Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/645/26
Єдиний унікальний №733/992/26
Рішення
Іменем України
29 вересня 2026 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого - судді Вовченка А.В.
за участю секретаря Мошенець Л.М
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Ічня за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» та Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,
установив:
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (далі ТДВ «СК «Гардіан») та Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) про стягнення на користь ОСОБА_1 19 500 грн страхового відшкодування моральної шкоди та 234 000 грн страхового відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою годувальника. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 приблизно о 00:10 год на телефонну лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що в АДРЕСА_1 виявлено померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 . Під час огляду місця події та трупа ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, окрім садна в області правої реберної дуги спереду та ОНС, виявлено не було. За даним фактом слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202227[телефон приховано] внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Під час досудового розслідування було беззаперечно встановлено, що смерть потерпілого настала саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (наїзду транспортного засобу). Так, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 211 від 24.01.2023 року на трупі ОСОБА_3 виявлено поєднану травму тулубу та кінцівок у вигляді закритих переломів 3-7 правих ребер, перелому 11-го грудного хребця, розчавлення печінки тощо. Експертом констатовано, що зазначена травма утворилась в результаті дії сил стискання, розтягнення та тертя. При цьому ушкодження утворились за життя і не виключено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а саме: наїзду колесом автомобіля на праву нижню частину грудної клітки. Крім того, експертиза категорично виключила можливість утворення таких ушкоджень в результаті падіння потерпілого з висоти власного зросту. В ході проведення слідчих дій було встановлено ймовірно причетний до даної ДТП автомобіль. Слідчим проведено огляд автомобіля марки «Skoda Octavia tour», р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, під час якого виявлено потертість бруду на задньому лівому бризговику, а під час додаткового огляду там же було виявлено предмет, схожий на нитку синього кольору. Вказаний автомобіль визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Згідно з висновком експерта № СЕ-19-23/23354-ФХД від 11.08.2023 року фрагменти ниток, виявлені на місці події (на бризговику автомобіля), мають спільну групову належність з нитками, які входять до складу кофти потерпілого ОСОБА_3 . Цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу - автомобіля марки «Skoda Octavia tour», р.н. НОМЕР_1 (VIN-код: НОМЕР_2 ), на час вчинення ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан» відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-205867209. На даний час у вказаному вище кримінальному провадженні №1202510[телефон приховано] триває досудове розслідування, яке здійснюється Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту Слідчого управління ГУНП в місті Києві. Внаслідок загибелі ОСОБА_3 позивачу (дочці) завдано матеріальну та моральну шкоду, у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідачів.
Ухвалою судді від 23 червня 2026 року по справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального провадження (а.с. 50). 08 липня 2026 року представником відповідача ТДВ «СК «Гардіан» було подане клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с. 76-77), яке ухвалою суду від 08 липня 2026 року було задоволено (а.с. 90). Ухвалою суду від 24 липня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 92).
