П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/42100/25
Суддя першої інстанції: Свида Л.І.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м. Одеса
Повний текст судового рішення складений: 11.05.2026
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
20.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дії щодо не призначення йому пільги на оплату житлово-комунальних послуг: зобов`язання призначити йому з 01.05.2025 пільгу на оплату житлово-комунальні послуги, передбачену Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», а саме: 50-відсоткової знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є ветераном військової служби та відповідно до ч.6 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» №203/98-ВР набув права на пільги, зокрема в частині щодо 50% знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги, які отримував до 30.04.2025. Однак з 01.05.2026 відповідач протиправно припинив нарахування таких пільг на підставі п.7 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» та постанови КМУ №1553 від 31.12.2024 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389», оскільки середньомісячний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у 2025.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 позов задоволено, виходячи з того, що зміна правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення ветеранів військової служби та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін до Закону України №203/98-ВР, натомість інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про відсутність у позивача права на призначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг, посилаючись на положення п.7 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» та постанови КМУ №1553 від 31.12.2024 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389», оскільки середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу - 4240грн.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». /а.с.9/
До 01.05.2025 позивачу надавались пільги зі сплати житлово-комунальних послуг відповідно ст.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» №203/98-ВР, що не заперечується сторонами, після 01.05.2025 нарахування пільг припинено.
13.11.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із запитом, в якому просив повідомити підстави нездійснення нарахування з 01.05.2025 пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг. /а.с.8/
Листом від 19.11.2025 відповідач повідомив, що постановою КМУ №1553 від 31.12.2024 внесено зміни до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою КМУ №389 від 04.06.2015, згідно з яких пільги, зокрема, ветеранам військової служби, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Оскільки середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача в розрахунку на одну особу за шість місяців (з 01.10.2024 по 31.03.2025) перевищив величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, тому пільги на житлово-комунальні послуги автоматично не призначені. /а.с.8з.б./
Позивач, не погодившись із вказаною відмовою, вважаючи, що має право на отримання пільг зі сплати житлово-комунальних послуг, визначених п.6 ст.6 Закону України №203/98-ВР, звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» №203/98-ВР від 24.03.1998 (надалі - Закон України №203/98-ВР) визначає статус ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, та членів їхніх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві.
Згідно ст.3 Закону України №203/98-ВР держава гарантує кожному ветерану військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України рівні з іншими громадянами України можливості в економічній, соціальній, політичній сферах щодо задоволення різноманітних життєвих потреб, а також надає різні види допомоги шляхом, зокрема: надання пільг, компенсацій та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності та заслуженого відпочинку.
Відповідно до п.1 ст.5 Закону України №203/98-ВР ветеранами військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.
Пунктом 6 ст.6 Закону України №203/98-ВР визначено, що ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України надаються пільги, зокрема 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Згідно ч.4 ст.7 Закону України №203/98-ВР пільги, передбачені пунктами 6 та 11 статті 6 цього Закону, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 положення пункту 82 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI втратили чинність, як такі, що є неконституційними, відповідно до якого були внесені зміни до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», а саме статтю 7 після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту: «Пільги, передбачені пунктами 6 та 11 статті 6 цього Закону, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
У Рішенні Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Отже, з 22.05.2008 положення п.4 ст.7 Закону України №203/98-ВР не підлягають застосуванню.
Згідно з п.7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024 (надалі - Закон України №4059-IX) пільги, передбачені пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного положення Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 31.12.2024 №1553 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. №389» (надалі - постанова КМУ №1553), якою вказану постанову доповнено пунктом 1-1, що передбачає застосування в 2025 році критерію доходу сім`ї при наданні зазначених пільг. Згідно з цією постановою пільги, визначені пунктом 6 частини першої статті 6, Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» надаються ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Бюро економічної безпеки, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримував пільги на житлово-комунальні послуги, як ветеран військової служби у відповідності до п.6 ст.6 Закону України №203/98-ВР. Однак, починаючи з 01.05.2025, враховуючи внесені зміни у нормативні акти, відповідач призупинив надання йому таких пільг.
Водночас, слід звернути увагу на той факт, що норми Закону України №203/98-ВР, якими передбачено таке право позивача залишаються чинними, зміни до п.6 ст.6 вказаного Закону не вносились.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 30.11.2010 №22-рп/2010, від 27.02.2020 №3-р/2020 та від 28.08.2020 №10-р/2020 наголошував, що закони про Державний бюджет України не можуть змінювати чи обмежувати обсяг прав, гарантій і пільг, встановлених спеціальними законами, а будь-яке встановлення іншого, додаткового регулювання відносин, відмінного від предмета спеціального закону, є неприпустимим і суперечить Конституції України (ст. ст.6, 19, 130).
Також, слід врахувати, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення пільг із застосуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції щодо того, що зміна правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін до Закону України №203/98-ВР, а інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.
Таким чином, застосування пенсійним органом критерію середньомісячного доходу сім`ї для припинення нарахування пільг позивачу, визначених п.6 ст.6 Закону України №203/98-ВР є протиправним, оскільки звужує зміст та обсяг його конституційних прав як особи, яка має статус ветерана військової служби.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв