ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Марич Є.В., Суддя-доповідач: Епель О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Справа № 640/16998/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Будівельна компанія «Оверхол Україна»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових
повідомлень-рішень,
ВС Т А Н О В И В :
Історія справи.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Оверхол Україна» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2019 № [номер приховано] та від 21.08.2019 № [номер приховано].
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведена позапланова виїзна документальна перевірка, за результатами якої складено акт перевірки, висновки якого про порушення вимог Податкового кодексу України, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені податковим органом у зв`язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, та через намагання пов`язати зазначені висновки з наявними питаннями до діяльності контрагентів позивача.
Також Позивач зазначив, що контрагенти ТОВ «Вінд Прайм» і ТОВ «ТБС І К» є діючими суб`єктами господарювання, всі господарські операції з цими контрагентами мають реальний характер та підтверджені необхідними документами, оформленими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Окрім того, Позивач звернув увагу на те, що господарські операції з ТОВ «ТБС І К» були задекларовано в квітні 2016 року і уточнюючі розрахунки до них не подавались, відтак Відповідачем порушено п.102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.08.2019 № [номер приховано] та № [номер приховано].
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 та прийнято нове, яким відмовлено у задоволені позовних вимог ТОВ «БК «Оверхол Україна».
4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.04.2023 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № [номер приховано] від 21.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2022 року; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № [номер приховано] від 21.08.2019 залишено в силі.
Справу №640/16998/19 у частині оскарження податкового повідомлення-рішення № [номер приховано] від 21.08.2019 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Повертаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зауважив, зокрема, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось посилання позивача про те, що господарські операції з ТОВ «ТБС І К» було задекларовано в квітні 2016 року і уточнюючи розрахунки до них не подавались, ураховуючи зміст п.102.1 статті 102 ПК України щодо строків перевірки.
Окрім того, Суд звернув увагу, що судом апеляційної інстанції не перевірено (не досліджено) надані Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «ТБС І К» копії карток рахунків 631, 903 та платіжні доручення.
5. За результатом нового розгляду справи в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № [номер приховано] від 21.08.2019, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 № [номер приховано] контролюючий орган не мав повноважень для самостійного визначення грошових зобов`язань ТОВ «БК «Оверхол Україна» за цей період з огляду на сплив строку, передбаченого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
Окрім того, суд звернув увагу на те, що господарські операції з ТОВ «ТБС І К» відображено ТОВ «БК «Оверхол Україна» в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 903 К-т 631 відображено придбання послуг у сумі 70 000,00 грн; Д-т 6415 К-т 631 відображено податковий кредит з ПДВ у сумі 14 000,00 грн; Д-т 631 К-т 311 відображено зарахування аванса постачальнику у сумі 84 000,00 грн та згідно картки рахунку 631 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.
Також суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання контролюючого органу на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2017 у справі № 1-кп/337/182/2017, яким керівника ТОВ «ТБС І К» визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, оскільки господарсько-фінансові взаємовідносини позивача та ТОВ «ТБС і К» в ході вищенаведеного кримінального провадження не досліджувалися та у вказаному вироку правової оцінки їм надано не було.
6. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити, наполягаючи на безтоварності господарських операцій між Позивачем та його контрагентами ТОВ «Вінд Прайм» і ТОВ «ТБС І К».
Стверджуючи про нереальність господарських операції між Позивачем з ТОВ «ТБС І К», Апелянт посилається на наявність вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2017 у справі № 1-кп/337/182/2017, яким керівника ТОВ «ТБС І К» визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого зокрема ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України. Зазначає про несумісність статусу фіктивного нелегального підприємства з легальною підприємницькою діяльністю.
Також Апелянт зазначає, що остання звітність подана цим товариством до органів ДФС за березень 2016, декларації з податку на прибуток та фінансова звітність за 2016 рік, звіти про нараховану заробітну плату застрахованим особам та суми єдиного внеску не подавалася.
На переконання Апелянта, спірні господарські операції неможливо підтвердити з огляду на реальний час здійснення операцій, відсутність трудових ресурсів, кваліфікації працівників, а також основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності (реалізація товару в січні-березні 2016 року 64 іншим суб`єктам господарювання).
