ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 280/5275/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року (суддя - Конишева О.В.) у справі №280/5275/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и В:
Позивач звернувся до суду з позовом. в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 25.02.2022р. по 19.05.2023р. включно грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 25.02.2022р. по 19.05.2023р. включно грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою
Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26 з обґрунтуванням необхідності вирішення окремих колізій правових норм та різну практику палат КАС ВС у справах, пов`язаних зі скасуванням постанови Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023.
Предметом оскарження у справі №240/401/26 є питання застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.05.2026 зазначила, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців. Тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні правовідносини в справі №240/401/26 та у цій справі є подібними, оскільки вирішення спору фактично зводиться до застосування приписів статті 7, 265 КАС України та редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 щодо порядку обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців за період з 20.05.2023.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі, оскільки предмет спору у цій справі не стосується спірних відносин, які становлять предмет розгляду у справі №240/401/26.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
У спірному випадку, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що правовідносини, які становлять предмет розгляду цієї справи є подібними правовідносинам, що розглядаються в межах справи №240/401/26.
Такий висновок суд першої інстанції обгрунтував тим, що вирішення спору у цих справах фактично зводиться до застосування приписів статті 7, 265 КАС України та редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 щодо порядку обчислення розміру грошового забезпечення військовослужбовців за період з 20.05.2023.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для передачі справи №240/401/26 на розгляд об`єднаної палати стала необхідність вирішення окремих правових колізій, пов`язаних із застосуванням положень постанови КМУ №481 та виплату грошового забезпечення з 20.05.2023 (дата набрання чинності постановою КМУ №481).
В той же час, предмет спору у цій справі становлять правовідносини щодо виплати грошового забезпечення до 20.05.2023, тобто правовідносини в яких не може бути застосована постанова КМУ №481.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо подібності правовідносин, який став підставою для зупинення провадження у цій справі, є таким, що не відповідає обставинам справи.
З цих підстав оскаржену ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі №280/5275/26 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя О.В. Головко
суддя І.Ю. Добродняк