генерала Григоренка, 3, м. Львів.
Відповідач: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, код ЄДРПОУ: 08592247, адреса місцезнаходження: площа Генерала Григоренка, 3, м. Львів.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», код ЄДРПОУ: 39787008, адреса місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головний сервісний центр МВС, код ЄДРПОУ: 40109173, адреса місцезнаходження: вул. Лук`янівська, 62, м. Київ.
Рішення складено та підписано 29.09.2026.
Головуючий суддя П. Я. Стельмащук