П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/11115/25
Суддя першої інстанції: Птичкіна В.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Миколаїв
Повний текст судового рішення складений: 27.03.2026
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
14.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дії щодо відмови їй у виплаті недоодержаної пенсії померлого чоловіка; зобов`язання здійснити їй виплату суми невиплаченої пенсії у розмірі 149661,45грн., що підлягала виплаті її померлому чоловіку ОСОБА_2 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі №400/13610/21 і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_2 , який перебував на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримував пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Так, судовим рішенням у справі №400/13610/21 відповідача було, зокрема зобов`язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019. У січні 2025 ОСОБА_2 помер, однак заборгованість щодо перерахунку пенсії за судовим рішенням за його життя не була виплачена. Позивачка вважає, що на підставі ст.61 Закону України №2262-ХІІ, має право на отримання недоодержаних сум пенсії її померлого чоловіка, оскільки отримує пенсію по втраті годувальника, однак відповідач протиправно відмовив їй у такому праві.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 позов задоволено виходячи з того, що позивачка, як дружина померлого ОСОБА_2 , відповідно до ст.61 Закону України №2262 має право на одержання недоотриманої суми його пенсії, нарахованої на виконання судового рішення.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що в травні 2025 ОСОБА_1 звернулася до управління із заявою від 22.05.2025 №8756/8 щодо виплати недоотриманої пенсії, яка була нарахована за життя її чоловіку. Оскільки, зазначена заява надійшла у встановленому законодавством порядку, її було прийнято до виконання, у зв`язку з чим, позивачці здійснюється виплата заборгованості на виконання судового рішення у справі №400/13610/21, в межах наявних коштів.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який перебував на обліку у ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримував пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії № НОМЕР_1 від 19.09.2009. /а.с.26/
Судовим рішенням від 09.06.2022 по справі №400/13610/21 (набрало законної сили 11.07.2022), зокрема зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області: перерахувати ОСОБА_2 пенсію з 01.01.2018, виходячи з 71% грошового забезпечення, та виплатити відповідну суму різниці; перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно довідки Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 07.10.2021 №108/2-205, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 05.03.2019 та з урахуванням раніше виплачених сум. /а.с.5-8/
На виконання вказаного судового рішення, ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок чого розмір пенсії з 01.09.2022 становить 15007,26грн.; загальна сума різниці пенсії за період з 01.01.2018 по 31.08.2022 становить 149661,45грн., що вбачається з листа пенсійного органу від 08.09.2022. /а.с.9/
Згідно нотаріально засвідченого перекладу свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 від 22.01.2025 (видане рф), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с.10-11/
Сторонами у справі не заперечується, що сума заборгованості внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі судового рішення №400/13610/21 не була виплачена за його життя.
У травні 2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявами щодо призначення пенсії у разі втрати годувальника, яка призначена їй з 30.05.2025, а також із заявами про виплату недоотриманої суми перерахованої пенсії померлого чоловіка на виконання судового рішення у справі №400/13610/21.
Листом ГУ ПФУ в Миколаївській області від 04.08.2025 позивачку повідомлено про відсутність підстав для виплати недоотриманої пенсії, оскільки зазначені суми виплачуються якщо звернення за ними надійшло в межах 6 місяців з дати смерті пенсіонера. /а.с.14/
Позивачка, вважаючи, що пенсійним органом допущено протиправні дії щодо невиплати їй неодержаних сум пенсії померлого чоловіка, звернулася до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Частиною 2 ст.52 Закону України №1058-IV установлено, що члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 (чоловік позивачки) перебував на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (надалі - Закон України №2262-XII).
Статтею 61 Закону України №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Пунктом 4 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
У відповідності до п.9 розділу ІІ Порядку до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: свідоцтво про смерть пенсіонера; документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу; документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а зазначив, що такий висновок Верховного Суду (сформульований у справі №200/10269/19-а) стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону №1058-IV та ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2 ст.52 Закону України №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч.1 ст.61 Закону №2262-XII.
Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказаний підхід суду щодо застосування ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджено Верховним Судом у постанові від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 11.04.2024 у справі №160/26335/23.
Сторонами не заперечується той факт, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 та з 30.05.2025 отримує пенсію по втраті годувальника. Разом з тим, позивачка, в межах встановленого законодавством 6-ти місячного строку звернулася до пенсійного органу із заявою (від 22.05.2025 №8756/8) про виплату суми пенсії, недоодержаної її чоловіком за життя, та отримала відмову.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка, у відповідності до ст.61 Закону України №2262-XII, має право на отримання недоодержаних померлим чоловіком сум пенсії, а дії відповідача щодо відмови останній у такому праві є протиправними.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв