П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/30261/25
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І. Місце ухвалення рішення: м. Одеса
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук`янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому просить:
визнати протиправними дій Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в органах МНС України період з 14.02.2003 року по 06.04.2012 року,
зобов`язати Головного управління Національної поліції в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби в органах МНС України в період з 14.02.2003 року по 06.04.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період служби з 15.08.1995 по 01.08.2000 позивач був зарахований як курсант Харківського інституту пожежної безпеки МВС України, наказ ХІПБ МВС України від 10.08.1995 № 566 о/с та отримав спеціальне звання рядовий внутрішньої служби. В період з 01.08.2000 по 19.07.2001 позивач проходив службу на посаді інженер відділу служби, підготовки, пожежогасіння та військово-мобілізаційної роботи УДПО УМВС України в Кіровоградській області, наказ УМВС України в Кіровоградській області від 30.07.2000 №215 o/c; а з 19.07.2001 по 14.02.2003 - начальник караулу 10-ї самостійної державної пожежної частини м. Знам?янки УМВС України в Кіровоградській області, наказ УМВС України в Кіровоградській області від 31.07.2001 № 227 o/c та мав спеціальне звання лейтенант внутрішньої служби. Дані періоди служби були зараховані відповідачем до стажу служби в поліції, так як посади які обіймав позивач відносилися по номенклатурі до посад Міністерства внутрішніх справ України. В липні 2025 року позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив зарахувати до стажу служби в поліції для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та визначення тривалості чергової відпустки періодів проходження служби у підрозділах Міністерства надзвичайних ситуацій України, а саме період служби з 14.02.2003 по 06.04.2012 року, так як позивач мав спеціальне звання "майор служби цивільного захисту" та проходив службу в органі, що за своїми завданнями та функціями має ознаки правоохоронного (воєнізованого) органу. Проте, відповідач листом від 06.06.2025 року відмовив позивачу у зарахувати до стажу служб зазначених періодів служби, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в органах МНС України період з 14.02.2003 року по 06.04.2012 року, зобов`язання Головного управління Національної поліції в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби в органах МНС України в період з 14.02.2003 року по 06.04.2012 року - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що служба в органах цивільного захисту, до якого належали МНС України, має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому - до стажу служби в поліції на підставі ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Вказує, що статтею 42 цього Закону визначалося, що на особовий склад органів і підрозділів цивільного захисту поширюється Дисциплінарний статут, який затверджується законом. Разом з цим до моменту затвердження Дисциплінарного статуту органів цивільного захисту на ці органи та підрозділи було поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
Звертає увагу, що органи цивільного захисту населення, у тому числі підрозділи МНС України, на які покладались функції із забезпечення цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуації, у той час входили до системи органів Цивільної оборони України та є правонаступниками підрозділів державної пожежної охорони та військ Цивільної оборони України
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в лавах Національної поліції - ГУНП в Херсонській області.
В період служби з 15.08.1995 року по 01.08.2000 року позивач був зарахований як курсант Харківського інституту пожежної безпеки МВС України, наказ ХІПБ МВС України від 10.08.1995 № 566 о/с та отримав спеціальне звання рядовий внутрішньої служби.
В період з 01.08.2000 року по 19.07.2001 року позивач проходив службу на посаді інженер відділу служби, підготовки, пожежогасіння та військово-мобілізаційної роботи УДПО УМВС України в Кіровоградській області, наказ УМВС України в Кіровоградській області від 30.07.2000 №215 o/c; а з 19.07.2001 по 14.02.2003 - начальник караулу 10-ї самостійної державної пожежної частини м. Знам?янки УМВС України в Кіровоградській області, наказ УМВС України в Кіровоградській області від 31.07.2001 № 227 o/c та мав спеціальне звання лейтенант внутрішньої служби. Зазначені періоди служби були зараховані відповідачем до стажу служби в поліції, так як посади які обіймав позивач відносилися по номенклатурі до посад Міністерства внутрішніх справ України.
В липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Херсонській області із рапортом, в якому просив зарахувати до стажу служби в поліції для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та визначення тривалості чергової відпустки періодів проходження служби у підрозділах Міністерства надзвичайних ситуацій України, а саме період служби з 14.02.2003 року по 06.04.2012 року, оскільки позивач мав спеціальне звання "майор служби цивільного захисту" та проходив службу в органі, що за своїми завданнями та функціями має ознаки правоохоронного (воєнізованого) органу.
Листом від 06.08.2025 року №1836/2/01 -2025 Головне управління Національної поліції в Херсонській області листом від повідомило позивачу про те, що під час оголошення стажу служби в поліції, періоди проходження ним служби в підрозділах Міністерства надзвичайних ситуацій України не враховувались. Згідно з ч. 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію " до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років зараховується: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду: 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих ралах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб , які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. З вищенаведеного вбачається, що стаж служби в підрозділах Міністерства надзвичайних ситуацій України не визначений Законом як такий, що повинний зараховуватись до стажу служби в поліції. За таких обставин, зарахувати періоди служби в підрозділах Міністерства надзвичайних ситуацій України до стажу служби позивача в поліції не передбачається можливим.