Окрім того, контролюючий орган стверджує, що до перевірки не було надано жодних документів, а саме: договорів, додатків до договорів та актів виконаних робіт.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
7. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
8. Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
9. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
10. При цьому, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який на сьогоднішній день подовжено.
Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
11. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, На підставі направлення від 15.07.2019 № 1310/26-15-14-04-05, виданого ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 11.07.2019 № 9827, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК «Оверхол Україна» (код ЄДРПОУ 39629054) з метою дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Вінд Прайм» (код ЄДРПОУ 41774595) за квітень, травень, червень, липень, серпень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість та ТОВ «ТБС І К» (код ЄДРПОУ 35113434) за 2016 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємства.
За результатами проведення перевірки, контролюючим органом складено акт від 26.07.2019 № 778/26-15-14-04-05/39629054, за висновками якого, встановлено порушення:
- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 12600 гривень;
- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 632006 грн., у тому числі по періодах: квітень 2018 року у сумі 85002 гривень; травень 2018 року у сумі 148865 гривень; червень 2018 року у сумі 106920 гривень; липень 2018 року у сумі 155314 гривень; серпень 2018 року у сумі 135 905 гривень.
- п. 44.1, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, не надано документи до перевірки.
ТОВ «БК «Оверхол Україна», не погодившись з висновками акта перевірки, 08.08.2019 подало свої заперечення, за результатами яких рішенням ГУ ДФС у м. Києві щодо розгляду заперечення № 120649/10/26-15-14-01-01 від 25.06.2019, висновки акта від 26.07.2019 №778/26-15-14-04-05/39629054 залишені без змін.
На підставі акта перевірки від 26.07.2019 № 778/26-15-14-04-05/39629054 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 21 серпня 2019 року № [номер приховано], яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 948 200,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 632 006,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 316 003 грн;
від 21 серпня 2019 року № [номер приховано], яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 15 750,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 12 600,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 3150,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
За результатами судового розгляду справи, задовольняючи позов, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «Вінд Прайм» і ТОВ «ТБС І К», за період, що перевірявся, є реальними, підтверджуються належним чином оформленими бухгалтерськими та первинними документами.
Верховний Суд погодився з судом першої інстанції, який дійшов висновку, щодо реальності господарських операцій з ТОВ «Вінд Прайм», та в цій частині залишено рішення суду першої інстанції без змін.
Водночас, щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ «ТБС І К», Верховний Суд зазначив, що судами не в повному обсязі з`ясовано та перевірено обставини справи, а також залишено поза увагою посилання позивача про те, що господарські операції з ТОВ «ТБС І К» було задекларовано в квітні 2016 року і уточнюючі розрахунки до них не подавались, ураховуючи зміст п.102.1 статті 102 Податкового кодексу України щодо строків перевірки.
Отже, спірним питанням у справі є правомірність формування позивачем показників фінансової звітності з їх відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік по взаємовідносинах з ТОВ «ТБС І К» (код ЄДРПОУ 35113434) та, відповідно, правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 № [номер приховано].
12. Нормативно-правове регулювання.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України)
В силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
гідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У відповідності з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
13. Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Відповідно витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Так, Апелянт стверджує, що операції між ТОВ «БК «Оверхол Україна» та ТОВ «ТБС І К» не мали реального характеру, оскільки не підтверджено факт надання послуг на адресу Позивача, що свідчить про те, що правочин на загальну суму 70000,00 грн здійснений без мети настання реальних наслідків.
Надаючи оцінку доводам Апелянта щодо непідтвердження факту надання послуг, та відповідно правомірності/протиправності податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 № [номер приховано], колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ТБС І К» на адресу Позивача оформлено (зареєстровано) податкову накладну № 76 від 29.03.2016 (будівельно-монтажні роботи) на загальну суму 84000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 14000,00 грн
Разом з тим, в акті перевірки контролюючим органом підтверджено, що вищенаведені господарські операції з ТОВ «ТБС І К» відображено ТОВ «БК «Оверхол Україна» в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т 903 - К-т 631 - відображено придбання послуг у сумі 70 000,00 грн; Д-т 6415- К-т 631 - відображено податковий кредит з ПДВ у сумі 14 000,00 грн; Д-т 631 - К-т 311 - відображено зарахування авансу постачальнику у сумі 84 000,00 грн та згідно картки рахунку 631 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.
Оплата здійснювалась між сторонами у безготівковій формі, згідно платіжних доручень від 30.03.2016 №266, від 15.04.2016 №279, від 23.05.2016 №321.
Згідно картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.
У свою чергу, щодо посилань контролюючого органу на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2017 у справі № 1-кп/337/182/2017, яким керівника ТОВ «ТБС І К» визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, то колегія суддів зазначає, що господарсько-фінансові взаємовідносини позивача та ТОВ «ТБС і К» в ході вищенаведеного кримінального провадження не досліджувалися та у вказаному вироку правової оцінки їм надано не було, не міститься й переліку підприємств, яким ТОВ «ТБС І К» надавало послуги всупереч вимог чинного законодавства України, так само і не встановлено конкретних періодів.
Суд звертає увагу, що у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.
Відтак, суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 КАС України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.
Суд зазначає, що створення підприємства для надання незаконних послуг та переваг іншим підприємствам не свідчить про нереальність всіх господарських операцій, вчинених від імені такого підприємства. В ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження повинно бути достовірно встановлено перелік підприємств, яким надавались послуги всупереч вимог чинного законодавства.
В даному випадку, вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя лише затверджено угоду про визнання винуватості керівниками ТОВ «ТБС І К» у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, разом з тим, не наведено жодних конкретних обставин та підприємств, з якими ТОВ «ТБС І К» мало господарські взаємовідносини, а також не вказано, що такі господарські взаємовідносини не відбулись та були спрямовані виключно на надання податкової вигоди.
Стосовно доводів контролюючого органу про відсутність інформації про наявні у контрагента Позивача трудових та матеріальних ресурсів, суд зазначає, що Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі, якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Платник податків, в даному випадку Позивач, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства, неподання податкової звітності.
Натомість, податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Однак, згідно матеріалів справи, зустрічна перевірка контрагентів позивача податковим органом не проводилась, податкові правопорушення щодо нарахування ПДВ та акцизного податку не встановлені, тому висновки акту перевірки є недоведеними.
Указана позиція щодо обов`язковості проведення зустрічних перевірок контрагентів викладена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №П/811/217/17, а також застосована ВС під час перегляду рішень судів попередніх інстанції у цій справі.
Разом з тим, відповідно до підпункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
За приписами пункту 102.2 статті 102 Податкового кодексу України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:
102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;
102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Згідно з пунктом 102.3 статті 102 Податкового кодексу України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.
Як вбачається з матеріалів справи, документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК «Оверхол Україна» (зокрема, з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ТБС І К» за 2016 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємства) Відповідачем проведено у липні 2019 року.
Як встановив суд першої інстанції та не спростовується Апелянтом, господарські операції з ТОВ «ТБС І К» за березень 2016 року задекларовано ним у квітні 2016 року та уточнюючі розрахунки до цієї податкової звітності не подавались.
Таким чином, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк для визначення податковим органом грошових зобов`язань платника податків за другий квартал 2016 року сплив 09.08.2019 і станом момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 № [номер приховано] контролюючий орган не мав повноважень для самостійного визначення грошових зобов`язань ТОВ «БК «Оверхол Україна» за цей період, оскільки платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання.
Доводи Апелянта щодо ненадання Позивачем до перевірки договорів та додатків до них, а також актів виконаних робіт колегія суддів до уваги не приймає з огляду на викладене вище.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши вимоги податкового законодавства та надавши оцінку наявним у справі доказам окремо та у їх сукупності, а також беручи до уваги те, що податкове повідомлення-рішення від 21.08.2019 № [номер приховано] про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 15 750,00 грн прийняте поза межами строку, встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення та наявність правових підстав для його скасування.
Доводи Апелянта в частині господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Вінд Прайм» (код ЄДРПОУ 41774595) колегія суддів до уваги не приймає (щодо податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 № [номер приховано]), оскільки позовні вимоги у цій частині перебувають поза межами предмета апеляційного перегляду, адже вони вже розглянуті та вирішені остаточно постановою Верховного Суду від 05.04.2023 у цій справі.
Решта доводів та заперечень Апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.
Таким чином, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 29 вересня 2026 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев