Справа № 274/3433/26
Провадження № 2/0274/2641/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
"29" вересня 2026 р. м. Бердичів
БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Айрапетян А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» через підсистему «Електронний суд», звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №8208279 від 14.11.2019 у розмірі 34000 гривень та судові витрати.
Короткий виклад доводів позову
Позовна заява ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» обґрунтована тим, що 14.11.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 8208279 відповідно до якого відповідачці надані кредитні кошти в сумі 10000 грн на умовах строковості, платності, зворотності.
20.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги 47-МЛ за яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідачки.
Сума боргу відповідачки перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» складає 34000 грн, із якої прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 10000 грн, заборгованість по відсотках - 18000, прострочена комісія 1000 грн, 5000 грн - заборгованість за штрафами.
Вказану суму боргу позивач просить стягнути із відповідачки.
Відзив на позовну заяву відповідачка не подавала.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 20.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Сторони у судове засідання не з`явилися.
Представник позивача адвокат Усенко М. І. на адресу суду надіслав клопотання, в якому просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав. Крім того, у позовній заяві міститься згода представника позивача про ухвалення рішення при заочному розгляді.
Відповідачка про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, шляхом публікації оголошення про виклик на вебпорталі судової влади України, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Судом, відповідно до статті 280 ЦПК України, ухвалено проводити заочний розгляд справи.
У зв`язку з неявкою учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що 14.11.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8208279, відповідно до якого відповідачці надані кредитні кошти в сумі 10000 грн, шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника строком на 30 днів. Комісія за надання кредиту 6000 грн. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом складають 6000 грн, які нараховуються за стандартною (базовою) ставкою 2 % в день. Договір підписаний електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором V79873.
Графік розрахунків, обумовлений сторонами на момент укладення договору, відображений у додатку №1 до кредитного договору № 8208279 від 14.11.2019, дата повернення кредиту 14.12.2019, сума кредиту 10000 грн, проценти 6000 грн, комісія - 1000 грн, загальна вартість кредиту 17000 рн. Графік підписаний електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором V79873.
З довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 ідентифікована як позичальниця за укладеним договором, оскільки акцептувала, підписавши 14.11.2029 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора V79873 направленого на номер телефону НОМЕР_1 .
З платіжного доручення 3367142 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_2 на виконання умов договору № 8208279 від 14.11.2019 були перераховані кошти у розмірі 10000 грн.
20.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 47-МЛ, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 8208279 від 14.11.2019.
Із витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 47-МЛ від 20.02.2020 вбачається, що ОСОБА_1 вказана у списку боржників за кредитним договором № 8208279 від 14.11.2019, за яким загальна сума заборгованості становить 34000 грн, із якої прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 10000 грн, заборгованість по відсотках - 18000 грн, прострочена комісія 1000 грн, 5000 грн - штраф/пеня.
Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення кредиту, складеної директором ТОВ «Мілоан» та згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 8208279 від 14.11.2019, загальна сума боргу ОСОБА_1 становить 34000 грн, із якої прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 10000 грн, заборгованість по відсотках - 18000 грн, прострочена комісія 1000 грн, 5000 грн - штраф/пеня.
01.04.2026 на адресу ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило претензію про погашення у триденний строк заборгованості за кредитним договором 34000 грн, із якої прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 10000 грн, заборгованість по відсотках - 18000 грн, прострочена комісія 1000 грн та 5000 грн заборгованість за штрафами.
Застосовані судом норми права, позиція суду
Дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до абзацу одинадцятого частини першої статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір № 8208279 від 14.11.2019 укладений між первісним кредитором та відповідачкою у електронній формі та недійсним не визнавався.
Надані докази також підтверджують набуття ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором.
Відповідачка не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву та не надала доказів про сплату боргу за кредитним договором.
Визначаючи розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки, суд виходить із такого.
Наявними у справі доказами підтверджується, що ТОВ «Мілоан», як первісний кредитор, належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 8208279 від 14.11.2019, надавши відповідачці 14.11.2019 грошові кошти у розмірі 10000 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку за кредитним договором № 8208279 від 14.11.2019 відповідачка належним чином свої зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів не виконала.
Згідно з розрахунком заборгованість відповідачки складається, зокрема, із 10000 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 1000 грн заборгованості за комісією та 5000 грн заборгованості за штрафними санкціями.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10000 грн, оскільки доказів її повернення матеріали справи не містять.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими процентами суд зазначає таке.
Позивачем заявлено до стягнення 18000 грн заборгованості за процентами.
Разом із тим, відповідно до умов кредитного договору № 8208279 від 14.11.2019 сума наданого кредиту становила 10000 грн, процентна ставка - 2 % за кожний день користування кредитом, а строк кредитування - 30 днів.
Отже, виходячи з погоджених сторонами умов кредитного договору, розмір процентів за користування кредитними коштами протягом визначеного договором строку кредитування становить: 10000 грн ? 2 % ? 30 днів = 6000 грн.
При цьому пунктом 1.4 кредитного договору визначено кінцеву дату повернення кредиту -14.12.2019.
Пунктом 2.3 кредитного договору передбачено можливість продовження строку користування кредитом за умови вчинення позичальником передбачених договором дій, зокрема сплати комісії за продовження кредиту та певної частини заборгованості за кредитом. Волевиявлення позичальника щодо продовження строку кредитування відповідно до пункту 2.3.2 договору підтверджується здійсненням відповідного платежу у визначений договором спосіб.
Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідачка після спливу первісно визначеного строку кредитування вчинила передбачені договором дії для його продовження, зокрема здійснила необхідний платіж або іншим способом погодила з кредитодавцем продовження строку користування кредитом.
Таким чином, суд виходить із того, що погоджений сторонами строк кредитування закінчився 14.12.2019.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється.
Після припинення строку кредитування правовідносини сторін у частині відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання регулюються, зокрема, статтею 625 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18).
Позивачем не надано доказів погодження сторонами іншого строку кредитування, а також не заявлено вимог про стягнення грошових коштів у порядку статті 625 ЦК України.
За таких обставин правові підстави для нарахування та стягнення передбачених кредитним договором процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування, тобто починаючи з 15.12.2019, відсутні.
Отже, із заявлених позивачем 18000 грн заборгованості за процентами документально та правово обґрунтованими є лише 6000 грн, нараховані за 30-денний строк кредитування.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення решти 12000 грн заборгованості за процентами слід відмовити.
Щодо вимог про стягнення комісії та штрафних санкцій суд зазначає, що відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідачки за комісією становить 1000 грн, а за штрафними санкціями - 5000 грн.
Матеріалами справи підтверджується наявність відповідних умов кредитного договору щодо сплати комісії та штрафних санкцій, а доказів їх сплати відповідачкою суду не надано.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки за кредитним договором №8208279 від 14.11.2019, становить 22000 грн, а саме: 10000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6000 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування; 1000 грн - заборгованість за комісією; 5000 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №8208279 від 14.11.2019 у загальному розмірі 22000 грн.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення 12000 грн заборгованості за процентами, нарахованими поза межами погодженого сторонами строку кредитування, слід відмовити.
Отже, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить 22000 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої та частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягають компенсації витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1722 грн 71 коп. (22000 х 2662 грн 40 коп. х 34000 грн).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн, суд виходить із такого.
На обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір № 0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025, укладений між адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 32); акт № Д/11904 наданих послуг від 11.12.2025 про погодження витрат за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 на суму 8000 грн, яким передбачено сплату грошових коштів адвокатові протягом одного року (а.с. 33); детальний опис наданих послуг до акта № № Д/11904 від 11.12.2025, відповідно до якого адвокатом надані такі послуги: усна консультація- 30 хв, ознайомлення із матеріалами кредитної справи 2 години, погодження правової позиції 30 хв, складення позовної заяви - 3 години 30 хв, подання позовної заяви 1 шт., (а.с. 34), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 (а.с. 31), ордер на надання правничої допомоги від 20.10.2025 (а.с. 33).
Згідно з положеннями частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціни позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливу вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Разом із тим, відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, а також чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі впливу вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення, за умови, що відповідна заява була зроблена до закінчення судових дебатів.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для його зміни, порядок сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація й досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням між адвокатом і клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною згодою. Суд не має права змінювати його або втручатися у правовідносини адвоката та клієнта. Разом із тим суд зобов`язаний оцінити рівень витрат, що підлягають присудженню, з урахуванням фактичності таких витрат та обґрунтованості їх розміру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, що домовленості між адвокатом та клієнтом щодо розміру гонорару самі по собі не визначають розмір витрат, які підлягають компенсації іншою стороною. При вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має оцінити їх з урахуванням критеріїв, визначених процесуальним законом, зокрема співмірності таких витрат зі складністю справи, ціною позову, обсягом наданих послуг та іншими обставинами справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що погоджений сторонами договору розмір гонорару не позбавляє суд обов`язку оцінити заявлені до відшкодування витрати з урахуванням критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини при вирішенні питання про відшкодування судових витрат також виходить із того, що такі витрати мають бути фактичними, неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis, справа «East/West Alliance Limited v. Ukraine», заява № 19336/04, § 268).
У цій справі позивачем заявлено до стягнення 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу. З наданих документів убачається, що до складу зазначених витрат включено усну консультацію, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та її подання.
Суд зазначає, що правовідносини між сторонами є однотипними, справа не містить складних фактичних або правових питань та не потребує значного обсягу процесуальної роботи.
З урахуванням складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг, часу, необхідного для їх виконання, та ціни позову, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим у заявленому розмірі, а тому з урахуванням часткового задоволення позову підлягає стягненню в розмірі 2500 грн.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.
Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 4222 грн 71 коп., з яких 1722 грн 71 коп. - судовий збір та 2500 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8208279 від 14.11.2019 у розмірі 22000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 4222 гривні 71 копійку судових витрат.
У задоволенні решти позову відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення відповідачем може бути оскаржене в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Житомирського апеляційного суду.
Позивач, якому рішення не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236;
відповідачка - ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя І. Ю. Хуторна