Справа №589/2813/26 Головуючий у суді у 1 інстанції - Євтюшенкова В. І.
Номер провадження 22-ц/816/2969/26 Суддя-доповідач - Петен Я.Л.
Категорія - 41
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
28 вересня 2026 року м. Суми
Суддя Сумського апеляційного суду, Петен Я.Л., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 вересня 2026 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 вересня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності.
Позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 573909 про надання споживчого кредиту від 09 квітня 2021 року у розмірі 16902 грн 19 коп., з якої 12306,01 грн тіло кредиту, 4596,18 грн відсотки за користування ним та заборгованість за кредитним договором № 6236260 від 27 грудня 2021 року у розмірі 2629 грн 90 коп., з якої 1600 грн тіло кредиту, 1029,90 грн відсотки за користування ним.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 2368 грн 56 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 889 грн 63 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням суду, ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, встановлено, що скаржником не сплачено судовий збір та не надано доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу, ТОВ «Факторинг Партнерс», а зміст апеляційної скарги не відповідає вимогам п. 3, 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі має бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Окрім того, як слідує із змісту апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, у порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено її клопотання (прохальну частину апеляційної скарги) з урахуванням положень ст. 374 ЦПК України.
Вказані вимоги закону скаржником не дотримані, в апеляційній скарзі відповідні відомості відсутні, а також не зазначено клопотання (прохальну частину апеляційної скарги) з урахуванням положень ст. 374 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Вказані вимоги закону скаржником не виконані, до апеляційної докази направлення копії апеляційної скарги позивачу, ТОВ «Факторинг Партнерс», не додані.
За приписами пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Апеляційна скарга не містить документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави про відстрочення сплати судового збору відповідно до закону.
Так, скаржник подала заяву про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що має статус внутрішньо-переміщеної особи, а її щомісячний дохід (заробітна плата) становить близько 8500 грн. Вказані кошти в повному обсязі витрачаються на винаймання житла за новим місцем проживання, оплату комунальних послуг та забезпечення мінімальних базових умов для існування. Вказує, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги в електронній формі складає 2842,27 грн, що становить понад 33% від її місячного доходу. Одноразова сплата такої суми позбавить її засобів до існування та фактично унеможливить реалізацію конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду. Просила відстрочити їй сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду. На підтвердження зазначених обставин скаржник надала довідку Пенсійного фонду України про її доходи за період з січня 2021 року по червень 2022 року, та з жовтня 2025 року по липень 2026 року.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України «Про судовий збір», яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для відстрочення сплати судового збору.
ОСОБА_1 до заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги надала лише інформацію з Пенсійного фонду України за період з січня 2021 року по червень 2022 року, та з жовтня 2025 року по липень 2026 року. При цьому скаржником не надано відомостей про доходи з Державної податкової служби України щодо наявності чи відсутності доходів за попередній календарний рік, відомостей про рух коштів по рахунках, наявність у власності рухомого, нерухомого майна та/або іншого цінного майна тощо.
Посилання скаржника на те, що вона має статус внутрішньо-переміщеної особи, саме по собі не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Зважаючи на те, що скаржник апеляційної скарги не довела існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для відстрочення сплати судового збору, заява про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягає залишенню без задоволення.
Роз`яснити, що відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає повторному зверненню до апеляційного суду з таким клопотанням, долучивши до нього відповідні документи, які б підтверджували обставини, на які посилається скаржник.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2026 року становить 3328 грн.
За змістом ч. 1, п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою, складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи, що відповідач подала апеляційну скаргу на рішення суду, яким вирішено майнову вимогу за позовом юридичної особи, відповідно за подання апеляційної скарги підлягає до сплати судовий збір у розмірі 4992 грн (3328 грн х 150%).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, апеляційний суд пропонує ОСОБА_1 сплатити судовий збір у розмірі 3993 грн 60 грн.
Реквізити для оплати:
Отримувач коштів - ГУК Сум.обл /Сумська МТГ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37970404
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримавача (МФО) 899998
Рахунок отримувача (IBAN) [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: 101 ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі _____ (номер справи), Сумський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин скаржнику слід усунути зазначені недоліки та подати до апеляційного суду уточнений екземпляр апеляційної скарги, складений з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, зазначивши повне найменування іншого учасника справи та його місцезнаходження, докази направлення копії уточненої апеляційної скарги позивачу у справі, докази сплати судового збору.
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, якщо у встановлений судом строк не будуть усунуті недоліки, визначені ухвалою щодо необхідності подання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається (ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 356, 357 ЦПК України, суддя-доповідач
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 вересня 2026 року залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 у строк не більше десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу уточненого змісту, докази направлення копії уточненої апеляційної скарги позивачу у справі, доказ оплати судового збору в сумі 3993 грн 60 грн.
Копію цієї ухвали направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного суду Я.Л. Петен