08 липня 2026 року представником ТДВ «СК «Гардіан» Поліщук О.Г. через систему «Електронний суд» поданий відзив на позов, в якому просила відмовити в задоволенні позову виходячи з того, що станом на дату звернення до суду, належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено, що мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої було здійснено наїзд на ОСОБА_3 та що ДТП сталась при участі забезпеченого ТДВ «СК «Гардіан» автомобіля марки «Skoda» модель «Octavia tour», р.н. НОМЕР_1 . При цьому, як зазначено в позовній заяві, жодній особі не повідомлено про підозру, обвинувальний акт не складено, вирок суду відсутній. Висновок комплексної судової медико-автотехнічної експертизи №34 не підтверджує причетність даного автомобіля «Skoda Octavia tour» до ДТП, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_7. Експертиза встановила лише абстрактну сумісність характеру травми з механізмом наїзду колесом автомобіля взагалі, проте не ідентифікувала автомобіль «Skoda Octavia tour» як джерело цієї травми саме через відсутність на ньому слідів, які неодмінно мали б залишитися при такому наїзді. Висновок експерта № СЕ-19-23/23354-ФХД від 11.08.2023 року, яким встановлено, що волокна, виявлені на бризковику автомобіля «Skoda Octavia tour», «мають спільну групову належність з нитками, які входять до складу кофти потерпілого». Але сама по собі експертиза не виключає походження волокон з інших джерел і не підтверджує, що саме одяг ОСОБА_3 контактував із бризковиком саме цього автомобіля в момент смерті. Показання очевидців прямо суперечать версії про наїзд транспортного засобу на місці, де було виявлено тіло ОСОБА_3 . Згідно з протоколом огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_7 «слідів протектора, уламків скла, пластику та інших слідів, які б вказували на дорожньо-транспортну пригоду, виявлено не було». Жодний із допитаних свідків ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) не був очевидцем самої ДТП та не підтвердив факту наїзду вказаного вище транспортного засобу на потерпілого. Згідно з висновком судово-токсикологічної експертизи №1377, у крові потерпілого ОСОБА_3 виявлено етанол у концентрації 4,0 проміле, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп`яніння. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У даній справі сукупність доказів (категорична відмова експертів підтвердити причетність саме цього автомобіля; відсутність на автомобілі будь-яких слідів ДТП; відсутність на місці події слідів наїзду; лише групова, а не індивідуальна належність волокон) свідчить про те, що версія про причетність автомобіля «Skoda Octavia tour» не є більш вірогідною, ніж протилежна версія, а отже, не може вважатися встановленою навіть за зниженим цивільно-процесуальним стандартом доказування. Відповідач не заперечує, що відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, завдану таким джерелом, є безвинною відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України. Проте презумпція безвинної відповідальності володільця джерела підвищеної небезпеки застосовується лише тоді, коли встановлено сам факт завдання шкоди саме цим конкретним джерелом підвищеної небезпеки. Безвинна відповідальність стосується виключно питання вини заподіювача шкоди - вона жодним чином не звільняє позивача від обов`язку довести, що шкоду завдано саме тим джерелом підвищеної небезпеки. Оскільки такий причинний зв`язок не доведений, а навпаки спростовується наявними у справі доказами, обов`язок з відшкодування шкоди не може бути покладений на ТДВ «СК «ГАРДІАН». Окрім цього, заявлений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є необґрунтованим та завищеним, а отже, у разі задоволення позовних вимог він підлягає зменшенню в порядку ст. 137 ЦПК України (а.с. 58-75).
04 серпня 2026 року представником відповідача МТСБУ Гусєвим П.В. через систему «Електронний суд» поданий відзив на позовну заяву, в якому заперечує також проти задоволення позовних вимог та просить відмовити (а.с. 101-118).
Що стосується даного відзиву, то відповідно до ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2026 року визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогамст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відтак, останнім днем встановленого судом строку на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням вихідних днів є 09 липня 2026 року.
Між тим, представником відповідача МТСБУ Гусєвим П.В. відзив на позовну заяву до суду подано лише 04 серпня 2026 року.
Частиною сьомою статті 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази.
Згідно статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем МТСБУ 24 червня 2026 року отримано копію ухвали суду про відкриття провадження та в якій відповідачу було роз`яснено його право подачі відзиву на позовну заяву та строк його подачі, що становив п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали.
Враховуючи, що строк в межах якого може бути подано відзив на позовну заяву сплив, оскільки відзив подано до суду після закінчення цього строку, а також беручи до уваги відсутність клопотання про поновлення строку його подачі, суд не знайшов підстав для поновлення відповідного строку, а тому відсутні підстави для прийняття відзиву на позовну заяву.
06 серпня 2026 року представником позивача ОСОБА_16 через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якому категорично не погоджується з правовою позицією відповідачів, так як вказані у відзивах доводи є маніпулятивними, прямо суперечать наявним матеріалам кримінального провадження та ігнорують принципи цивільного судочинства. Твердження про те, що смерть ОСОБА_3 могла настати внаслідок звичайного падіння через алкогольне сп`яніння повністю спростовуються висновком судово-медичної експертизи трупа № 211. Медичний експерт категорично виключив можливість утворення таких травм від падіння, зазначивши, що утворення тілесних ушкоджень є характерним саме для дорожньо-транспортної пригоди, а саме: наїзду колесом автомобіля на праву нижню частину грудної клітки. Відповідач ТДВ «СК «Гардіан» вказує, що знайдена на бризговику автомобіля «Skoda» нитка має лише «групову належність» до кофти потерпілого, що нібито не є індивідуальним доказом. Але ця нитка синього кольору була виявлена на задньому лівому бризговику автомобіля, який безпосередньо в ніч ДТП від`їжджав від місця, де згодом знайшли тіло ОСОБА_3 . Також відсутність обвинувального вироку або постанови про закриття справи не є перешкодою для розгляду цивільного позову. У цивільному судочинстві діє стандарт «вірогідності доказів», згідно з яким обставина вважається встановленою, якщо надані стороною докази є більш вірогідними (переконливими), ніж докази на їх спростування. Якщо суд у даній справі дійде висновку, що доказів (збіг волокон, свідчення про присутність авто на місці) достатньо для ідентифікації автомобіля марки «Skoda Octavia tour» за стандартом вірогідності, безальтернативно несе ТДВ "СК "Гардіан". Якщо цих доказів недостатньо для точної ідентифікації конкретного ТЗ, тоді діє правило підпункту «а» пункту 41.1 ст. 41 Закону №1961 IV: шкоду, заподіяну невстановленим транспортним засобом, відшкодовує МТСБУ. Таким чином, тимчасова невизначеність у кримінальному провадженні не може бути підставою для залишення неповнолітньої потерпілої дитини ОСОБА_1 без законодавчо гарантованого відшкодування, оскільки механізм регресу повністю захищає майнові права обох відповідачів у майбутньому (а.с. 131-134).
В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, письмово просили справу розглянути у їх відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача ТДВ «СК «Гардіан» в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без їх участі, просила відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 з викладених у відзиві підстав.
Представник відповідача МТСБУ також в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_7 приблизно о 00:10 год на телефонну лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що в АДРЕСА_1 виявлено померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 .
02 вересня 2022 року за фактом ДТП було відкрито кримінальне провадження № 1202227[телефон приховано] з кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с. 14).
Згідно довідки СВ ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області даний час по вказаному кримінальному провадженню № 1202227[телефон приховано] від 02 вересня 2022 року триває досудове розслідування, прийняття по якому рішення не є можливим у зв`язку з відсутністю доказів для притягнення суб`єкта злочину до кримінальної відповідальності (а.с. 22-25).
Відповідно до висновку експерта № 34 від 10 квітня 2024 року на трупі ОСОБА_3 виявлено поєднану травму тулубу та кінцівок у вигляді закритої травми тулубу у формі закритих переломів 3-7 правих ребер, перелому тіла 11-го грудного хребця, розчавлення печінки, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею, саден на передній поверхні правої частини грудної клітки; травми кінцівок у формі садна на лівій гомілці. Зазначена поєднана травма голови, тулуба та кінцівок утворилась в результаті дії сил стискання, розтягнення та тертя; при цьому ушкодження утворились за життя і не виключено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а саме: наїзду колесом автомобіля на праву нижню частину грудної клітки. Характер отриманих ушкоджень суперечить можливості їх утворення в результаті падіння з висоти власного зросту та ударів о виступаючі предмети. У крові потерпілого ОСОБА_3 виявлено етанол у концентрації 4,0 проміле, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп`яніння. Весь комплекс тілесних ушкоджень міг утворитись в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі в результаті наїзду колесом автомобіля на праву нижню частину грудної клітки, коли ОСОБА_3 знаходився лежачи на спині (а.с. 17-19).
Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 28).
Як убачається з інформації про коло осіб першого ступеня споріднення по відношенню до загиблого ОСОБА_3 входили: батько - ОСОБА_9 (помер), мати - ОСОБА_10 (померла), дружина - ОСОБА_11 (розлучена), дитина - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитина - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дитини - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 26-на звороті).
Померлий ОСОБА_3 доводився батьком позивачці ОСОБА_1 (а.с. 33).
Згідно повідомлення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 05.06.2024 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 42).
З матеріалів справи також убачається, що в ході проведення слідчих дій було встановлено ймовірно причетний до даної ДТП автомобіль. Слідчим проведено огляд автомобіля марки «Skoda Octavia tour», р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, власником якого являється ОСОБА_4 , та в ході якого виявлено потертість бруду на задньому лівому бризговику, а під час додаткового огляду там же було виявлено предмет, схожий на нитку синього кольору.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19-23/23354-ФХД від 11.08.2023 року фрагменти ниток, виявлені на місці події (на бризговику автомобіля), мають спільну групову належність з нитками, які входять до складу кофти потерпілого ОСОБА_3 .
Вказаний автомобіль визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні № 1202227[телефон приховано] від 02 вересня 2022 року.
14.06.2024 року ОСОБА_11 , яка доводиться матір`ю позивачці (а.с. 33), направила до ТДВ "СК "Гардіан" повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду від ІНФОРМАЦІЯ_7, в результаті якої загинув ОСОБА_3 (а.с. 36), а також заяви про виплату страхових відшкодувань (а.с. 36 - на звороті, 37).
Згідно наданих ТДВ "СК "Гардіан" відповідей остаточне рішення по даній страховій справі ще не прийнято, розрахунок не проводився, справа перебуває на розгляді (а.с. 37-на звороті, 38).
Із матеріалів справи убачається, що відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-205867209 від 15 вересня 2021 року, забезпеченим транспортним засобом визначено автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , страхувальником за даним договором визначено ОСОБА_4 (а.с. 72 - на звороті).
Таким чином, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 ,,застрахована на день події у ТДВ "СК "Гардіан", що не заперечується сторонами.
У справі, що перебуває на розгляді суду, між сторонами виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Ці правовідносини урегульовано нормами ЦК України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки(ч. 2 ст. 1167 ЦК України).
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-ІV).
Зокрема ст. 3 Закону №1961-ІV передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону №1961-ІV).
За ст. 6 Закону №1961-ІV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Ст. 22 Закону №1961-ІV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого (пункт 23.1 статті 23 Закону).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Таким чином обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом №1961-ІV порядку. При цьому наявність чи відсутність у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому навіть відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 208/4598/21.
Судом встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Skoda Octavia tour», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан». Разом з тим сам по собі факт наявності договору страхування щодо зазначеного транспортного засобу не є достатнім для покладення на страховика обов`язку щодо відшкодування шкоди.
У даному випадку судом не встановлено належними та достатніми доказами, що саме автомобіль «Skoda Octavia tour», д.н.з. НОМЕР_1 був транспортним засобом, яким здійснено наїзд на ОСОБА_3 . Сам факт перебування цього автомобіля в полі зору органу досудового розслідування, як ймовірно причетного до ДТП, наявність на ньому пошкоджень, а також виявлення фрагментів ниток, які мають спільну групову належність із нитками одягу потерпілого, не є достатніми для достовірного встановлення факту наїзду саме цим транспортним засобом. При цьому висновками експертів не підтверджено категорично, що тілесні ушкодження потерпілого утворилися внаслідок наїзду саме даним автомобілем. А тому суд не може покласти в основу рішення припущення про те, що саме автомобіль «Skoda Octavia tour», д.н.з. НОМЕР_1 спричинив смерть потерпілого ОСОБА_3 .
При цьому положення Закону України №1961-IV передбачають здійснення МТСБУ регламентної виплати, зокрема, у разі заподіяння шкоди невстановленим транспортним засобом.
Тобто, невстановлення конкретного автомобіля не може автоматично ототожнюватися з доведеністю причетності саме автомобіля, який був лише запідозрений органом досудового розслідування.
Таким чином, відсутність належних і достатніх доказів причетності автомобіля «Skoda Octavia tour», д.н.з. НОМЕР_1 до ДТП виключає підстави для покладення обов`язку зі здійснення страхового відшкодування на ТДВ «СК «Гардіан» як страховика цивільно-правової відповідальності власника саме цього транспортного засобу.
При цьому суд враховує, що відповідно до Закону №1961-IV страховик відшкодовує шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, за наявності передбачених законом підстав, а МТСБУ здійснює регламентні виплати у випадках, визначених статтею 41 цього Закону.
З матеріалів справи, зокрема висновків експертів, убачається, що тілесні ушкодження, від яких настала смерть ОСОБА_3 , могли утворитися внаслідок наїзду колеса транспортного засобу на потерпілого.
Отже, у даному випадку має місце заподіяння шкоди невстановленим транспортним засобом.
Відповідно до підпункту «б» пункту 41.1 статті 41 Закону України №1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду, заподіяну, зокрема, невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, заподіяної майну та навколишньому природному середовищу.
Тобто, невстановлення конкретного транспортного засобу в цьому випадку не усуває обов`язку МТСБУ, а навпаки є передбаченою законом підставою для здійснення регламентної виплати.
Враховуючи те, що ДТП, внаслідок якої загинув батько позивача, є страховим випадком, а тому в страховика виник обов`язок виплатити страхове відшкодування за завдану забезпеченим транспортним засобом шкоду, яка пов`язана зі смертю потерпілого.
Постанова Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 184/1461/20-ц (провадження № 61-14226св21)
Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди має, зокрема, дитина потерпілого.
Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею 18 років, а якщо вона є учнем або студентом - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років.
Судом встановлено, що на момент смерті батька дочці ОСОБА_3 - ОСОБА_1 було 13 років.
Отже, на дату ДТП вона була неповнолітньою дитиною померлого та мала право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок втрати годувальника.
При цьому право дитини на таке відшкодування не залежить від встановлення вини конкретного водія, оскільки у цій справі застосовується спеціальний механізм регламентної виплати МТСБУ у зв`язку із заподіянням шкоди невстановленим транспортним засобом.
Відповідно до п. 27.2 ст. 27 Закону №1961-IV страховик, а у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.
Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
На день дорожньо-транспортної пригоди - 02 вересня 2022 року мінімальна заробітна плата становила 6500 грн, а тому гарантований мінімальний розмір такої виплати становить 234 000 грн (6500 ? 36).
Також з матеріалів справи вбачається, що на момент смерті батька позивачка ОСОБА_15 була неповнолітньою, ІНФОРМАЦІЯ_6 , та на дату ДТП їй виповнилося 13 років.
При цьому інші діти померлого - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на момент смерті батька були повнолітніми. Доказів того, що зазначені особи є непрацездатними утриманцями померлого або мають інші передбачені статтею 1200 ЦК України підстави для отримання відшкодування, матеріали справи не містять.
За таких обставин єдиною встановленою судом особою, яка має право на відшкодування шкоди у зв`язку зі смертю годувальника, є позивачка ОСОБА_15 .
Відтак мінімальний гарантований розмір регламентної виплати у зв`язку з втратою годувальника підлягає виплаті позивачці у повному розмірі - 234 000 грн.
Відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону №1961-IV страховик, а у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).
Загальний розмір такого страхового відшкодування стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Судом встановлено, що на день настання страхового випадку мінімальна заробітна плата становила 6500 грн.
Отже, загальний розмір регламентної виплати моральної шкоди становить 78 000 грн (6500 грн ? 12).
Судом встановлено, що померлий мав чотирьох дітей, у тому числі позивачку ОСОБА_1 .
Враховуючи положення п. 27.3 ст. 27 Закону №1961-IV про виплату такого відшкодування рівними частинами, частка позивачки становить 19 500 грн (78 000 грн : 4).
Отже, позовна вимога про стягнення з МТСБУ моральної шкоди, заподіяної смертю батька, у розмірі 19 500 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з МТСБУ страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, та моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я, а також смертю фізичної особи, а тому розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України та стягнути з стягнути з МТСБУу дохід держави 2 535,00 грн судового збору, що становить 1% від задоволеної суми позову.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» та Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, задовольнити частково.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» відмовити
Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у зв`язку із втратою годувальника в розмірі 234 000 (двісті тридцять чотири) гривні 00 копійок та 19 500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті батька, а всього 253 500 (двісті п`ятдесят три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України у дохід держави 2 535 (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень 00 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_15 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», місце розташування: вул. Саксаганського, 96, м. Київ, ЄДРПОУ 35417298.
Відповідач: Моторно (транспортне) страхове бюро України, місце розташування: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, ЄДРПОУ 21647131.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.
Суддя А. В. Вовченко