Позивач не погодився із правомірністю дій відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в органах МНС України період з 14.02.2003 року по 06.04.2012 року та звернувся до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, враховуючи, що перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, визначений частиною другої статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" є вичерпним, прийшов до висновку, що незазначення в ньому служби в Міністерстві надзвичайних ситуацій України, органах та підрозділах цивільного захисту є підставою для незарахування періоду такої служби до стажу служби в поліції.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року (далі - Закон №580-VIII).
Приписами частин 1 та 2 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII) передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 1 статті 60 Закону №580-VIII встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 78 названого Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Таким чином, аналізуючи наведені вище приписи законодавства, є підстави дійти висновку, що визначення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки відбувається із розрахунку саме стажу служби в поліції, до якого враховуються виключно повні роки вислуги років.
Як вже зазначалося вище, в частині другій статті 78 Закону №580-VIII наведено виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а також служба в самій поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.
Разом з цим, Кодекс цивільного захисту України (далі КЦЗУ) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності ( ст.1 КЦЗУ).
Частинами 1-4 ст.101 КЦЗУ визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Час проходження особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.104 КЦЗУ особам, які проходять службу цивільного захисту, присвоюються спеціальні звання.
Отже, з аналізу наведених вище приписів норм права випливає, що як служба в поліції, так і служба цивільного захисту, є державною службою особливого характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період служби з 14.02.2003 по 06.04.2012 року, мав спеціальне звання «майор служби цивільного захисту», та проходив службу в підрозділах Міністерства надзвичайних ситуацій України, а саме який входив у систему цивільної оборони, відповідно до Закону України від 03.02.1993 № 2974-ХІІ «Про Цивільну оборону України» (втратив чинність 01.07.2013), тому враховуючи вищевказане, на неї поширюється дія п. 2 ч. 2 ст. 78 Закону №580-УШ, згідно якого служба в Цивільній обороні України зараховується до стажу служби в поліції, що помилково не встановлено судом першої інстанції.
При цьому, дійсно, служба цивільного захисту та військова служба є різними видами державної служби особливого характеру, а в чинному законодавстві прямо не вказано, що служба у органах та підрозділах цивільного захисту є військовою службою, однак, вважаємо, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що саме такою «прогалиною» в законодавстві є той факт, що відповідно до частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу (зі спеціальними званнями «Рядовий міліції» та «рядовий внутрішньої служби»), Збройних Сил України та Цивільній обороні України, і немає посилань на службу в органах цивільного захисту, яка має аналогічний правовий статус і виконує аналогічні обов`язки з органами Цивільної оборони України.
При цьому, зміст Положень щодо проходження служби в поліції та в органах цивільного захисту доводить, що ці служби спрямовані на захист населення, особам, які проходять службу в поліції та в органах цивільного захисту присвоюються спеціальні звання, проходження служби унормовано дотриманням Дисциплінарного статуту.
Крім цього, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб державної пожежної охорони та служби цивільного захисту та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відтак, період роботи позивача в підрозділах МНС України та ДСНС України є військовою службою в органах цивільного захисту, а тому має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, та повинна зараховуватися до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому до стажу служби в поліції.
Крім того, на даний час, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою КМУ від 16 грудня 2015 року №1052 - Державна служба України з надзвичайних ситуацій входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ, оскільки вона є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, а тому перебування на службі в органах надзвичайної ситуації зараховується до стажу служби в національній поліції також на підставі п.3 ч.2 ст. 78 Закону №580-VIII.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку що на позивача поширюється дія п. 2 ч. 2 ст. 78 Закону №580-VIII, згідно якого служба в Цивільній обороні України зараховується до стажу служби в поліції, а отже щодо наявності у позивача права на зарахування до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки, періоду перебування на службі в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України з 14.02.2003 року по 06.04.2012 року
При цьому, питання встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки є похідними від зарахованого стажу, і повинно виконуватись відповідачем, відповідно до вимог закону з урахуванням обставин встановлених у цій адміністративній справі.
Щодо посилань суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №520/2067/19, то колегія суддів зазначає, що у вказаній постанові предметом розгляду було зарахування до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугою років та надання додаткової оплачуваної відпустки та до календарної вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі, тому правовідносини у вказаних справах є відмінними від тих, що є предметом спору у цій справі.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було не повно встановлено обставини у справі та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову задоволення позову
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дій Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в органах МНС України період з 14.02.2003 року по 06.04.2012 року.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби в органах МНС України в період з 14.02.2003 року по 06.04.2012 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 29 вересня 2026 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова