29.09.26
22-з/812/71/26
Провадження № 22-з/812/71/26
УХВАЛА
29 вересня 2026 року м. Миколаїв
справа № 486/1494/25
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О.,
із секретарем судового засідання Повертайленко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про роз`яснення постанови Миколаївського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Південноукраїнської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області, ухвалене 05 грудня 2025 року під головуванням судді Далматової Г.А., повне судове рішення складено 05 грудня 2025 року,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2025 року Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Південноукраїнської міської ради (далі КП «ЖЕО») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 грудня 2025 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП «ЖЕО» заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 березня 2023 року по 01 липня 2025 року у розмірі 22898 грн 93 коп. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КП «ЖЕО» в рівних частках судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп., тобто по 757 грн 00 коп. судового збору.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 грудня 2025 року залишено без змін.
26 травня 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку подали до апеляційного суду заяву про роз`яснення судового рішення, в якій зазначали, що ними під час апеляційного перегляду подавались клопотання: дослідження первинних бухгалтерських документів, перевірки достовірності протоколу зборів співласників, справжності підписів у документах, призначенні судової експертизи, витребування оригіналів документів, направлення справи на новий розгляд та зверталася увага апеляційного суду на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції. Разом з тим у постанові Миколаївського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року відсутні чіткі та достатні мотиви з яких підстав він дійшов висновку: про можливість залишення рішення суду першої інстанції без змін, про відсутність необхідності перевірки достовірності документів, покладених в основу нарахувань; з яких мотивів визнав достатнім доказом розрахунок КП «ЖЕО» без дослідження первинних бухгалтерських документів, відмовив у призначенні експертизи та перевірці доводів щодо можливих ознак недостовірності документів; з яких мотивів доводи щодо законності зборів співласників та повноважень управителя були визнані такими, що не стосуються предмету спору, незважаючи на те, що зазначені документи покладені в основу виникнення спірних правовідносин та з яких підстав відмовив у направленні справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того 08 вересня 2026 року та 29 вересня 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали письмові пояснення та доповнення до письмових пояснень до заяви про роз`яснення постанови Миколаївського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року, в яких просили роз`яснити постанову суду також в частині висновків: щодо характеру грошового зобов`язання відповідачів, а саме: чи всі відповідачі є боржниками за одним солідарним зобов`язанням щодо всієї визначеної суми, та яку саме підставу суд визнав підставою солідарного характеру цього зобов`язання; правової підстави виникнення обов`язку зі сплати заборгованості, а саме: чи обов`язок відповідачів зі сплати визначеної заборгованості виникає з умов Договору № 41 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 27 березня 2019 року, чи суд встановив виникнення такого обов`язку незалежно від цього Договору, а виключно у зв`язку з фактичним отриманням відповідних послуг ; застосування ст. 322 ЦК України до обов`язку відповідачів з оплати послуг з управління спільним майном, а саме: чи суд застосував статтю 322 ЦК України, як безпосередню правову підставу виникнення у відповідачів грошового обов`язку перед управителем щодо оплати послуг з утримання саме спільного майна багатоквартирного будинку, та яке саме майно, обов`язок щодо утримання якого покладено на відповідачів на підставі зазначеної статті; зазначення акта-претензії для підтвердження факту та обсягу наданих послуг, а саме: чи слід розуміти висновок суду таким чином, що відсутність у споживача акта-претензії є достатньою підставою для висновку про належне надання послуг та підтвердження їх обсягу автоматично звільняє управителя від обов`язку доводити факт і обсяг, без окремого встановлення судом факту та обсягу фактично виконаних управителем робіт з управління спільним майном багатоквартирного будинку; доказового значення розрахунку заборгованості та підтвердження факту надання послуг, а саме: в частині застосування статей 12, 81 ЦПК України до висновку суду про те, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідачами не був спростований, чи слід розуміти що після надання позивачем власного розрахунку на відповідачів перейшов обов`язок доводити неправильність нарахувань, чи позивач до цього мав довести обставини, на яких ґрунтується його вимога, зокрема факт, обсяг та вартість наданих послуг; врахування бюджетного фінансування при визначенні заборгованості за послугу з управління будинком, а саме: чи слід розуміти постанову таким чином, що при визначенні суми заборгованості відповідачів судом встановлено, що вартість робіт, включених до нарахованої їм плати за управління будинком, не була профінансована за рахунок бюджетних коштів та не була включена до складу витрат, покритих за рахунок такого фінансування; встановлення правового статусу прибудинкової території як умови включення її прибирання до послуги з управління: а саме чи слід розуміти, що судом встановлено наявність зазначеної законом умови саме щодо прибудинкової території відповідачів і що ця встановлена судом обставина є підставою для включення вартості її прибирання до суми заборгованості, стягнутої з відповідачів; направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, чи всі істотні умови та обов`язкові положення передбачені типовим договором суд вважав такими, шо містяться в Договорі № 41 від 27.03.2019 року, і чи саме на підставі цього договору визначено розмір та склад плати, стягнутої з відповідачів, чи слід із постанови суду розуміти, що затверджений співвласниками кошторис на 2024 рік сам по собі був визнаний судом достатньою підставою для застосування цін з 01.01.2024-31.08.2024 9,35 грн за 1 м2 з 01.09.2024-31.10.2024 10,25 грн за 1 м2 01.11.2024-31.12.2024 11,26 грн за 1 м2 замість ціни 5,06 визначеної Договором № 41, чи суд встановив наявність окремого рішення співвласників та відповідних змін до Договору № 41, якими змінено ціну послуги.
В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 просила задовольнити заяву з урахуванням доповнень до неї.
Інші учасники справи в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином сповіщені, від заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 надійшли клопотання про розгляд заяви без їх участі.
Колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про роз`яснення судового рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Виходячи із змісту наведеної норми роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
З аналізу змісту заяви про роз`яснення судового рішення та письмових пояснень і доповнень до письмових пояснень до заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що доводи, викладені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 стосуються роз`яснення мотивів ухваленої постанови апеляційного суду, містять доводи заявників щодо незгоди з висновками апеляційного суду щодо відмови у задоволенні клопотань і мотивів їх відмови, що не є підставою для роз`яснення вказаного судового рішення.
Постанова Миколаївського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року, про роз`яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, ця постанова є мотивованою і зрозумілою, висновки суду є однозначними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про роз`яснення постанови Миколаївського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року.
У випадку незгоди заявників з ухвалою про відмову у роз`ясненні судового рішення, вони не позбавлені можливості оскаржити її в касаційному порядку.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про роз`яснення постанови Миколаївського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий: В.В. Коломієць
Судді: Т.В. Серебрякова
Н.О. Тищук