П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/30095/25
Категорія 113080000 Головуючий у суді І інстанції: Андрухів В.В. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Семенюк Г.В.
суддів: Федусик А.Г.
Шляхтицький О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що відповідно до пункту №19 військового квитка серії НОМЕР_1 від 05.12.2012 він був виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такого що визнаний ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 78А (протокол ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 №77 від 11.05.2018р.). 24.07.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Александров О.О. направив адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням:- підтвердити факт виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку;- надати довідку з підтвердженням про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку; - внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку. 09.08.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Александров О.О. отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.08.2025 № 6/1477, яким фактично було відмовлено у задоволені адвокатського запиту від 24.07.2025. Одночасно було зазначено: "що для вирішення питань, які викладені в ОСОБА_2 необхідно особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою визначення ступеня придатності до військової служби, з подальшим вирішенням питання щодо виключення з військового обліку та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів". ОСОБА_1 вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року з задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає про протиправність бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 78А Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, що затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту №19 військового квитка серії НОМЕР_1 від 05.09.2012 ОСОБА_1 11.05.2018 року був виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такий, що визнаний ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 78А (протокол ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 №77 від 11.05.2018р.) (а.с.9).
В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутня актуальна інформація щодо визнання позивача непридатним до військової служби та виключення з військового обліку за станом здоров`я.
24.07.2025 представник ОСОБА_1 направив заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням: - підтвердити факт виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку; - надати довідку з підтвердженням про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку; - внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку. (а.с.10)
08.08.2025 листом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6/1477, було відмовлено у задоволені адвокатського запиту від 24.07.2025. Одночасно було зазначено: "що для вирішення питань, які викладені в ОСОБА_2 необхідно особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою визначення ступеня придатності до військової служби, з подальшим вирішенням питання щодо виключення з військового обліку та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (а.с. 13).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ані позивач, ані його представник з заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у встановленому Порядком № 559 порядку не зверталися.
П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами ч.7 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 (далі - Положення № 154).
Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, у зв`язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідача здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов`язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Частиною 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено підстави виключення з військового обліку.
Так, згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Відповідно до п. 2 Положення № 154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Виключення з військового обліку військовозобов`язаного має чітко визначений алгоритм дій, для здійснення якого Порядком № 1487 (до 05.01.2023 Порядком № 921) передбачена обов`язкова особиста присутність військовозобов`язаного у РТЦК та СП, та не обмежена лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного).
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон № 1951-VIII, в редакції станом на день виключення позивача з військового обліку).
Відповідно до положень ст.1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень ст. 2 вказаного Закону випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Статтею 16 вказаного Закону внесено зміни в Закон України "Про військовий обов`язок та військову службу", а саме: частину першу статті 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" викладено в такій редакції: " 1.Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки".
Пункт 1 частини 1 статті 3 Закону № 1951-VIII передбачає, що основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1951-VIII володільцем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - володілець Реєстру), розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Cлужба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки України (далі - розпорядник Реєстру).
Згідно з частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:
уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру;
оперативні командування;
територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
Центральне управління Служби безпеки України;
відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України.
Частина 6 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачає що органи адміністрування Реєстру:
здійснюють аналітичну обробку даних;
забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту та відповідність інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень володільця та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру.
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України.
Тобто, сам Закон № 1951-VIII визначає та покладає певні права та обов`язки на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
До того ж, як і Закон № 1951-VIII, так і Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України 28 березня 2022 року № 94, покладає обов`язок на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачені Законом № 1951-VIII відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
У той же час, відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа".
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).
Таким чином, з системного аналізу наведених вище норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що саме ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 є органом ведення Реєстру, який повноважний розглядати заяви призовників, військовозобов`язаних та резервістів з питань військового обліку, внесення та виправлення відповідних відомостей у Реєстрі.
Проте, ані позивач особисто, ані представник позивача (від імені позивача) заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, не подавали.
Матеріали справи містять адвокатський запит від 24.07.2025 року та відповідь відповідача та нього від 08.08.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
Тобто, адвокатський запит є спеціальною формою реалізації адвокатом своїх обов`язків перед клієнтом з метою отримання відомостей та доказів для надання правничої допомоги клієнту та однією із гарантій адвокатської діяльності, який подається спеціальним суб`єктом (адвокатом, що має діюче свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності) та розглядається в окремому спеціальному порядку та строки, що визначені ч. 2 ст. 24 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Зі змісту адвокатського запиту від 24.07.2025 року вбачається, що адвокат позивача просив у ІНФОРМАЦІЯ_1 : 1. Підтвердити факт виключення позивача з військового обліку; 2. Надати довідку з підтвердженням про виключення позивача з військового обліку; 3. Внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про виключення позивача з військового обліку.
Перші два питання адвокатського запиту узгоджуються з вимогами ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та відповідають меті запиту (надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту).
У той же час, пункт 3 адвокатського запиту за своїм змістом не відповідає визначенню «адвокатський запит» та меті такого запиту (надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту).
Одночасно суд акцентує увагу на тому, що зазначений адвокатський запит неможна вважати заявою, поданою адвокатом як представником позивача, до відповідача щодо внесення певних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
За таких обставин, суд доходить висновку, що ані позивач, ані його представник з заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у встановлений Порядком № 559 спосіб не зверталися.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, бездіяльність відповідача у даному випадку відповідає приписам ч.2 ст.2 КАС України, оскільки у відповідача на підставі адвокатського запиту не виникло обов`язку внесення до Реєстру будь-яких відомостей про позивача.
З урахуванням наведених вище обставин, вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку не належить до задоволення.
За таких обставин, не підлягає задоволенню й похідна вимога про зобов`язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку позивача.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року по справі № 420/30095/25, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький